Рішення № 59515619, 03.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р.Справа № 922/1648/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Елістом", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Державна служба інтелектуальної власності України, м. Харків до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 26.04.16р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність №18 від 23.05.16р., ОСОБА_3 довіреність №7 від 11.03.16р.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Елістом" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій позивач просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

08.07.2016р. відповідачем у справі наданий відзив на позовну заяву за вх.№22373, в якому відповідач зазначає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було порушено вимоги чинного законодавства України, на відповідача був накладений штраф у розмірі 25000,00 грн. Копія спірного рішення була направлена відповідачу для виконання із супровідним листом, який був отриманий позивачем, що підтверджується листом Поштамп-центру поштового зв'язку №1 Харківської дирекції Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 20.07.2016р. №07-13-1583. У зв'язку із несплатою позивачем штрафу у розмірі 25000,00 грн. відповідач звернувся до господарського суду із позовною заявою про звернення з позивача штрафу накладеного спірним рішенням. Рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/4580/16 від 06.10.2015р. позов Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було судом задоволено. Спірне рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано позивачем 06.08.2014р., тобто строк оскарження рішення згідно ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", який не підлягає відновленню у разі його пропущення сплив 06.10.2014р. За таких обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

11.07.2016р. позивачем у справі надано до суду клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14 та документи підтверджуючи відправлення відповідачем та отримання позивачем зазначеного рішення.

Також, 11.07.2016р. позивачем у справі було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну службу інтелектуальної власності України та про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2016р., клопотання позивача про витребування доказів задоволено та зобов'язано відповідача надати до суду: належним чином засвідчену копію рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14 та документи підтверджуючи відправлення відповідачем та отримання позивачем зазначеного рішення. Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи - задоволено, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Державну службу інтелектуальної власності України. Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду даної справи до 10.08.2016р. Розгляд справи відкладено на "01" серпня 2016 р. о 10:15.

11.07.16 р. позивачем у справі було надано клопотання про призначення науково - правової експертизи, проведення якої позивач просив доручити ДП "Юрнаукцентр" при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. На вирішення вказаної експертизи позивач просив поставити наступні питання: Чи має напис, розміщений позивачем на фасаді будинку "Клиника" смислову (сематичну), графічну (візуальну) схожість з рекламною інформацією (не логотипом), яка може ввести в оману споживачів? Чи можуть вважати (чому) споживачі "КЛІНІКА ЕЛІСТОМ" лікувально - профілактичним закладом, що входить до складу медично науково - дослідного закладу або підпорядкований медичному науково - дослідному закладу? Чи є загальновживанням (загальноприйняттям) використання позначення "клініка" ("клініка") недержавними медичними закладами?

Вищевказане клопотання позивача було прийнято судом до розгляду.

01.08.2016р. позивач звернувся до суду із клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи? проведення якої позивач просив доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4. На вирішення експертів позивач просив поставити наступні питання: "Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 в договорі №5742/7 на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам: - на першому аркуші, в таблиці п.2.2.2. договору навпроти прізвища: "ОСОБА_5М." в стовпці "Зразок підпису уповноваженої на отримання пошти особи"? - на другому аркуші 6 розділу "ОСОБА_6 СТОРІН" в стовпчику "УСТАНОВА"?

Вищезазначене клопотання було прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні оголошувались перерви до: 01.08.16р. о 10:15; 03.08.2016р. о 12:30.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судових: науково - дослідної експертизи; та почеркознавчої експертизи та просив суд їх задовольнити.

Присутні представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотань позивача заперечували та просили у їх задоволенні відмовити, про що надали до суду письмові заперечення на клопотання за вх.№25652, які долучені судом до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення судових науково - дослідної експертизи; та почеркознавчої експерти, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначав Вищий господарський суд України, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", пункт 2: відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В обґрунтування клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи позивач у клопотанні зазначає, що договір не містить відбиток печатки ПП "Елістом", а підпис, який міститься в п. 2.2.2. та розділі 6 договору напроти прізвища "ОСОБА_5М." не є підписом директором ОСОБА_5, оскільки підпис директора не скріплений печаткою ПП "Елістом".

Відповідачем у справі надано до суду копію договору від 01.06.2014р. № 5742/7, що містить печатку ПП "Елістом", про що свідчить лист Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 02.08.2016р. № 01-20/442.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку діє презумпція правомірності правочину, а саме договір №5742/7 на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам від 01.06.2014р., який просить дослідити позивач на предмет належності підпису директором ОСОБА_5 в судовому порядку недійсним не визнаний, позивач до правоохоронних органів щодо обставин, на які посилається позивач щодо не належності вказаного підпису директору ПП "Елістом" не звертався, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні, а отже дане питання не входить до предмету доказування у справі про визнання недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14.

Щодо призначення судової науково - дослідної експертизи у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).

Втім, як зазначав відповідач у справі під час розгляду справи № 1/20-123-14 ПП "Елістом" не скористалося своїм правом щодо надання доказів.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач не був позбавлений самостійно звернутися до ДП "Юрнаукцентр" при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України для надання висновку, який можливо бути надати до суду в якості доказу, суд не вбачає підстав для призначення у межах розгляду даної справи науково - дослідної експертизи.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутні представники відповідача проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засіданні не з'явився, письмових пояснень під час розгляду справи до суду не надав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення), було розглянуто подання першого відділу досліджень та розслідувань від 07.07.2014 № 644 про попередні висновки у справі № 1/20-123-14 про порушення законодавства від недобросовісної конкуренції Приватним підприємством "Елістом" (ідентифікаційний код - 33204126, місцезнаходження: вулиця Пушкінська, будинок 14-А, місто Харків, 61057) (надалі - ПП "Елістом", відповідач).

В ході дослідження ринків стоматологічних послуг в межах Харківської області (включаючи місто Харків), на підставі подання першого відділу досліджень та розслідувань від 05.05.2014 р. № 455 про ознаки вчинення ПП "Елістом" порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання, адміністративною колегією Відділення прийнято розпорядження від 06.05.2014 року № 136-рп/к про початок розгляду справи № 1/20-123-14.

В подальшому за результатами розгляду справи № 1/02-123-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 29.07.2014 № 180-р/к (надалі - Рішення).

Вказаним рішенням було визнано, що ПП "Елістом", використовуючи на веб-сайті «eliston.com.ua» та вивісках, які знаходиться ні фасаді будівлі, за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, будинок 14-А, позначенні "КЛИНИКА" у складі написів "СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ КЛИНИКА" та "ЭЛИСТОМ КЛИНИКА" (мова оригіналу) в той час, коли суб'єкт господарювання не є клінічним закладом, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення субєктом господарюванні безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання.

Копія рішення направлена Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) ПП "Елістом" разом із супровідним листом від 05.08.2014 № 02-26/1-3631 для виконання.

Зазначений лист та копія рішення були вручені під розпис на аркуші книги ф. 8 уповноваженому ПП "Елістом" ОСОБА_7 06.08.2014 на підставі договору на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам від 01.06.2014 № 5742/7 (надалі - Договір), про що свідчить лист Поштамту -центру поштового зв'язку № 1 Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі по тексту - Харківська дирекція УДППЗ "Укрпошта") від 20.07.2015р. № 07-13-1583.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що був не належно повідомлений про винесення вищевказаного рішення відповідачем, а саме дізнався про оскаржуване рішення лише під час ознайомлення представника ПП "Елістом" ОСОБА_1 - 04.05.2016р. із матеріалами справи №922/4580/15 за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПП "Елістом" про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 25 000,00 грн. та пені в розмірі 25 000,00 грн., яка знаходилась у господарському суді. Особа, яка отримала спірне рішення на підставі договору від 01.06.2014р. №5742/7 - 06.08.2014р. ОСОБА_8 була звільнена 30.11.12р., а отже не могла отримувати кореспонденцію для позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання Договору) правочин, який вчинює юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи передбачені і частиною першою статті 181 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору), відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Харківською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" 01.06.2014р. був укладений договір №5742/7, на доставку поштових відправлень та періодичних видань юридичним особам відділенням поштового зв'язку 57. Відповідно до умов якого Харківська дирекція УДППЗ "Укрпошта" взяло на себе зобов'язання по доставці та вручення поштою письмової кореспонденції (внутрішніх та міжнародних простих і рекомендованих карток, листів) повідомлень про надходження посилок, відправлень з оголошеною цінністю, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень періодичних друкованих видань здійснюється на наступну поштову адресу: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14 А у порядку: - уповноваженим особам у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень Пушкінська, 14 А, з понеділка до п'ятниці.

Таким чином, в договорі наявні всі необхідні реквізити: найменування виду документу, номер, місце упорядкування, дата, заголовки до тексту, текст, підписи та печатки сторін.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ПП "Елістом" не надано доказів того, що при укладенні договору, у тому числі пункту 2.2.2. та розділу 6 договору, волевиявлення директора ПП "Елістом" не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Таким чином, суд приходить до висновку проте, що позивачем було отримано рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14 - 06.08.2014р.

Згідно ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Зазначена правова позиція відображена в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач пропустив двомісячний строк на оскарження рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №180-р/к від 29.07.2014 р. по справі №1/20-123-14, строк закінчився 06.10.2014р., до господарського суду, зазначений строк не може бути відновлено, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 47, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 08.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_9