Рішення № 59515466, 04.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/47/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 справа № 908/1545/16

за позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 15238,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 688 від 27.04.2016 р., паспорт серія АН № 559374 від 25.12.2006 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 7 від 18.01.2016 р., паспорт серія СА № 222103 від 13.06.1996 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.06.2016 р. надійшов позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення 15238,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем ст. 23 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил приймання вантажів до перевезення, а саме: не внесення всіх відомостей до перевізного документу (точне та повне найменування одержувача, його адреса), внаслідок чого позивачем застосовані положення ст. 122 Статуту залізниць України у вигляді нарахування штрафу у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст. 307 ГК України, Статут залізниць України, Правила приймання вантажів до перевезення.

Ухвалою суду від 07.06.2016 року порушено провадження у справі № 908/1545/16, присвоєно справі номер провадження 18/47/16, судове засідання призначене на 07 липня 2016 року; розгляд справи відкладався на 04.08.2016 р.; здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними в ній матеріалами та закінчений 04.08.2016 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2016 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду витребувані документи, які залучені до матеріалів справи; просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, свою правову позицію виклав у відзиві № 25-15/581 від 07.07.2016 р. (арк.с. 23-24). Обґрунтовуючи заперечення відповідач посилався на наступне: електронною поштою 01.12.2015 р. на адресу ТОВ «ЗТМК» надійшов лист (інструкція) Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 523-11/01-20 від 30.11.15 р. з проханням повернення вагонів у порожньому стані на ст. Вільногірськ код ст. 456508, на адресу філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» код: 5716 ДП «ОГКХ». Всі графи накладної № 46988895 були заповнені відправником у точній відповідності до відомостей про одержувача - Філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», які зазначені у листі (інструкції) № 523-11/01-20 від 30.11.15 р. У вказаному листі (інструкції) по заповненню перевізного документу не вказано юридичну адресу одержувача, на яку необхідно відправити вагони. При цьому, у графі 4 «одержувач» накладної відсутні вимоги про зазначення юридичної адреси «одержувача». Отже, на думку відповідача, відправником у накладній №46988895 вірно зазначені усі відомості про одержувача і у позивача відсутні підстави для стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України. Крім того, відповідачем вказано на відсутність документів, що встановлюють повноваження осіб, які підписали доданий до позовної заяви акт загальної форми № 101 від 04.12.2015 р. На підставі зазначеного відповідач просив в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (залізниця) та державне підприємство «Обєднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Обєднана гірничо-хімічна компанія» (вантажовласник) 26.01.2015 р. уклали договір № ПР.ДН-1-1523/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуги, повязаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 7.1 договору за цим договором залізниця надає вантажовласнику послуги на станціях ДП «Придніпровська залізниця» за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

За залізничною накладною № 46988895 зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці - ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в адресу одержувача філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» до станції Вільногірськ Придніпровської залізниці здійснено у грудні 2015 р. відправлення вагонів №№ 56505340, 56511215, 56412703, 56499155 під наступне навантаження.

На вищевказане відправлення вагонів, відправник надав станції навантаження Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці заповнену накладну № 46988895, в якій, представником відправлення в графі 4 «Одержувач» та графі 5 «Код одержувача» зазначено найменування одержувача (графа 4) ГП «ОГХК», адреса одержувача (графа 4) відсутня, код одержувача (графа 5) 5716.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 (надалі Статут) унормовано, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з ст. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Розділом 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 встановлено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі в графі «Одержувач» зазначає точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесення у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Із даної залізничної накладної № 46988895 вбачається, що правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника (відповідач у справі) у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Після прибуття вагону № 46988895 на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці виявлено, що у накладній відсутня адреса одержувача, про що складений акт загальної форми № 101 від 04.12.2015 р.

Зважаючи на вищевикладене, 04.12.2015 р. станцією призначення Вільгірськ на станцію відправлення Запоріжжя-Ліве відправлено телеграму № 282 щодо уточнення адреси одержувача у накладній.

Зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве на станцію призначення Вільногірськ 04.12.2015 р. надійшла телеграма-відповідь № НР 407 з проханням внести додаткові відомості в графу 4 щодо уточнення адреси одержувача у накладній.

На підставі телеграми № НР 407 від 04.12.2015 р. та договору «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги» на станції призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці у накладній № 46988895 зроблено уточнення адреси вантажоодержувача.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів (наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Аналогічний припис містить ст. 122 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за не зазначення ним адреси одержувача, є акт загальної форми. Таким чином, акт загальної форми № 101 від 04.12.2015 р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника.

Із змісту накладної № 46988895 та інформації з перевізного документа, що надана представником позивача в засіданні суду 04.08.2016 р., вбачається, що загальна провізна плата за порожні вагони №№ 56505340, 56511215, 56412703, 56499155 перерозраховувалася та дорівнює 3047,60 грн. з ПДВ (4884,80-1837,20=3047,60).

Ціна позову розрахована позивачем із розрахунку п'ятикратного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, отже штраф за не зазначення адреси одержувача у вказаних вище вагонах складає суму 15328,00 грн. (3047,60 х 5).

Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється в повному обсязі.

Заперечення відповідача не знайшли документального та нормативного підтвердження, у звязку з чим судом відхилені з огляду на наступне. Так лист № 523-11/01-20 від 30.11.15 р. Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» відповідач помилково вважає інструкцією для заповнення перевізних документів, оскільки перевізні залізничні документи заповнюються у відповідності з Правилами оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644. Крім того, даний лист містив інформацію про адресу Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», оскільки він викладений на фірмову бланку із зазначенням повних реквізитів підприємства, в тому числі адреси. Згідно із пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), що затверджені наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. № 334, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акту загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала. Із акту загальної форми № 101 від 04.12.2015 р. вбачається, що його підписали представник одержувача, два комерційні агенти та начальник станції. В разі виникнення питань щодо причин і порядку складання акту загальної форми № 101 від 04.12.2015 р., повноважень осіб, що його підписали, одержувач вантажу мав діяти, в порядку, визначеному пунктами 16, 17 Правил складання актів (стаття 129 Статуту). Тобто, зауваження відповідача до повноважень осіб, що підписали акт загальної форми, як відправника, є неспроможними. Крім того, відповідач з часу складання акту загальної форми № 101 від 04.12.2015 р. по теперішній час, не намагався зясувати повноважень осіб, які його підписали, шляхом звернення до відповідних служб залізниці або одержувача, як особа, що була учасником спірного перевезення та має сумніви щодо даних, занесених до акту, та повноважень осіб, що його підписали.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код 38983006) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро (місто Дніпропетровськ), пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) 15238,00 грн. (пятнадцять тисяч двісті тридцять вісім грн. 00 коп.) штрафу, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 05 серпня 2016 р.

Суддя В.В. Носівець