Рішення № 59515167, 08.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.16р. Справа № 904/4589/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ Рітейл", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреймм", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 44253грн.82коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 31.05.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 30.06.2016р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 19.07.2016р. по 02.08.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ РІТЕЙЛ» м. Дніпро звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕЙММ» м. Дніпро з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 40122грн63коп., пені в розмірі 2534грн.30коп., суми інфляційної складової в розмірі 1404грн.29коп. та 3%річних в розмірі 192грн.60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором постачання №11 від 01.10.2013р. щодо своєчасної та повної оплати поставленої продукції; видаткові накладні за період з 16.02.2016р. по 24.02.2016р.; акт звіряння розрахунків.

Позивач зазначає, що на виконання договору постачання №11 від 01.10.2013р. ним протягом періоду з 16.02.2016р. по 24.02.2016р. було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на підставі видаткових накладних.

Згідно пункту 5.6 договору постачання №11 від 01.10.2013р. відповідач мав сплатити за поставлений товар протягом 45календарних днів з дня поставки. Внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань виникла заборгованість в розмірі 40122грн63коп.

Керуючись положеннями пункту 6.4 договору постачання №11 від 01.10.2013р., позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 2534грн.30коп. за загальний період з 01.04.2016р. по 01.06.2016р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також заявив до стягнення суми інфляційної складової в розмірі 1404грн.29коп. та 3%річних в розмірі 192грн.60коп.

Разом з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ РІТЕЙЛ» м. Дніпро подало заяву про вжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на наявність в нього інформації про перебування відповідача в скрутному фінансовому стані. Позивач вказує про наявність в нього підстав вважати, що відповідач намагатиметься зняти кошти зі свого рахунку. Наведене унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши вказане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час судового провадження позивачем було надано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача лише суми пені в розмірі 2534грн.30коп., суми інфляційної складової в розмірі 1404грн.29коп. та 3%річних в розмірі 192грн.60коп. Зменшення розміру позовних вимог обумовлене погашенням відповідачем суми боргу в повному обсязі. На підтвердження цього позивачем доданий акт звіряння розрахунків станом на 29.06.2016р.

Оскільки вказана заява подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду. Таким чином, предметом розгляду суду є вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2534грн.30коп., суми інфляційної складової в розмірі 1404грн.29коп. та 3%річних в розмірі 192грн.60коп.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ РІТЕЙЛ» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейм» (далі покупець) був укладений договір постачання №11 від 01.10.2013р. (далі договір), згідно якого постачальник зобовязується поставити товар згідно заявки (замовлення) покупця, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 9.1 договору цей договір укладений строком до 31.12.2013р. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові річні строки у випадку, якщо не менш ніж за 30днів до закінчення його дії будь-яка сторона не попередить іншу сторону в письмовому вигляді про наміри змінити його або припинити його дію.

Враховуючи наявні матеріали справи, зокрема, відсутність вищезгаданих заяв позивача або відповідача про припинення або зміну договору, суд дійшов висновку, що договір був чинним протягом спірного періоду (лютий 2016р.)

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 16.02.2016р. по 24.02.2016р. на виконання договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на підставі видаткових накладних.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент підписання повноважними представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Згідно пункту 5.6 договору постачання №11 від 01.10.2013р. відповідач мав сплатити за поставлений товар протягом 45календарних днів з дня поставки. Внаслідок невиконання покупцем своїх зобовязань, утворилась заборгованість в розмірі 40122грн63коп. А саме - за видатковими накладними від 16.02.2016р. в розмірі 6507грн.83коп., за видатковими накладними від 17.02.2016р. 5581грн.28коп., за видатковими накладними від 18.02.2016р. 5029грн.28коп., за видатковими накладними від 19.02.2016р. 5141грн.40коп., за видатковими накладними від 20.02.2016р. 5522грн.21коп., за видатковими накладними від 22.02.2016р. 1264грн.87коп., за видатковими накладними від 23.02.2016р. 5098грн.10коп., за видатковими накладними від 24.02.2016р. 5977грн.33коп.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем грошові зобовязання не були виконані своєчасно. Згідно з матеріалами справи оплата відбулась 03.06.2016р. на суму 40000грн., та 23.06.2016р. на суму 172грн.29коп.

Відповідно до пункту 6.4 договору поставки у випадку прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого в строк товару за кожний день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2534грн.30коп. за загальний період з 01.04.2016р. по 01.06.2016р.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 254 Цивільного кодексу України визначає, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем не було враховано вищенаведені положення чинного законодавства при визначенні періодів нарахування заявлених до стягнення сум.

Перевіривши розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 2444грн.26коп., в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 90грн.04коп. слід відмовити.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 192грн.60коп., нарахованих за загальний період з 01.04.2016р. по 01.06.2016р.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт прострочення виконання зобовязань зі сплати вартості отриманого товару, обґрунтованих зауважень з приводу розрахунку та контррозрахунку вказаних сум не надано.

За результатами перевірки розрахунку в цій частині вимог, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 185грн.93коп., в задоволенні вимог про стягнення 06грн.63коп. слід відмовити.

Також позивач заявив до стягнення суму інфляційної складової у розмірі 1404грн.29коп., нараховану за несвоєчасну оплату товару.

Дослідивши долучені до справи розрахунки сум інфляційної складової, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом здійснено перевірку розміру інфляційної складової, за результатами якої розмір позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової, які підлягають задоволенню, дорівнює 40грн.12коп. за травень 2016р. В задоволенні вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 1364грн.17коп. слід відмовити через помилковість.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 66, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ РІТЕЙЛ» м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕЙММ» м. Дніпро про стягнення суми пені в розмірі 2534грн.30коп., інфляційної складової в розмірі 1404грн.29коп. та 3%річних в розмірі 192грн.60коп. задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕЙММ» м. Дніпро (Код ЄДРПОУ: 38101369; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Гагаріна, 15-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ РІТЕЙЛ» м. Дніпро (ЄДРПОУ: 38835542; місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шпіндяка, 33-А) суму пені в розмірі 2444грн.26коп., суму інфляційної складової в розмірі 40грн.12коп., 3% річних в розмірі 185грн.93коп. та витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 890грн.71коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 02.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.08.2016р.

Суддя ОСОБА_3