Рішення № 59515119, 02.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.16р. Справа № 904/2250/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ", м. Дніпропетровськ

до Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

про відшкодування збитків у розмірі 429 000,00 грн. за договором перевезення

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 28.04.2016р.; ОСОБА_2 представник - дов. б\н від 28.04.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_3 представник - дов. б/н від 22.04.2016р., ОСОБА_4 представник - дов. б\н від 10.12.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить зобов'язати Державне підприємство "Придніпровська залізниця" відшкодувати збитки, пов'язані з транспортуванням пошкодженого майна до місця виконання ремонту шляхом здійснення за власний рахунок навантаження на залізничні платформи та транспортування пошкоджених вагонів № 95188629, 95091781, 95095709 з місця їх зберігання на ПТО Апостолове на територію ПАО "Дніпровагонмаш".

Ухвалою від 31.03.2016 господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2016р. за клопотанням відповідача здійснено заміну сторони (відповідача) по справі №904/2250/16 - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

19.04.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.04.2016р.

Ухвалою суду від 25.04.2016р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про об'єднання справ № 904/9821/15 № 904/2250/16 в одне провадження відмовлено.

25.04.2016р. відповідач надав заперечення на позов в яких зазначив, що 22.08.2015 Залізницею було повідомлено причетних: власника Позивача ТОВ МТК (лист № В-27/2215), виробників вагонів - ПАО «Стахановський ВСЗ» (лист № 27/2216), ПАО «Днепровагонмаш» (лист - № 27/2217), та запрошено направити компетентних представників для проведення розслідування інциденту у відповідності до вимог Інструкції про порядок службового розслідування транспортних подій на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2003р. № 801. Матеріали розслідуванні та висновки компетентної комісії отримані Позивачем, що не заперечується, та у строки передбачені ст. 99 КАСУ оскаржені не були.

23.08.2015р. складено ОСОБА_2 службового розслідування серйозного інциденту, відповідно до висновків якого встановлено.

Розслідуванням на місці події встановлено, що з рейок зійшли 15 вагонів, з них:

- № 95188629 (6-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови клеймо « 133» ВАТ «Дніпровагонмаш» 15.08.2013),

- № 95091781 (7-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови « 62» ВАТ «Стахановський ВБЗ» 13.02.2013),

- № 95095709 (8-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови « 62» ВАТ «Стахановський ВБЗ» 18.02.2015).

За результатами комісійного обслідування встановлено, що причиною сходу стала несправність вагону № 95188629, власником якого є позивач - ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови клеймо « 133» ВАТ «Дніпровагонмаш» 15.08.2013.

Також відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що обєктом підвищеної небезпеки, дія якого призвела до завдання шкоди є потяг №3501, безпідставне, оскільки ані матеріали службового розслідування, ані позовна заява не містить жодних доказів сходу потягу №3501(як цілісного обєкта) з вини Залізниці або наявності будь-яких несправностей потягу №3501, які могли б призвести до транспортної події.

При обслідуванні технічного стану вагонів поїзда № 3501, які зійшли з рейок у вагоні № 95188629 (6-й з голови), що зійшов першим, виявлений 100% поперечний злам розпірки тріангеля, який розташований на другому за напрямком руху візку у місці розміщення 3-ї за напрямком руху колісної пари. При комісійному огляді розпірки першого тріангеля другого візка за рухом складу поїзда виявлено її злам на відстані 35 мм від місця з'єднання розпірки з балкою.

25.04.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.05.2016р.

06.05.2016р. позивач надав зауваження на заперечення відповідача в яких зазначив, що матеріали розслідування відповідача можуть бути певною мірою доказами у призначених до розгляду господарським судом справах, і не більше. Яких-небудь правових наслідків висновки цих розслідувань не несуть. Проводилось розслідування без участі позивача, висновки носять завідомо упереджений характер.

Рішення відповідача щодо причин інциденту з точки зору закону можна прирівняти до висновку фахівця, який попри своє відношення до транспорту та його функціонування не наділений повноваженнями експерта, а отже його думка є лише окремою варіацією подій (припущенням), які могли мати місце при сходженні вагонів з рейок і в ході судового розгляду, на думку позивача, має розглядатись і оцінюватись лише як один з-поміж інших доказів, а не як зобовязальний акт.

Також позивач зазначає, що вагон не міг рухатися самостійно, до того ж він є самостійним обєктом транспортної мережі, доти не включається до складу поїзда. Підприємство відповідача самостійно не використовує, не зберігає і не утримує свої вагони. Виключно залізниця визначила вагон № 95188629, як і інші, таким що придатний до експлуатації на загальній колії, здійснювала погрузну вантажу, проводила огляд, визнавала справність, та допускала вагони в складі потягу № 3501 до перевезення вантажу. З обєктивної точки зору на момент транспортної події відповідачу на підставі вищезазначених договорів було делеговане право володіння та користування майном позивача.

Власником рухомого складу поїзду № 3501 був відповідач, в його складі були лише три вагони позивача, інші вагони та локомотив належать залізниці. Матеріалами службового розслідування відповідача (протокол № Н-42/28 від 02.09.2015р.) встановлено, що транспортна пригода сталася під час руху потягу № 3501, який приводив в дію локомотив 2ТЕ116 № 1155 приписки ТЧ-2 Кривий Ріг, належний відповідачу, на залізничних шляхах також належних відповідачу.

Після формування складу потягу (поїзду) та допуску його до перевезення вантажу, саме весь потяг, а не окремі його вагони, і є джерелом підвищеної небезпеки. Тобто, транспортна пригода сталася в умовах підвищеної імовірності заподіяння шкоди під час руху потягу, що є джерелом підвищеної небезпеки, при неможливості контролю за подією з боку позивача. Тому, лише залізницю можливо розглядати в якості володільця джерела підвищеної небезпеки.

Також позивач зазначає, що якби відповідач належним чином виконував би свої обовязки по договору № ПР/В-15142/НЮдч від 26.01.2015р. та передбачені нормативними документами, то зазначені несправності в вагоні № 95188629 були б оглядачами своєчасно виявлені, і відповідно до вимог додатку 5 до «Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів», цей вагон необхідно було подавати для технічного обслуговування з відповідачем. Проте, цього зроблено не було, що і стало основною причиною подальшого сходу 28.08.2015р. ряду вагонів поїзду № 3501.

Ухвалою суду від 10.05.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 14.06.2016р.

10.05.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.06.2016р.

Ухвалою суду від 13.06.2016р. зупинено провадження у справі № 904/2250/16 до розгляду справи у кримінальному провадженні № 12015040410000942.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2016р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі № 904/2250/16 скасовано.

20.07.2016р. справа № 904/2250/16 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 21.07.2016р. призначено судове засідання для вирішення питання щодо можливості поновлення провадження у справі № 904/2250/16 на 02.08.2016р.

У судовому засіданні 02.08.2016р. поновлено провадження у справі № 904/2250/16.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що на момент транспортної події саме відповідач на достатніх правових підставах здійснив фактичне володіння і використання майна (транспортних засобів) позивача при здійсненні своєї статутної діяльності, передбаченої ст.. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.. 8 Статуту залізниць України та ст.. 2.1.1, ст. 2.1.2 Статуту підприємства, що було врегульоване договором про організацію перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах від 07.10.2010р. № ПР/М(оп)-10666/НЮ-п укладеного між позивачем та відповідачем.

Зазначений договір діяв у сукупності з договором на технічне обслуговування з відчепленням, який також був укладений між сторонами і передбачав безперервний технічний контроль працівниками відповідача стану вагонів, наданих йому позивачем.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що 26 серпня 2015 року згідно нормативних документів (Наказу Укрзалізниці № 114-Ц від 01.04.2011 року) був складений ОСОБА_2 - рекламація № 29 на вагон № 95188629 несправність якого була причиною сходу вагонів? на підставі висновку «Тріангель не витримав гарантійного терміну експлуатації.»

Згідно умов договору № ПР/В-15142/НЮ дч від 26.01.2015 пункт 5 залізниця зі свого боку виконала усі дії. Листом №В-27/2215 від 22.08.2015 року сповістила ТОВ «МТК» про подію, склала Акт-рекламацію форми ВУ-41 та ОСОБА_2 форми ВУ-25М та надала їх Замовнику (Позивачу)? таким чином Залізниця в повному обємі виконала умови підпункту 5.2. вказаного договору. Позивач в той же час, акти форми ВУ-25М зі свого боку не підписав, тобто самостійно не вирішив питання відшкодування понесених витрат. З метою усунення наслідків транспортної події вказані вагони залізницею були переміщені на територію найближчого пункту технічного обслуговування вагонів станції Апостолове де знаходяться по теперішній час. Переміщення пошкоджених вагонів по магістралям Залізниці може спричинити більш тяжкі наслідки. Позивач не надає ніяких пропозицій по капітальному або деповському ремонту вказаних вагонів, оплату ремонту вагонів не гарантує. Самостійно вагони не транспортує безпечним методом та своїм транспортом без надання послуг залізницею.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 02.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 22.08.2015р. о 05 год. 56 хв. на розїзді 355 км дільниці перегону Жовтокам'янка - Апостолове Придніпровської залізниці при проходженні поїзду №3501 формування станція Привільне, призначення станція Апостолове, стався схід 15-ти завантажених вагонів з 6-го по 20-й з голови поїзду. Перші три вагони, що зійшли і зазнали пошкодження в обсязі поточного ремонту - №95188629, 95091781 та 95095709 є власністю ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (далі - Позивач).

Перелічені вагони є власністю Позивача та використовувались залізницею для перевезення вантажів відповідно до договору про організацію перевезення вантажів у власних (орендованих власних) вагонах від 07.10.2010 №ПР/М(оп)-10666/НЮ-п, укладеного між Позивачем і ДП «Придніпровська залізниця» (далі відповідач).

За умовами п.2.2.1 Договору Відповідач зобов'язується забезпечувати перевезення вантажів вагонами Оператора (Позивача) і повернення цих вагонів в порожньому стані на умовах договору, а також, відповідно до п.2.2.7 Договору здійснювати випуск вагонів Позивача на колії загального користування тільки після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства Залізниці.

Вищезазначене свідчить про те, що на момент транспортної події Відповідач на достатніх правових підставах здійснював фактичне володіння і використання майна (транспортних засобів) Позивача при здійсненні статутної діяльності, передбаченої ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 8 Статуту залізниць України та ст. 2.1.1, 2.1.2 Статуту підприємства, а саме у взаємодії з іншими видами транспорту своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Також позивач зазначає, що матеріалами службового розслідування відповідача (протокол № Н-42/28 від 02.09.2015.) встановлено, що транспортна пригода сталася під час руху потягу № 3501, який приводив у дію локомотив 2ТЕ116 №1155 приписки ТЧ-2 Кривий Ріг, який належить відповідачу, на залізничних шляхах які також належать відповідачу. Тобто, транспортна пригода сталася в умовах підвищеної імовірності заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею відповідачем, що створюється під час руху потягу та є джерелом підвищеної небезпеки. На думку Позивача, джерелом підвищеної небезпеки в даному випадку є не сам транспортний засіб (вагон), власником якого є позивач, а діяльність, пов'язана з переміщенням зазначеного транспортного засобу, яка здійснювалась відповідачем, адже якби потяг не рухався - імовірності заподіяння шкоди не існувало б.

Вказані обставини підтверджують, що пошкодження майна позивача сталося безпосередньо в умовах виконання відповідачем діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки. Матеріальною ознакою відповідача як володільця джерела підвищеної небезпеки є безпосередня експлуатація рухомого складу потягу № 3501, що вбачається з матеріалів розслідування і останнім не заперечується.

Юридичною ознакою володільця джерела підвищеної небезпеки с володіння відповідачем рухомим складом потягу №3501 на підставі відповідних договорів про організацію перевезень вантажів з власниками (орендарями або операторами) вагонів згідно із затвердженими залізницею планами перевезень.

Своїми збитками позивач вважає витрати на ремонт та транспортування до місця виконання ремонту пошкоджених вагонів № 95188629, 95091781 та 95095709, які має понести на відновлення свого пошкодженого майна, а також неодержаний прибуток (упущена вигода) від того, що відповідач до дійсного часу утримує у себе пошкоджене майно, не відремонтував його, і тому позивач не має змоги здавати його в оренду.

Щодо збитків позивач зазначає, що 26.01.2015 р. між ТОВ «Металургійна транспортна компанія» та ДП «Придніпровська залізниця» було укладено Договір № ПР/В-15142/НЮдч на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів. В п.1.1. цього Договору зазначено, що Замовник (підприємство Позивача) доручає, а Відповідач зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням під час експлуатації вагонів власності Позивача. Необхідність проведення ТО з відчепленням визначають оглядачі вагонів Відповідача згідно з «Інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації» ЦВ-0043, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008р. № 417-Ц (п. 2.1. Договору). Відповідач зобов'язується протягом дії договору виконувати ТО з відчепленням згідно із вимогами розділів 1-8 «Правил з технічного обслуговування з відчепленням» № ЦВ-0030, затверджених наказом Укрзалізниці від 30.07.2007р. № 385-Ц (п.п. 2.2. Договору). Відповідач несе відповідальність за неякісно надані послуги (п.7.3. Договору).

З метою відновлення своїх порушених прав позивач неодноразово звертався до Відповідача. На численні звернення позивача (за вих. № 8683 від 27.10.2015р., вих. № 9197 від 12.11.2015р., за вих. № 9991 від 14.12.2015р., вих. № 476 від 27.01.2016р.) щодо розрахунку вартості ремонтних робіт, та його проведення, позивач отримав відповіді (за вих. № В-27/3751 від 04.12.2015 р., В-07/118 від 18.01.2016р.), в яких було повідомлено, що структурні підрозділи філії «Придніпровська залізниця» не мають технічної можливості виконати ремонт пошкоджених вагонів № 95188629, 95091781 та 95095709, а також про те, що переміщення вагонів на вагоноремонтний завод не можливе (це при тому, що пошкоджені вагони вже переміщувались з місця транспортної події на територію ПТО залізниці).

Як зазначає позивач, відповідач своїми діями перешкоджає відновленню порушених прав позивача. Попри це позивач звернувся до вагоноремонтних заводів України та зясував, що вартість відновлювальних робіт становить: 95 000,00 грн. х 3 = 285 000,00 грн.

Щодо упущеної вигоди позивач зазначає, що 04.06.2014р. між ТОВ «Металургійна транспортна компанія» та ТОВ «Фірма «ЛААД» укладено Договір № 281 на передачу в оренду власного залізничного рухомого складу - вагонів-хопперів для сипучих вантажів (для перевозкизерна). На даний час цей Договір є дійсним до 31.08.2016р. (додаткова угода № 7 від 28.08.2015р.).

Згідно додаткової угоди № 5 від 31.07.2015р. до Договору № 281 від 04.06.2014р., розмір орендної плати з 01.08.2015р. складає 320,00 грн., в том числі ПДВ, за один вагон за добу.

Своїм листом за вих. № 364 від 05.08.2015 ТОВ «Фірма «ЛААД» повідомляла нас про готовність додатково укласти договір з 01.08.2015р. на оренду 52-х вагонів-зерновозів строком до 31.07.2016р., що свідчить про реальну можливість отримання заявленого Позивачем прибутку. Аналогічний договір оренди залізничного рухомого складу в 2015р. діяв між Позивачем та ТОВ «Українська транспортно-експедиційна компанія», продовжити дію зазначеного правочину позивач, попри бажання обох сторін, не зміг через брак рухомого складу.

Позивач зазначає, що аналогічний рухомий склад на сьогоднішній день використовується, а отже жодних не використаних можливостей щодо отримання втраченого доходу у нього немає, що свідчить про те, що позивачем вжито належних та припустимих заходів щодо недопущення або мінімізації отриманих збитків в контексті упущеної вигоди.

Позивач звертався до Головного Управління Статистики у Дніпропетровській області, Дніпропетровської торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати України, та отримав відповідь про відсутність інформації щодо середньомісячної вартості послуг по наданню оренди вагонів-хопперів для транспортування зерна на ринку України, а отже при розрахунку суми упущеної вигоди виходили з наявних у Позивача контрактів.

Вагони-зерновози № 95188629, 95091781, 95095709 власності ТОВ «Металургійна транспортна компанія», пошкоджені в результаті сходу 22.08.2015р. на роз'їзді 355 км перегону Жовтокам'янка - Апостолово Придніпровської залізниці, які до дійсного часу знаходяться у відповідача без руху, позивач міг би здавати в оренду ТОВ «Фірма «ЛААД» згідно до умов вказаного договору. Проте, вказані вагони не відремонтовані і не повернуті.

Неодержаний прибуток (втрачена вигода) ТОВ «Металургійна транспортна компанія» від вимушеного простою вагонів-зерновозів № № 95188629, 95091781, 95095709 в період з 22.08.2015по 20.01.2016р., складає 144 000,00 грн., в т.ч. ПДВ : 320,00 грн. х 150 діб х 3= 144 000,00 грн.

22.12.2015р. та 20.01.2016р. позивачем н адресу відповідача були направлені претензії № 1 та № 2, проте, відповідей на них позивач не отримав.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач не сплатив позивачеві 144 000,00 грн. недоодержаного прибутку, 285 000,00 грн. збитків на відновлення пошкодженого майна та не відшкодував збитки повязані з транспортуванням пошкодженого майна, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову на підставі наступного.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, визначаються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 №273/96-ВР.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону безпека руху поїздів - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (частина друга). Державний нагляд за безпекою руху поїздів на залізничному транспорті України здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, Укрзалізниця та їх органи на місцях у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 №204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті" затверджено Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, який регулює, в тому числі, питання нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності нормативних актів щодо безпеки руху на залізничному транспорті.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що нагляд здійснюється за видами транспорту Мінінфраструктури, Державіаслужбою, Укртрансінспекцією, Укрморрічінспекцією та Укрзалізницею у взаємодії з іншими державними органами.

Згідно з пунктом 3 Порядку органи, на які покладаються функції нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів: беруть участь у службовому розслідуванні обставин і причин катастроф, аварій та подій на транспорті (абзац четвертий); ведуть облік та здійснюють аналіз причин катастроф, аварій, подій, розробляють і контролюють виконання профілактичних заходів щодо їх попередження (абзац п'ятий).

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку рішення органів, на які покладаються функції здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №262 "Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України", Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінінфраструктури (абзаци перший другий пункту 1). Укрзалізниця відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення безпеки руху поїздів, розслідує причини аварій, розробляє норми безпеки руху відповідно до вимог міжнародних стандартів і законодавства України (підпункт 8 пункту 4).

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що Державна адміністрація залізничного транспорту України, зокрема, в частині, що стосується забезпечення безпеки руху поїздів, розслідування причин транспортних подій на залізниці, має всі ознаки суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак рішення, дії чи бездіяльність Державної адміністрації залізничного транспорту України в цій частині можуть бути оскаржені до адміністративних судів.

22.08.2015 Відповідачем було повідомлено причетних: власника Позивача (лист № В-27/2215 (а.с. 51)), виробників вагонів - ПАО «Стахановський ВСЗ», ПАО «Дніпровагонмаш», та запрошено направити компетентних представників для проведення розслідування інциденту у відповідності до вимог Інструкції про порядок службового розслідування транспортних подій на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2003 № 801.

Матеріали розслідування та висновки компетентної комісії отримані Позивачем, що не заперечується, та у строки передбачені ст. 99 КАСУ оскаржені не були.

Порядок розслідування транспортних подій на залізниці визначається Положенням про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011 №27 "Про затвердження Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2011 за №729/19467, а також Інструкцією про порядок службового розслідування транспортних подій на залізницях України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2003 № 801.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України транспортні події, які залежно від наслідків класифікують як катастрофи, аварії, серйозні інциденти, інциденти, підлягають розслідуванню. Розслідування проводить комісія, утворена наказом керівника органу, що його проводить.

Згідно з пунктом 6.2 зазначеного Положення персональний склад комісії, строки проведення розслідування, дії працівників, які беруть участь у розслідуванні, порядок оформлення результатів, терміни та порядок подання матеріалів визначаються розпорядчим документом.

Пунктом 6.3 Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України встановлено, що Державна адміністрація залізничного транспорту України проводить розслідування обставин причин аварій (катастроф). Розслідування катастроф, аварій очолює генеральний директор Укрзалізниці або особа, що виконує його обов'язки (якщо інше не встановлено окремим розпорядчим документом). Для розслідування катастроф та аварій наказом генерального директора Укрзалізниці призначається комісія. До її складу залучають заступників генерального директора, начальника Головного управління безпеки руху та екології - Головного ревізора з безпеки руху поїздів і автотранспорту Укрзалізниці, начальників головних управлінь, управлінь або їх заступників, начальника залізниці, головного ревізора з безпеки руху поїздів і автотранспорту залізниці, відповідних ревізорів із безпеки руху поїздів Укрзалізниці, залізниці та дільниці залізниці, начальників структурних підрозділів залізниці. Під час розслідування катастроф та аварій комісія в обов'язковому порядку вивчає технічні, організаційні та психофізіологічні (людські) причини. Катастрофи та аварії розслідуються за місцем їх скоєння (абзаци перший-п'ятий).

Аналогічні положення містяться також і в Інструкції про порядок службового розслідування транспортних подій на залізницях України

23.08.2015р. складено ОСОБА_2 службового розслідування серйозного інциденту, відповідно до висновків якого встановлено.

Розслідуванням на місці події встановлено, що з рейок зійшли 15 вагонів, з них:

- № 95188629 (6-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови клеймо « 133» ВАТ «Дніпровагонмаш» 15.08.2013),

- № 95091781 (7-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови « 62» ВАТ «Стахановський ВБЗ» 13.02.2013),

- № 95095709 (8-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови « 62» ВАТ «Стахановський ВБЗ» 18.02.2015),

За результатами комісійного обслідування встановлено, що причиною сходу стала несправність вагону № 95188629, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови клеймо « 133» ВАТ «Дніпровагонмаш» 15.08.2013р.

26.08.2015 року згідно нормативних документів (Наказу Укрзалізниці № 114-Ц від 01.04.2011 року (а.с. 54-59) був складений ОСОБА_2 - рекламація № 29 на вагон № 95188629 несправність якого була причиною сходу вагонів? на підставі висновку «Тріангель не витримав гарантійного терміну експлуатації.»

Згідно умов договору № ПР/В-15142/НЮ дч від 26.01.2015 пункт 5 залізниця зі свого боку виконала усі дії. Листом №В-27/2215 від 22.08.2015 року сповістила ТОВ «МТК» про подію, склала Акт-рекламацію форми ВУ-41 та ОСОБА_2 форми ВУ-25М та надала їх Замовнику (Позивачу)? таким чином Залізниця в повному обємі виконала умови підпункту 5.2. вказаного договору.

Позивач в той же час, акти форми ВУ-25М зі свого боку не підписав, тобто самостійно не вирішив питання відшкодування понесених витрат.

З метою усунення наслідків транспортної події вказані вагони Залізницею були переміщені на територію найближчого Пункту технічного обслуговування вагонів станції Апостолове де знаходяться по теперішній час. Переміщення пошкоджених вагонів по магістралям Залізниці може спричинити більш тяжкі наслідки. Позивач не надає ніяких пропозицій по капітальному або деповському ремонту вказаних вагонів, оплату ремонту вагонів не гарантує. Самостійно вагони не транспортує безпечним методом та своїм транспортом без надання послуг залізницею.

Позивач особисто вказує, що залізниця встановленим порядком склала ОСОБА_2 форми ВУ-25М (про пошкодження вагонів №№ 95188629, 95091781, 95095709) та отримав їх.

Відповідно до п. 5.2 Договору передбачено, що у випадку усунення несправностей, причиною якої послужило пошкодження, представниками Залізниці складається ОСОБА_2 ВУ25М. Відповідачем відповідні ОСОБА_2 були складені 25.08.2015 - № 386 на вагон 95188629, № 387 на вагон 95091781, № 388 на вагон 95095709, та направлені позивачеві 21.09.2015. На цей час ОСОБА_2 за №№ 386, 387, 388 Позивачем не підписано та на адресу Залізниці не повернуто.

Відповідно до пункту 5.16.1 ОСОБА_2 форму ВУ25М є документом, що засвідчує пошкодження вагона. Акт складається в усіх випадках пошкодження вагонів, незалежно від обсягу ремонту, технічного обслуговування чи пошкодження до стану виключення із інвентарного парка, незважаючи на власність та того, з чиєї вини сталося пошкодження.

Акти складено у відповідності до пункту 5.16 Наказу 114Ц із зазначенням всіх необхідних реквізитів, з зазначенням переліку пошкоджень вагону, та підписані уповноваженими особами.

Тобто, Позивач не зробив жодної реальної дії направленої на виконання ремонтних робіт пошкоджених вагонів.

Статтею 1 Закону України «Про залізничний транспорт» і п. 6 Статуту залізниць України визначено, що залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, монорейковий транспорт) і контейнери є транспортними засобами.

Пунктом 68 Статуту залізниць України передбачено, що залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать.

Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

Пунктом 9.3. Правил передбачено, що рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Запобігання появі несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.

Усі елементи вагонів за міцністю, стійкістю і технічним станом мають гарантувати безпечний і плавний рух поїздів з найбільшими швидкостями, визначеними Державною адміністрацією залізничного транспорту України (п. 9.4 Правил).

Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил.

При обслідуванні технічного стану вагонів поїзда № 3501, які зійшли з рейок у вагоні № 95188629 (6-й з голови), що зійшов першим, виявлений 100% поперечний злам розпірки тріангеля, який розташований на другому за напрямком руху візку у місці розміщення 3-ї за напрямком руху колісної пари. При комісійному огляді розпірки першого тріангеля другого візка за рухом складу поїзда виявлено її злам на відстані 35 мм від місця з'єднання розпірки з балкою.

Отже, Позивач не забезпечив відповідність вагона № 95188629, що належить підприємству і експлуатується в загальній мережі залізниць, вимогам ст. 36 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР, ст. 3, 10, 11 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 274/96-ВР, ст. 68 Статуту залізниць України п.п. 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом МТУ від 20.12.1996 № 411.

Це твердження відповідає Висновку щодо кваліфікації транспортної події з поїздом № 3501 на роз'їзді 355 км дільниці Жовтокам'янка - Апостолове Придніпровської залізниці 22.08.2015 Департаменту безпеки руху Державної адміністрації залізничного транспорту України, направленого на залізницю листом від 03.09.2015 № ЦРБ - 39/362.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вина заподіювача шкоди. Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, ...тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Поняття непереборної сили розкривається у ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, відповідно до якої непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Наявність умислу потерпілого означає свідоме бажання потерпілого отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки. Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду, в тому числі відсутність вини завдавача шкоди, не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. Отже, відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від його вини.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, Позивач є особою, яка володіє на відповідній правовій підставі (право власності) джерелом підвищеної небезпеки адже, безпосередньо несправність вагону № 95188629, власником якого є Позивач, стала причиною аварії, яка сталася 22.08.2015 року.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частині 2 статті 11 ЦК України, деліктна відповідальність вимагає для її застосування наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам Закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського Кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також недоодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського Кодексу України до складу збитків включається вартість втраченого, пошкодженого, або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, недоодержаний прибуток (втрачена вигода).

Статтею 623 ЦК України унормовано, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Таким чином, для настання відповідальності, передбаченою статтею 1166 Цивільного Кодексу України необхідні всі чотири елементи складу правопорушення.

За приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №ПР/В-15142/НЮдч на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів, відповідно до п. 5.2 якого у випадку усунення несправностей, причиною якої послужило пошкодження представниками Залізниці складається ОСОБА_2 ВУ25М. Відповідачем відповідні ОСОБА_2 були складені 25.08.2015 - № 386 на вагон 95188629, № 387 на вагон 95091781, № 388 на вагон 95095709, та направлені позивачеві 21.09.2015р. (а.с. 48-50). Однак ці ОСОБА_2 за №№ 386, 387, 388 позивачем не підписано та на адресу відповідача не повернуто.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен був довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Слід зазначити, що до матеріалів позовної заяви не надано жодного підтверджуючого документу, який відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», що свідчив би про понесені витрати на ремонт вагонів, або підтверджував збитки від упущеної вигоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що позивачем не доведено вину відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у звязку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 623, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 08.08.2016р.

Суддя ОСОБА_5