Ухвала суду № 59515055, 03.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" серпня 2016 р.

Справа № 903/629/15

Суддя Кравчук А. М., розглянувши заяву

Ківерцівської районної державної адміністрації

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

по справі № 903/629/15

за позовом Дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань", м. Рівне

до відповідача: Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області

про визнання протиправними та скасування розпорядження

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від стягувача: н/з

від боржника: н/з

встановив: 22.07.2016 року на адресу суду надійшли заяви Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 1576/34/2-16, № 1575/34/2-16 про визнання наказів № 903/629/15-1, № 903/629/15-2 від 18.03.2016 року такими, що не підлягають виконанню.

Заява обгрунтована повною оплатою боржником своїх зобов'язань за вказаними наказами суду.

Ухвалами суду від 25.07.2016 року вказані заяви прийнято до розгляду, судове засідання призначене на 03.08.2016 року.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2016 року № 903/629/15 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 161 від 25.05.2015 року "Про розірвання договорів оренди землі"; стягнуто з Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань" 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 року у справі №903/629/15 - скасовано, у позові відмолено, стягнуто з дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань" на користь Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області 609 грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі № 903/629/15 скасовано, рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 у справі № 903/629/15 залишено в силі; стягнуто з Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань" 1461, 60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання постанови ВГС України від 24.02.2016 року видано накази від 18.03.2016 року № 903/629/15-1 про стягнення з Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань" 1461, 60 грн. судового збору за подання касаційної скарги; № 903/629/15-2 про стягнення з Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь дочірнього підприємства "Рибгосп "Цумань" 1 218 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

12.07.2016 року боржником в добровільному порядку виконано вказані накази суду, що підтверджується платіжним дорученням № 1 на суму 2 679 грн. 60 коп..

Відповідно до положень ч.2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до приписів ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Однією з підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є той факт, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Водночас, таке виконання основного зобов'язання (повністю або частково) повинно здійснюватися в правовій площині відносин, котрі виникають з моменту винесення рішення суду місцевим господарським судом і до винесення органом виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, адже з моменту винесення наказу розпочинається процедура примусового виконання рішення суду шляхом пред'явлення даного наказу до виконання до органів виконання.

Тобто, такий обов'язок боржника заявити про своє часткове виконання рішення суду обмежений відповідними часовими рамками, а саме чинне законодавство наділяє його правом провести таке добровільне виконання саме до моменту початку проведення органом виконання дій по примусовому виконанню рішення суду.

Тобто, ключовим моментом є надане законодавством України для суду процесуальне право внести виправлення до наказу чи визнати наказ таким що не підлягає виконанню внаслідок саме добровільного виконання боржником зобов'язання в межах процедури винесення наказу суду, тобто не зачіпаючи при цьому прав органів виконання та не перебираючи на себе повноваження органів виконання, котрими їх наділяє законодавець в процедурі виконавчого провадження, починаючи з моменту отримання наказу суду і до закінчення виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові № 918/2065/13 від 28.12.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, перебування наказу суду на виконанні в УДКС України у Ківерцівському районі Волинської області, суд дійшов висновку у задоволенні заяв Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 1576/34/2-16, № 1575/34/2-16 про визнання наказів № 903/629/15-1, № 903/629/15-2 від 18.03.2016 року такими, що не підлягають виконанню, відмовити.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 86, 115, 117 ГПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 1576/34/2-16, № 1575/34/2-16 від 22.07.2016 року про визнання наказів № 903/629/15-1, № 903/629/15-2 від 18.03.2016 року такими, що не підлягають виконанню, відмовити.

Суддя А. М. Кравчук