Дата документу Справа № 320/3471/15-к
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження № 11-кп/778/871/16Головуючий у 1-й інстанції Колодіна Л.В.Категорія - ст.307 ч.2 КК УкраїниСуддя-доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2016 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Гончара О.С.,
суддів Фоміна В.А., Білоконева В.М.
за участі секретаря Дротянко С.Г.
прокурора Сердюка Є.О.
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає АДРЕСА_1,
визнано винним і засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, з корисливих мотивів та з відома ОСОБА_5 у період з 14 серпня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, а ОСОБА_3 по 19 листопада 2014 року у м. Мелітополі, незаконно придбавав, зберігав з метою збуту, збував і перевозив психотропну речовину - метамфетамін.
Так, ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 14.08.2014 року о 14 годині, діючи за попередньою змовою, а також з відома ОСОБА_5, який передав останнім з метою збуту психотропні речовини, в АДРЕСА_2 в приміщенні недобудованої споруди, збули ОСОБА_6, який проводив оперативну закупку, метамфетамін (первітин) масою 0,1103 г. за 1500 грн., які вони передали ОСОБА_5
Крім того, 27.08.2014 року о 13 годині ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4, діючи повторно, за попередньою змовою, а також з відома ОСОБА_5, який передав останнім з метою збуту психотропні речовини, в АДРЕСА_2 в приміщенні недобудованої споруди, збули ОСОБА_7, який проводив оперативну закупку, метамфітамін (первітин) масою 0,1096 г. за 1500 грн., які вони передали ОСОБА_5
04.09.2014 року о 14 годині ОСОБА_3, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, від якого отримав з метою збуту психотропні речовини, в АДРЕСА_2 в приміщенні недобудованої споруди збув ОСОБА_7, який проводив оперативну закупку, метамфітамін (первітин) масою 0,088 г. за 1200 грн., які передав ОСОБА_5
10.09.2014 року о 12 годині ОСОБА_3, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, від якого отримав з метою збуту психотропні речовини, в АДРЕСА_2 в приміщенні недобудованої споруди збув ОСОБА_7, який проводив оперативну закупку, метамфітамін (первітин) масою 0,1425 г. за 1200 грн., які передав ОСОБА_5
17.09.2014 року о 13 годині ОСОБА_3, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, від якого отримав з метою збуту психотропні речовини, в АДРЕСА_2 в приміщенні недобудованої споруди збув ОСОБА_7, який проводив оперативну закупку, метамфітамін (первітин) масою 0,1994 г. за 1200 грн., які передав ОСОБА_5
16.10.2014 року о 13 годині ОСОБА_3, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, від якого отримав з метою збуту психотропні речовини, в приміщенні будинку АДРЕСА_2, збув ОСОБА_7, який проводив оперативну закупку, метамфітамін (первітин) масою 0,0653 г. за 600 грн., які передав ОСОБА_5
19.11.2014 року ОСОБА_3, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, від якого отримав з метою збуту психотропні речовини, перевіз їх в салоні власного автомобіля «ЗАЗ» 1102 д.н.з. НОМЕР_1 до місця свого проживання АДРЕСА_1 метамфітамін (первітин), масою 0,135 г., який у нього було вилучено працівниками міліції о 13 годині 13 хвилині.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК, як незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб. Йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обставин справи, кваліфікацію дій ОСОБА_3 і доведеність його вини, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати. Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів особі обвинуваченого ОСОБА_3 внаслідок м'якості та допущене істотне порушення кримінального процесуального закону.
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_4 призначено покарання ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК.
Раніше прокурор вже оскаржував даний вирок, як щодо ОСОБА_3 так і щодо ОСОБА_4. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.08.2015 року даний вирок суду щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишено без змін. Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2016 року ухвала апеляційного суду Запорізької області від 19.08.2015 року щодо ОСОБА_3 скасована, а щодо ОСОБА_4 залишена без змін.
В зв'язку з чим, апеляційним судом Запорізької області розглядається апеляційна скарга прокурора лише щодо ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.05.2015 року в частині законності призначеного ОСОБА_3 покарання.
Оскільки обставини справи, кваліфікація дій ОСОБА_3 і доведеність його вини у скоєнні злочинів за наведених в оскаржуваному вироку суду обставинах не оскаржується, судова колегія з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядала. В зв'язку з чим, апеляційний суд також вважає встановленою і доведеною провину ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, за обставин зазначених у вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 65 КК суд, призначаючи покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
Як убачається з матеріалів провадження, прокурор у своїй апеляційній скарзі вказував на неправильне застосування кримінального закону, а саме ст.ст. 69, 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_3 внаслідок чого було йому призначення м'яке покарання.
Відповідно до ст. 69 КК призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом можливе лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. При цьому перелік обставин, які пом'якшують покарання визначено ч.1 ст.66 КК. У випадку визнання судом інших обставин такими, що пом'якшують покарання, які не вказані в ч.1 ст. 66 КК, то про це має бути зазначено в судовому рішенні.
На переконання апеляційного суду районний суд необґрунтовано застосував положення ст. 69 КК при призначенні покарання ОСОБА_3, оскільки, як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом визначено лише одну обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, а саме, передбачену п.1 ч.1 ст.66 КК. Щодо визнання інших обставин такими, що пом'якшують покарання засудженому судом рішення не приймалось. Суд не навів достатніх переконливих доводів про наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_3 злочинів.
Крім того, суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 скоєно сім епізодів тяжкого злочину. Фактично єдиною пом'якшувальною покарання обставиною можливо визнати визнання обвинуваченим своєї вини. Решта встановлених судом пом'якшувальних покарання обставин (щиросердне дієве каяття та сприяння встановленню істини у справі) є похідними від визнання обвинуваченим своєї вини. Крім того, щиросердне дієве каяття є фактичним дублюванням визнання вини, оскільки ОСОБА_3 будь-яка шкода не відшкодовувалась, за власної ініціативи з каяттям до органів досудового розслідування він не звертався.
За таких обставин, судова колегія дійшла до переконання, що визначене ОСОБА_3 районним судом покарання не відповідає обставинам справи і особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
На дану обставину звернула свою увагу судова колегія ВССУ, скасовуючи попередню ухвалу апеляційного суду саме через те, що призначене ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст.69 та ст.75 КК слід вважати м'яким.
Під час нового апеляційного перегляду стороною захисту не надано будь-яких нових обставин, які можуть вплинути на висновок суду щодо призначення ОСОБА_3 покарання саме із застосуванням ст.69 та ст.75 КК. Обсяг обвинувачення за результатами нового апеляційного розгляду не змінився.
Відповідно до ч.2 ст.439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді.
За таких обставин вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_3 покарання слід скасувати із призначенням нового більш суворого покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК колегія суддів,
ЗАСУДИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року в частині призначення ОСОБА_3 покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В решті вирок міськрайонного суду залишити без змін.
У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 19.11.2014 року (включно) до 27.03.2015 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу його проголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддяГончар О.С.Фомін В.А.Білоконев В.МС.
Судове рішення № 59513555, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 04.08.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/3471/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: