Ухвала суду № 59512192, 04.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/9010/14-к

Номер провадження 11-кп/775/797/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Огурецького В.П., Самойленко А.І.

за участю

секретаря: Радковського Д.І.

прокурора: Вєтрова Д.В.

захисника: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянув у місті Бахмуті Донецької області у відкритому судовому засіданні у приміщені апеляційного суду Донецької області апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Єресько В.М. на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 12 лютого 2016 року, у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12014050390000482 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, із освітою 9 класів, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 23 січня 2001 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 115, ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 28.11.2008 року на підставі ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 20.11.2008 року на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 20 днів,

мешкає за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Советська, 44, місця реєстрації немає,

якого визнано винним та призначено покарання: за п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України до довічного позбавлення волі, стягнуто 1433,16 гривень на користь Краматорської міської ради витрати на поховання, вирішено питання про речові докази,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.

09 лютого 2014 року приблизно о 20 годині ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_4, перебуваючи у сторожовому вагончику на території фермерського господарства «Джерело», яке розташоване на відстані 300 м від залізничного полотна «Красний Лиман», що проходить повз річку «Сухий Торець» м. Краматорська Донецької області розпивали спиртні напої. В цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка на ґрунті неприязливих стосунків, в ході якої ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4, від яких останній впав на землю. В цей момент, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_4 Реалізуючи свій умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, пішов до сторожового вагончику, де взяв ніж, підійшов ззаду до ОСОБА_4, який знаходився на подвірї, обхвативши останнього за шию, почав її різати та повалив на землю ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_3 сів зверху на тулуб, та діючи умисно з метою заподіяння смерті іншій людині та бажаючи її настання, навмисно наніс не менше 11 різаних ран в області шиї, голови та обличчя ОСОБА_4

Після чого, ОСОБА_3, доводячи свої умисні дії, пішов до сторожового вагончику, де взяв сокиру, після чого підійшов до ОСОБА_4, який лежав на землі та діючи умисно наніс не менше 6 ударів лезом сокири в область голови останньому, від чого потерпілий помер на місці.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 були заподіяні наступні тілесні ушкодження:

- рана в лівій біляочевої області з ушкодженням лівої виличної кістки; п'ять ран у лівій скронево-тім'яної області з утворенням дірчастого перелому кісток черепа у лівій скронево-потиличної області і переходом тріщин на основу черепа, пошкодження твердої мозкової оболонки, ушкодженням м'яких мозкових оболонок, крововиливами під м'які мозкові оболонки в лівій скронево-тім'яно-потиличної області, размозженням речовини мозку в лівій скроневій, лівої тім'яної і лівій потиличній частках, крововилив у шлуночки головного мозку, які відносно живої людини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;

- рана на правій передньо-боковій поверхні шиї з ушкодженням м'язів шиї, чотири рани лівої бічної поверхні шиї, рана в області тіла нижньої щелепи зліва, рана в ділянці нижньої щелепи справа, рана спинки носа, рана лівої вушної раковини, рана нижньої повіки лівого ока, рани на долонній поверхні кистей рук, подряпини на шкірі особи, які відносно живої людини мали б ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого терміну загоєння понад 6-ти, але менше 21-го дня (3-х тижнів);

- синці на шкірі чола, повік очей, забиті рани повік правого ока, які відносно живої людини мали б ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася численними рубленими ранами волосистої частини голови та обличчя з утворенням відкритого перелому кісток лицьового скелета, відкритого перелому кісток склепіння і основи черепа з ушкодженням оболонок і речовини головного мозку, яка ускладнилася розвитком явищ шоку-крововтрати, набряком головного мозку. Між даними ушкодженнями і причиною смерті є прямий зв'язок.

Крім того, 09 лютого 2014 року приблизно о 21 годині 20 хвилин, у ОСОБА_3, після скоєння умисного вбивства ОСОБА_4, знаходячись на березі річки «Сухий Торець» біля фермерського господарства «Джерело», що розташоване на відстані 300 метрів від залізничного полотна «Красний Лиман» м. Краматорська Донецької області виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, яке знаходилось у ОСОБА_4 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, став оглядати кишені куртки вбитого ОСОБА_4, після чого, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон Samsung «GT-E 1200 i » із зарядним пристроєм, вартістю 143 гривні 75 копійок; сім-карта оператора «МТС», вартістю 8 гривень 33 копійки.

Після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився за своїм розсудом, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 152 гривні 08 копійки.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування вимог вказує, що органами досудового слідства та судом, не встановлено належних доказів його вини. Згідно експертиз та протоколу огляду знаряддям вбивства є сокира, а щодо ножа, нічого не значиться. Також суд першої інстанції не допитав в судовому засіданні експерта, свідка ОСОБА_6 та понятих, які приймали участь в ході слідчого експерименту. Зазначає, що суд встановив обставини, які підтверджують факт скоєння злочину, але не підтверджують саме його причетність. Так немає доказів, які б підтверджували його зустріч з ОСОБА_4 в день вбивства, відсутні ряд експертиз, які б підтверджували причетність до вбивства. Звертає увагу, що минула його судимість не є доказом вбивства ОСОБА_4. Суд першої інстанції помилково визнав його щире каяття, як визнання вини. Також вказує, що ОСОБА_4 його вдарив, після, чого пам'ять пропадала та зявлялась знов, однак памятає, як заходив до вагончика, та брав сокиру. Зазначає, що на слідчому експерименті, під відеозапис показував все під диктовку працівників міліції. Також суд не вірно дослідив матеріали, що характеризують його особу, не врахував що він офіційно працює, помякшуючі обставини, а саме: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, те, що він перебуває у шлюбі та має на утриманні дитину. Зазначає, що суд визнав обставину, яка обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, про що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази.

В апеляційній скарзі прокурор Єресько В.М. не оспорюючи фактичних обставин справи, у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність просить вирок суду змінити, виключити з вироку посилання на ст. 72 КК України. На обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення проводиться у разі засудження особи до позбавлення волі на певний строк. Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, обвинуваченого, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого та прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду зміні.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та предявленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 за п. 13 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України, виклавши їх у вироку.

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відкидає інші.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме, показаннями самого обвинуваченого, який показав, що 09.02.2014 року в процесі вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4 у сторожовому вагончику на території фермерського господарства «Джерело», у них виникла сварка, яка переросла у бійку. В ході бійки він завдавав ОСОБА_4 удари ножем та сокирою в обличчя, після достав з його кишені мобільний телефон, зарядний пристрій, а труп переніс у зарослі очерету.

Вказані обставини більш детально ОСОБА_3 підтвердив при проведенні слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_3 у присутності понятих , із застосуванням відео запису вірно вказав місце скоєння злочину, механізм нанесення ударів потерпілому, місце куди перетягнув труп та сховав сокиру, резинові чоботи, так як його показання узгоджуються з другими доказами по справі.

Згідно протоколу огляду місця події від 02.03.2014 року, згідно якого на території фермерського господарства «Джерело», розташованого біля р. Казенний Торець м. Краматорська Донецької області на відстані 5м від річки в очереті знайдено труп невідомого чоловіка.

Вина ОСОБА_3 також підтверджується протоколом огляду предмета від 06.03.2014 року, згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон Samsung «E 1200 i » в корпусі чорного кольору та зарядний пристрій до нього; протоколами огляду місця події від 06.03.2014 року, згідно яких на території фермерського господарства «Джерело» у м. Краматорську, на землі під стовбурами на відстані 3 м. від туалету у західному напрямку було виявлено та вилучено ніж, а також сокиру; а також протоколами впізнання потерпілого, протоколом огляду мобільного телефону Samsung «E 1200 i » який свідок ОСОБА_5 передала для користування ОСОБА_4, висновком товарознавчої експертизи, згідно якого встановлена ринкова вартість мобільного телефону Samsung «E 1200 i », висновком судово-медичної експертизи, згідно якого встановлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_4, причина його смерті та наявність між даними ушкодженнями і причиною смерті є прямого зв'язку, висновком судово-медичної експертизи, згідно якої, при вказаному на слідчому експерименті ОСОБА_3 механізмі завдання ударів можливе утворення виявлених при дослідженні трупа ушкоджень, висновком судово медичної експертизи, згідно якої встановлені рубані рани, які утворилися в результаті неодноразової дії предметом (-ами), здатними виявляти рубаючу дію і що має притуплене лезо.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке виразилось в умисному вбивстві ОСОБА_4

Доводи обвинуваченого щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_4, суперечать наявним доказам у справі. Вказані обставини судом першої інстанції перевірені та їм надана відповідна оцінка.

Доводи обвинуваченого про відсутність ножа, як знаряддя вбивства спростовуються протоколом огляду місця події від 06.03.2014 року, згідно якого на території ФГ «Джерело» у м. Краматорську, виявлено та вилучено ніж.

Також колегія судді не може погодитись з доводами апеляційної скарги обвинуваченого, що він не памятає скоєння ним вбивства, оскільки вони не не ґрунтуються на матеріалах справи, так згідно висновку амбулаторної комплексної судової психолого психіатричної експертизи ОСОБА_3 скоїв злочин в стані простого алкогольного спяніння, не знаходився в стані фізіологічного афекту, в емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість), який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність.

Колегія суддів не погоджується з доводами обвинуваченого щодо не підтвердження факту скоєння злочину в стані алкогольного спяніння, оскільки згідно висновку амбулаторної психо-психіатричної експертизи ОСОБА_3 скоїв злочин в стані алкогольного спяніння та сам обвинувачений пояснив, що вживав спиртні напої.

Щодо доводів ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, а саме давання показань під психологічним тиском працівників міліції, колегія суддів не може погодитись, оскільки факти, які б підтверджували застосування таких методів до обвинуваченого в матеріалах справи відсутні.

Всі зазначені докази є послідовними, такими, що узгоджуються між собою, не є суперечливими, а тому на думку колегії суддів, обґрунтовано були взяті за основу у визнанні винуватості ОСОБА_3

Натомість колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про неможливість призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк ОСОБА_3 є недостатньо вмотивованими.

Відповідно до п.2 ППВСУ №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7 лютого 2003 року при призначенні покарання відповідно до статей 65 - 69 Кримінального кодексу України (далі - КК) суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинне мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

Мотивами призначення ОСОБА_3 покарання у виді довічного позбавлення волі судом першої інстанції були висновки про те, що ОСОБА_3 скоїв особливо тяжкий злочин, від якого настали особливо тяжкі наслідки та він представляє для суспільства підвищену небезпеку.

Натомість з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 визнав свою вину в суді першої інстанції, підтвердив в суді апеляційної інстанції, що саме він скоїв вбивство ОСОБА_4

Визнання вини та щире каяття ОСОБА_3 судом першої інстанції визнано як обставину, яка помякшує покарання.

На думку колегії суддів, за наявності обставин, що помякшує покарання, а саме визнання обвинуваченим своєї вини, дані про особу обвинуваченого, який має судимість за вчинення умисного вбивства, яке він скоїв у неповнолітньому віці, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, ОСОБА_3 можливо призначити менш суворе покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.2 статті 115 КК України.

Оскільки мотивом скоєння злочину ОСОБА_3 був інший ніж корисний, колегія суддів вважає за необхідне не призначати йому додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі помякшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За висновками колегії суддів твердження прокурора щодо безпідставно зарахування судом першої інстанції строку попереднього увязнення в строк відбування покарання, спростовуються, оскільки колегія суддів вважає за необхідне змінити призначене покарання ОСОБА_3 на певний строк, а диспозиція ч. 5 ст. 72 КК України вказує на строковий вимір покарання, яке підлягає перерахунку, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Єресько В.М. задовольнити частково.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 12 лютого 2016 року, у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР за № 12014050390000482 відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання, змінити.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 15 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 15 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього увязнення із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, за період з 07.03.2014 року по 03.07.2014 року та з 02.12.2014 року по 02.08.2016 року.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: