Рішення № 59511731, 03.08.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1582/16

Справа №235/3262/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

3 серпня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод» до Михайлівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод» з позовною заявою до Михайлівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності. В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод» є власником нерухомого майна - млину та олійниці, які розташовані в за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 104 б. Право власності позивача підтверджується наступними документами:

копією рішення Михайлівської сільської ради Красноармійського району Донецької області від 23.06.2005 року № ІУ-23-2;

копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 822742; копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ № 211941; технічним паспортом на об’єкт нерухомості.

В наслідок того, що оригінали зазначених документів були на зберіганні в м. Донецьку, яке тимчасово окуповано, підприємство не має доступу до них та має підстави вважати їх фактично втраченими.

На теперішній час у позивача виникла необхідність у перереєстрації (внесення інформації про право власності у новому реєстрі) права власності на зазначений об’єкт нерухомості. Внаслідок відсутності оригіналів документів, які безпосередньо підтверджує право, у позивача відсутня можливість підтвердити своє право власності, що робить неможливими подальше розпорядження, володіння даним об’єктом нерухомості, внаслідок чого право власності позивача є сумнівним.

Пунктом 6 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією.

В квітні 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом про надання дублікату відповідного свідоцтва. На вказаний запит відповідач відмовив надати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 822742.

Таким чином, отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 822742, виданого на підставі рішення Михайлівської сільської ради Красноармійського району Донецької області від 23.06.2005 року № IV-23-2, для позивача неможливо, в зв’язку з відсутністю у відповідача відповідних повноважень.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Вважають, що на теперішній час фактично склалась ситуація, внаслідок якої право власності на нерухомий об’єкт не визнається (оскаржується) відповідачем.

Стаття 15 ЦПК України передбачає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 ЦК України).

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи, що ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод» є власником нерухомого мана, але немає іншого способу набуття права власності ніж через рішення суду на підставі ст.328 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, просять суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 00687994), право власності на об’єкт нерухомого майна - «млин та олійницю», які розташовані в за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Михайлівка (Михайлівка сільська рада), вул. Шкільна, буд. 104 б, реєстраційний номер майна 12157065.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з’явилась, про день та час судового засідання повідомлялась належним чином, про наявність поважних для цього причин суд не повідомили, заперечень проти вимог позивача не висунули.

Частина 1 статті 224 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 8 розділу ІІІ ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі-особи).

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, є однією з загальних засад цивільного законодавства відповідно статті 3 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

 На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

 Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, як це передбачено у статті 4 ЦПК України.

Стаття 15 ЦПК України встановлює компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, а саме суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 30 ЦПК України передбачає, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суб'єктами права власності, згідн статті 318 ЦК України, є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні , як це передбачено статтею 321 ЦК України. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Михайлівської сільської ради Донецької області № ІУ/23-2 від 23.06.2005р. «Про оформлення права власності ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод» сільська рада вирішили оформити право власності ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод», який знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, вул.. Шкільна, млин та олійниця. Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійська та Красноармійського району видати свідоцтва на право власності ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод» (а.с.11).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Михайлівською сільською радою 22.09.2005р., тип об’єкта: млин та олійниця, адреса об’єкта: Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, вул.. Шкільна (а.с.12).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Красноармійським бюро технічної інвентаризації за № 8444235, від 26.09.2005р. реєстраційний номер об’єкта 12157065, тип об’єкта: млин та олійниця, адреса об’єкта: Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, вул.. Шкільна, номер запису 844 в книзі 9. Власник ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод», підстава виникнення права власності /САА № 822742 22.09.2005/ Михайлівська сільська рада, форма власності: колективна, частка 1/1 (а.с.13).

Технічний паспорт на виробничий будинок млин та олійниця, розташовані за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, вул.. Шкільна, 104б, виготовлено за станом на 1 грудня 2015 року, за замовленням ТОВ «Красноармійський комбікормовий завод» (а.с.14-26).

Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод» зареєстроване відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридично особи 29.04.1994р., ідентифікаційний код 00687994 (а.с.29).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.07.2016р. позивач перейменовано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод» щодо визнання права власності на млин та олійниця обґрунтовані та законні, оскільки у зв’язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно у позивача інший спосіб, крім судового, захисту права власності відсутній.

Керуючись статтями 1, 3, 4, 10, 11, 15, 16, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, статтями 2, 3, 15, 16, 316, 317, 318, 319, 231, 328, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод» до Михайлівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 00687994), право власності на об’єкт нерухомого майна - «млин та олійницю», які розташовані за адресою: Донецька область, Покровський (колишній Красноармійський район), с. Михайлівка (Михайлівка сільська рада), вул. Шкільна, буд. 104 б, реєстраційний номер майна 12157065.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В судовому засіданні 3 серпня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено 8 серпня 2016р.

Суддя