Постанова № 59511668, 02.08.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6001/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Сухоставець Т.А.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Абрамянц К.С., Сірман А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі №233/6001/13-а, порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманих сум, компенсації та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із заявою в порядку ст.. 267 КАС України, обгрунтовуючи її наступними обставинами. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі № 233/6001/13-а частково задоволено його позовні вимоги до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі за текстом - ГУ ПФУ в Донецькій області): зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012 року з розрахунку 90% грошового забезпечення на підставі довідки ГУМВС України в Донецькій області про грошове забезпечення від 02.06.2012 року №26975, з урахуванням виплачених сум. Більше двох років вказане рішення не виконувалось, що змушувало його неодноразово звертатись до ГУ ПФУ в Донецькій області, Президента України, Прем'єр-міністра України, Пенсійного Фонду України. Тільки 25 грудня 2015 року відповідач частково перерахував йому кошти в сумі 4382,84 грн., у лютому 2016 року ще 46,12 грн., а у березні 2016 року ще 1318 грн. На свою адресу він отримав відповіді на звернення із зазначенням, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 року виконана у повному обсязі, кошти йому виплачені. Станом на 31.03.2016 року відповідачем йому було сплачено лише 5746,96 грн., що на його думку на 11463,32 грн. менше необхідної суми. Тому просив визнати дії ГУ ПФУ в Донецькій області протиправними; зобов'язати відповідача виконати у повному обсязі постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, здійснивши перерахунок його пенсії комісійно за його участі з 01.07.2012 року та за участі представника Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області; притягнути до відповідальності у вигляді штрафу керівника ГУ ПФУ в Донецькій області за ухилення від виконання постанови суду; розглянути питання про відшкодування йому завданої матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 неодноразово уточнював свої вимоги, при цьому не наполягав на участі у справі державного виконавця Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, а також на застосуванні штрафу до керівника ГУ ПФУ в Донецькій області. У той же час додатково просив: встановити для відповідача спосіб, строк та порядок виконання постанови суду; зобов'язати відповідача надати у визначений строк звіт про виконання рішення суду; стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в сумі 5000 грн.; зобов'язати відповідача у майбутньому здійснювати перерахунок його пенсії виходячи із визначеного згідно постанови суду розміру; стягнути з відповідача індексацію за період з 01.10.2012 року по 31.05.2016 року в сумі 4524,25 грн., а також винести за результатами судового розгляду приватну ухвалу на адресу керівництва ГУ ПФУ в Донецькій області та Пенсійного Фонду України (т.1, а.с.90, 96, 99,118).

Представники відповідача під час судового розгляду заяви ОСОБА_1 спочатку заперечували проти її задоволення у повному обсязі, але пізніше змінили свою позицію, фактично визнавши, що постанова Донецького апеляційного суду від 25.02.2014 року була виконана не у повному обсязі, та у травні 2016 року ОСОБА_1 було зроблено новий перерахунок пенсії та додатково виплачено 11 482,11 грн.

З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі № 233/6001/13-а частково задоволено його позовні вимоги до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012 року з розрахунку 90% грошового забезпечення на підставі довідки ГУМВС України в Донецькій області про грошове забезпечення від 02.06.2012 року №26975, з урахуванням виплачених сум (т.1, а.с. 8-10). Вказана постанова залишена без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2014 року. На виконання вказаних судових рішень були видані виконавчі листи: перший раз 21.03.2014 року, повторно - у зв'язку із втратою раніше виданих з причин захоплення приміщення ГУ ПФУ в Донецькій області у м. Донецьку незаконними збройними формуваннями - 25.11.2015 року (т.1., а.с. 16-17).

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання. При цьому для виконання судового рішення не є обов'язковими додаткові дії чи документи (зокрема, паперової пенсійної справи та оригіналів судових рішень), на що посилались представники відповідача. Наявність судового рішення, яке набрало законної сили, вже є підставою для його виконання.

Відповідно до частин 9 та 10 статті 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 суд виходить з того, що межами судового розгляду заяв, поданих в порядку ч.9 ст. 267 КАС України, є виключно обставини та висновки, встановлені у конкретному рішенні суду, тобто по цій справі Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 року. Як вже було зазначено вище, вказаною постановою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012 року з розрахунку 90% грошового забезпечення на підставі довідки ГУМВС України в Донецькій області про грошове забезпечення від 02.06.2012 року №26975, з урахуванням виплачених сум. Тобто вказана постанова суду стосується виключно визначення загального розміру пенсії ОСОБА_1 Тому, правовідносини та розбіжності, яки виникли між сторонами у справі з приводу розмірів додаткових виплат до пенсії ОСОБА_1, а саме: індексації, нових перерахунків та підвищень, які сталися після 01 липня 2014 року, - не можуть бути предметом цього судового розгляду, а є підставою для звернення до суду із новим позовом у разі наявності порушення прав позивача, оскільки ці питання під час розгляду позову ОСОБА_1 судом не вирішувались. Тобто спірним у даній справі є наявність або відсутність бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Остаточний перерахунок пенсії заявника ОСОБА_1, зроблений ГУ ПФУ в Донецькій області у травні 2016 року і правильність встановлення загального розміру пенсії у сумі 3397,99 грн. станом на 01 липня 2012 року визнано заявником ОСОБА_1 у судовому засіданні (т.2, а.с. 1-49).

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд вважає за доведене та визнане відповідачем, що повне виконання рішення суду у справі ОСОБА_1. сталося лише у травні 2016 року, тобто більш ніж через два роки після його ухвалення і тільки після звернення ОСОБА_1 до суду із цією заявою. При цьому доводів щодо пояснення такої затримки виконання судового рішення представниками відповідача суду не надано.

Тому, з метою захисту порушених прав заявника, суд вважає за необхідне уточнити одну із заявлених ним вимог: визнати саме бездіяльність (а не дії) ГУ ПФУ в Донецькій області протиправною, оскільки всупереч вимогам законодавства щодо виконання рішення суду, яке набуло законної сили, відповідачем допущена тривала бездіяльність у його виконанні, незважаючи на неодноразові та аргументовані звернення ОСОБА_1 з цього приводу.

Щодо решти вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Статтею 267 КАС України встановлено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Але цією статтею не встановлено, як має виглядати таке зобов'язання (міститься в тексті судового рішення, ухвали у вигляді окремого документу або ухвали, яка заноситься до журналу судового засідання. З аналізу статей глави 5 КАС України можна дійти висновку, що саме в резолютивній частині постанови можуть бути зазначені інші правові наслідки ухваленого рішення (п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України), до яких, зокрема, можна віднести звітування суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення про його виконання перед судом. Встановлення строку та порядку виконання постанови суду в адміністративній справі, так само як і надання звіту про її виконання допускається під час винесення рішення за основним позовом і не може бути застосовано під час розгляду заяви про протиправність дій або бездіяльності під час виконання судового рішення, яке набуло законної сили.

Щодо стягнення з відповідача на користь заявника моральної шкоди, суд зазначає, що факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань внаслідок протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача встановлено не було, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. Суд не враховує у якості належного та допустимого доказу долучену до уточнюючої заяви ОСОБА_1 в обґрунтування спричиненої моральної шкоди довідки № 509/3 від 15.04.2105 року, виданої Амбулаторією № 1 Центру первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради, згідно якої за висновками лікарсько-експертної комісії у ОСОБА_1 діагностовано низка хронічних захворювань, констатовано, що він перебуває на диспансерному обліку та рекомендовано постійне медикаментозне лікування (т.1, а.с. 97). Вказана довідка носить лише загальну характеристику стану здоров'я заявника, не пов'язана матеріалами справи будь з якими діями ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки відсутня навіть переписка між сторонами у цей період.

Щодо стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області індексації за період з 01.10.2012 року по 31.05.2016 року в сумі 4524,25 грн., то в цій частині заяви слід також відмовити. Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за правилами статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» провадиться у разі затримки виплати лише нарахованих доходів. Оскільки суми пенсії заявнику ОСОБА_1 були донараховані лише у травні 2016 року, а тому передбачені законом підстави для виплати компенсації відсутні.

Відносно винесення приватної ухвали на адресу керівництва відповідача та Пенсійного Фонду України слід зазначити, що у відповідності до ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Із змісту наведеної статті слідує, що постановлення окремої ухвали є виключною компетенцією суду і, відповідно, до кола вимог позивача (заявника) не входять.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому з ГУ ПФУ в Донецькій області слід стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання заяви у розмірі 413,40 грн. (т.1, а.с.1).

Керуючись ст. 6, 71, 86, 94, 158-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі №233/6001/13-а, порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманих сум, компенсації та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі №233/6001/13-а в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2012 року по 25.02.2014 року.

В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) сплачений ним судовий збір за подання заяви у розмірі 413 (чотириста тринадцять) гривень 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 серпня 2016 року. Повний текст постанови складений протягом п'яти днів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя