Вирок № 59511315, 04.08.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 1-кс/225/ 506/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Геря О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савченко О.О.,

прокурора Калашнікової Т.В.,

слідчого Баркової Я.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника-адвоката - Туренка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12016050220001219 від 12.07.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торецька (Дзержинська), Донецької області; українця; гр. України; із середньою освітою; неодруженого; безробітного; що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимого 30.12.2010 Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 3, 75 ч. 1, 76 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 25.11.2011 Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 15.02.2016 по відбуттю покарання, судимість в установленому порядку не знята і не погашена,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2016 року до суду з погодженим з прокурором клопотанням звернулася слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Баркова Я.О., в якому просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивує тим, що вказана особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України за наступних обставин.

11.07.2016 приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1, діючі умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на перехресті вулиць Історична та Світла м. Торецька Донецької області в районі будівлі закусочної «Варенична», підійшов ззаду до ОСОБА_4, яка сиділа на кришці каналізаційного люка. Після чого, з метою відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій і розуміючи, що його дії є очевидними для сторонніх осіб, в тому числі ОСОБА_5, вирвав рукою жіночу сумку, яка знаходилась на плечі у ОСОБА_5, вартістю 40 гривень, в якій знаходились: мобільний телефон фірми Nokia 1280, вартістю 180 гривень, паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_1, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_3, картка фізичної особи платника податків на ім'я ОСОБА_7, видана 05.12.2006 року, картка фізичної особи платника податків на ім'я ОСОБА_4, видана 26.07.2002 року, довідка від 30.06.2016 №1421017261 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_4, довідка від 30.06.2016 №1421017262 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_7, довідка від 30.06.2016 №1421017263 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_6, які не становлять матеріальної цінності для потерпілої, таким чином відкрито заволодів майном ОСОБА_5 Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 220 гривень.

Слідчий у судовому засіданні просила задовольнити клопотання, оскільки матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення. Крім цього, слідчий зазначив, що ОСОБА_1 не працює, дітей на утриманні не має, неодноразово судимий, не має тісних соціальних зв'язків. У зв'язку з цим він може безперешкодно залишити місце проживання та виїхати за межі м. Торецька, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених слідчим.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення та фактично не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник-адвокат просив застосувати до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, вказаних в клопотанні, для обрання ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу. Також зазначив, що ОСОБА_1 спілкується зі своїм батьком, а також сестрами, тобто має стійкі соціальні зв'язки.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави вважати, що на даний момент існують ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що вказує на можливість підозрюваного сховатися від органів досудового розслідування чи суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначене вбачається з наступного: останній підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, характеризується опосередковано, не працює, не має постійного джерела прибутку, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів.

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріплений ст.5 Конвенції.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

У зв'язку з цим, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У зв'язку з викладеним слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні доведені обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення і наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду. Враховуючі зазначені вище обставини, слідчий суддя також вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. У зв'язку з цим клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно підозрюваного ОСОБА_1 належить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ч.5 ст.194 КПК України вважає необхідним покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у дійсній ухвалі, якщо у уповноваженої службової особи місця ув'язнення, де перебуватиме під вартою ОСОБА_1 буде відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.182, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дійсна ухвала про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу діє 60 (шістдесят) днів, а саме: до 24:00 години 02 жовтня 2016 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Артемівської УВП УДПтСУ в Донецькій області (№6).

Визначити одночасно запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) мінімальних заробітних плат в сумі 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37317004001000, найменування установи банку - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО - 834016, код ЄДРПОУ - 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному дійсною ухвалою протягом часу її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: