Ухвала суду № 5951, 06.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

06.06.06 Справа № 5/30-2А

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Отава»№54/3 від 20.04.2006р.

на постанову господарського суду Волинської області від 04.04.2006р.

у справі №5/30-2А

за позовом ТзОВ «Отава», смт.Любешів

до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ), м.Камінь-Каширськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.01.06р. №№0000012301/2, 0000022301/2 та зобов’язання відповідача виключити з податкового боргу 32572,50 грн.

за участю представників

від позивача –Машковська М.В. –представник (дов. у справі);

від відповідача –Колошук І.Ф. –представник (дов. у справі).

Права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Постановою господарського суду Волинської області від 04.04.2006р. у справі №5/30-2А (суддя Слупко В.Л.) в позові ТзОВ «Отава»до Камінь-Каширської МДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.01.06р. №№0000012301/2, 0000022301/2 та зобов’язання відповідача виключити з податкового боргу 32572,50 грн. відмовлено.

Постанова суду мотивована п.п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про правомірність донарахування податковим органом позивачу податку на додану вартість в сумі 21715,5 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 10857,50 грн., так як контрагент позивача МПП «ЛугКонд»не сплатив до державного бюджету податку на додану вартість, оскільки це підприємство зареєстровано за винагороду з метою не провадити господарської діяльності.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Отава»оскаржило рішення суду, наполягаючи на тому, що воно не має правових підстав контролювати звітність свого контрагента та правомірність його реєстрації як платника податку, а його право на податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Апелянт просить визнати недійсними оскаржувані податкові повідомлення-рішення та зобов’язати відповідача вилучити 31726,50 грн. з податкового боргу.

У запереченні на апеляційну скаргу Камінь-Каширська МДПІ, не погоджуючись з доводами апелянта, вважає, що рішення суду винесене з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету, чого МПП «ЛугКонд»зроблено не було, тому вказане рішення суду слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційних вимог відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

актом перевірки від 16.11.05р. №14/23-31183822 «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Отава» за період з 01.04.04р. по 30.06.05р.»зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого ним завищено заявлений до відшкодування податок на додану вартість за квітень 2004р. на 11640 грн. та занижено чисту суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість за квітень 2004р. на суму 10075 грн.

Заявлений до відшкодування податок на додану вартість за квітень 2004р. в сумі 11640 грн. отриманий позивачем в повному об’ємі протягом червня, липня та серпня 2004р.

На підставі вказаного акту перевірки Ковельська ОДПІ 23.01.06р. прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0000012301/2, яким згідно з п.п. «г»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4. п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181-Ш), відповідно до п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено ТзОВ «Отава»суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 15112,5 грн., в тому числі 10075 грн. основний платіж та 5037,5 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000022301/2, яким згідно з п.п. «г»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4. п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш, відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-XII, абз.2, 4 п.9 Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01р. №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.03.01р. за №268/5459 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) у розмірі 11640 грн. та нараховано 5820 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Актом перевірки встановлено, що за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р. позивач по податковому обліку відобразив господарські операції по закупівлі м'яса в МПП „ЛугКонд" (письмовий договір між сторонами не укладався, а розрахунки по цих господарських операціях проведено готівкою, що не заперечується позивачем), зокрема в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2004 року зазначено податкові накладні: від 05.02.04р. №15 на суму 41666,67 грн. (податок на додану вартість 8333 грн.) та від 24.02.004р. №13 на суму 64090,57 грн. (податок на додану вартість 12818,12 грн.).

ТзОВ «Отава»вищевказані податкові накладні згідно розрахунку коригування сум від 20.05.04р. відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року шляхом коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди як самостійне виправлення ним помилки на загальну суму 21777 грн., в яку включено і податковий кредит з податку на додану вартість по розрахунках з МПП „ЛугКонд" в розмірі 21151 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відповіді ДПІ в Артемівському районі м.Луганська на запит перевіряючих МПП „ЛугКонд" зареєстровано як платник податків в ДПІ Артемівського р-ну м.Луганська 12.08.2003р. за №3565 та отримало свідоцтво платника податку на додану вартість №17043039, однак податкових зобов'язань згідно поданих декларацій за січень-березень 2004 року МПП „ЛугКонд" не заявлено, декларації подано з прочерками, а з березня 2004 року підприємство взагалі перестало звітуватися.

Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська від 26.08.2004р. визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи МПП „ЛугКонд", тобто з 01.12.99р., та свідоцтво платника податку на додану вартість з 19.08.03р., скасовано державну реєстрацію останнього.

Пунктом п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках передбачених Законом.

У відповідності до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 , п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР можна зробити висновок, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операцій з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної , виданої платником податку на додану вартість.

В той же час, наведена вище норма пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що Законом №168/97-ВР встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Згідно нормам Закону №168/97-ВР право на відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Враховуючи те, що місцевим господарським судом встановлено факт несплати МПП „ЛугКонд" до державного бюджету податку на додану вартість по вищезазначених господарських операціях з позивачем, при доведеності Артемівським районним судом фактів, які свідчать про фіктивність цього підприємства, з чого випливає, що виписані невідомими особами податкові накладні від імені МПП „ЛугКонд" є недійсними, у ТзОВ «Отава»відсутні правові підстави на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість згідно податкових накладних №15 від 05.02.04р. та №13 від 24.02.04р.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апелянт повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, залишаючи оскаржуване рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС України –

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу відхилити, а постанову господарського суду Волинської області від 04.04.2006р. у цій справі залишити без змін.

2. Судові витрати покласти на апелянта.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя О.М.Бобеляк

суддя Г.В. Орищин