Постанова № 59509910, 08.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/548/16 Справа № 712/3639/16-п Головуючий по 1 інстанції Рябуха Ю. В. Категорія:ч. 2 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2016 р. м. Черкаси

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., в присутності ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, інспектора поліції Невмиваної М. О., розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2016 року, якою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу; стягнуто судовий збір в сумі 275,60 грн., -

в с т а н о в и в :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2016 року ОСОБА_6 визнаний винним за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме у тому, що він 26.03.2016 року о 18 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Тараскова, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А "Правил дорожнього руху".

В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 ОСОБА_4, по суті апеляційних вимог, просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2016 року та замінити адміністративне стягнення на штраф відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні обвинувачений та його представник уточнили свою позицію й просили скасувати постанову та закрити провадження у справі, за відсутності в діях ОСОБА_6 складу поставленого йому у вину правопорушення.

Указують, що постанова суду не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, прийнята з порушенням вимог ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, оскільки обставини у справі, які впливають на об'єктивність та правильність застосування стягнення належним чином встановлені не були, всебічно і повно судом не досліджувались.

Також суд першої інстанції грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП України, якою прямо передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, обмежившись лише прямою вказівкою про їх наявність у постанові та виклавши лише їх зміст, оскільки матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення не містять жодних об'єктивних даних та доказів, які б могли підтвердити викладені у постанові суду обставини.

Зазначає, що Верховний суд України в п. 24 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року за № 14, «...Звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів...».

Крім того, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний суд України роз'яснив, що «...Судам необхідно враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно и ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати і урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм. Оскільки наведений у ст. 34 КУпАП перелік обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не є вичерпним, суддя при накладенні адміністративного стягнення може визнати пом'якшуючими її інші обставини, не передбачені цією статтею. Перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 35 КУпАП), навпаки, є вичерпним, тому суддя не вправі посилатись у постанові як на обтяжуючі і враховувати при накладенні стягнення обставини, не передбачені законом...».

Вказує, що при обранні заходу адміністративного стягнення суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а не, наприклад, штрафу.

Також указує, що автомобіль використовується ОСОБА_6 в робочих цілях і позбавлення права керувати ним ставить останнього у скрутне становище, оскільки він не має можливості іншого способу заробітку.

Безпосередньо у судовому засіданні представник ОСОБА_4 також звернув увагу на те, що в оригіналі протоколу про адміністративне правопорушення указаний у якості свідка ОСОБА_7, а у копії протоколу, яка була вручена обвинуваченому, ця графа протоколу пуста. Крім цього, звернув увагу, що в довідці про проходження огляду на стан сп'яніння указаний час його проведення, який відповідає часу нібито перебування ОСОБА_6 за кермом у стані сп'яніння, чого не може бути, адже для супроводу його до диспансеру також потрібен певний час. Також зауважив, що в цій довідці не вказані документи, на підставі яких встановили особу пацієнта.

ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він тверезий їхав до себе додому за кермом. Коли він припаркувався біля свого під'їзду, і вийшов з машини, до нього підійшли працівники поліції, яких він раніше не бачив. Вони йому пред'явили претензії за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння й почали затримувати, а потім одягли кайданки і доправили до диспансеру. Не заперечує, що перебував у стані сп'яніння і проходив огляд на цей стан, однак вказує, що він вжив алкоголь безпосередньо перед виходом з автомобіля. Детально пояснює, що він їхав з магазину, де придбав пляшку алкогольного напою «Джин-тонік». Коли він вже зупинив автомобіль біля свого будинку, заглушив мотор, він випив у машині один ковток цього напою й вийшов з машини, біля якої його зустріли працівники поліції й не дали йому змоги зайти додому.

Інспектор поліції Невмивана М. О., яка складала протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6, у судовому засіданні пояснила, що їхньому патрулю по лінії «102» надійшло повідомленні про те, що в одному з дворів в Поденно-західному районі м. Черкаси особа сіла за кермо в стані сильного алкогольного сп'яніння. Був описаний автомобіль. Заїхавши на указане у повідомленні місце, вони не виявили описаної у повідомленні машини. Почавши її пошук, вони виявили цей автомобіль на стоянці біля магазину «Альбіон». Водій щось ремонтував біля колеса автомобіля. Побачивши поліцейських, він швидко сів за кермо і почав рухатися (як пізніше виявилося) до під'їзду свого будинку. В ході безпосереднього переслідування йому подавалися неодноразові сигнали у гучномовець про зупинку транспортного засобу, однак він не реагував. В ході переслідування вона (інспектор), перебуваючи за кермом автомобіля викликала підмогу, оскільки не знала, наскільки фізично сильним може виявитися водій порівняно з її напарником. Кілька поліцейських автомобілів на заклик приєдналися до переслідування, яке тривало безпосередньо до місця паркування автомобіля біля під'їзду, де проживає ОСОБА_6 Вона та її напарник одразу підійшли до автомобіля, з якого з місця водія вийшов ОСОБА_6 На вигляд він перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Йому було запропоновано пройти тест на алкоголь на місці, однак він відмовився, намагався рухатися до під'їзду, на вимоги її напарника про зупинку не реагував, намагався вирватися, нецензурно висловлювався на адресу працівників поліції. До нього були застосовані кайданки, й він був доправлений до диспансеру на огляд. Після цього на нього був складений відповідний протокол.

Щодо розбіжностей у врученій обвинуваченому копії протоколу та його оригіналом, який знаходиться у справі стосовно вказівки свідка, пояснила, що це було зроблено з міркувань захисту інтересів свідка від можливого впливу на нього з боку обвинуваченого.

Крім цього, інспектор принесла для огляду в судовому засіданні відеозапис з камери зовнішнього спостереження, яка була закріплена на її напарнику під час інциденту. В судовому засіданні за участю всіх присутніх було здійснено перегляд цього відеозапису. Він починається з того, що ОСОБА_6, стоячи біля відчинених водійських дверцят свого автомобіля, відповідає на запитання інспектора Невмиваної М. О. з приводу його не реагування на вимоги зупинитися під час переслідування (указує, що не чув такої вимоги) та з приводу перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння. Поведінка, мова та вигляд ОСОБА_6 є такими, які у будь-якого розумного та поміркованого громадянина можуть викликати обґрунтовану підозру в тому, що він перебуває в стані алкогольного чи іншого сп'яніння. В ході розмови ОСОБА_6 намагається залишити місце розмови й піти додому, на зауваження інспектора поліції не реагує, виривається, поводиться зухвало, неодноразово нецензурно висловлюється на адресу працівників поліції. Наявний відеозапис закінчується тим, що ОСОБА_6 у кайданках саджають до поліцейського автомобіля.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріли справи, переглянувши наданий відеозапис, перевіривши доводи апеляції, суддя вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що суд першої інстанції вірно встановив обставини правопорушення, дав їм правильну кваліфікацію та призначив покарання з урахуванням вимог закону.

Згідно диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_6 складу вказаного правопорушення, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 159903 від 26.03.2016 року, випискою № 766 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 26.03.2016 року, з яких вбачається, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачені такі види стягнень як: позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого; адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого; на інших осіб - адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суд критично ставиться до висунутої обвинуваченим версії про те, що він не чув поліцейського переслідування за собою. На наданому відео видно, що у дворі його будинку за ним приїхало вже кілька поліцейських автомобілів. Крім цього, суд критично ставиться до висунутої обвинуваченим версії про те, що він їхав за кермом тверезий, а вжив алкоголь безпосередньо після зупинки автомобіля та виходом з нього. Суд вбачає, ці доводи надуманими і такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Стан алкогольно сп'яніння належно підтверджується відповідним медичним документом, а факт перебування особи за кермом в стані сп'яніння підтверджується сукупністю досліджених судом описаних вище доказів.

Щодо розбіжностей у копії та оригіналі протоколу стосовно вказівки свідка, суд вважає це обставиною, яка заслуговує на увагу, однак в цьому конкретному випадку не призвела до порушення права обвинуваченого на захист, оскільки суд першої інстанції не посилався у своєму рішенні на покази такого свідка й не досліджував їх безпосередньо у судовому засіданні, повважавши достатньою для ухвалення рішення сукупність інших доказів у справі.

Стосовно доводів представника обвинуваченого про час проведення огляду на стан сп'яніння та відсутності вказівки в медичній довідці на документи, особи, на підставі яких встановили особу пацієнта, суд не вважає їх обґрунтованими, оскільки сам ОСОБА_6 не заперечує факту проходження ним огляду на стан сп'яніння та перебування у такому стані.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що, враховуючи особливу суспільну шкідливість вказаного правопорушення, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу є законним, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним подібних правопорушень надалі. Тому й для застосування більш м'якого стягнення також підстав не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко