Рішення № 59509886, 05.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1860/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 05.01. 2011 року її на підставі розпорядження сільського голови Рождественської сільської ради було прийнято на посаду завідуючої Рождественським сільським клубом. 12.03.2016 року розпорядженням голови Рождественської сільської ради її було звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 12.03 2016 року. При звільненні їй не була виплачена вихідна допомога в сумі 4445 гривень 60 копійок, допомога при тимчасовій втраті працездатності в сумі 305 гривень 30 копійок, відпускні в сумі 103 гривні 66 копійок. Просила вказані суми стягнути з відповідача на її користь. Також стягнути відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 2534 гривні 63 копійки за період з 14.03.2016 року по 04.05.2016 року, стягувати з відповідача по 70 гривень 40 копійок до проведення повного розрахунку та стягнути 10 000 завданої моральної шкоди. Судові витрати просила покласти на відповідача.

В ході розгляду справи позивачка подала заяву про зміну своїх позовних вимог, просила стягнути вихідну допомогу в сумі 1721 гривню 85 копійок, допомогу при тимчасові втраті працездатності в сумі 280 гривень 38 копійок. В іншій частині позовні вимоги залишила попередніми. .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 17 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для її вирішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи ОСОБА_6 в позові суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні з позивачкою був проведений повний розрахунок, у передбачені законом строки, а тому підстави для задоволення її позовних вимог відсутні.

В повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка з січня 2011 року працювала на посаді завідуючої Рождественським сільським клубом і розпорядженням від 12.03.2016 року була звільнена з посади на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Із розрахунку наданого Рождественською сільською радою в судове засідання 05.08.2016 року вбачається, що при розрахунку заробітної плати за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю, в якому ОСОБА_6 була на лікарняному та у відпустці не були враховані утримані із заробітної плати в 2015 році кошти по коригуванню індексації в загальній сумі 1937 гривень 54 копійок.

В результаті цього при розрахунку останній відпускних за період роботи з 04.01.2015 року по 04.01.2016 року. та при розрахунку лікарняних були недоплачені відповідно 113 гривень 52 копійки /відпускні/ та 5 гривень 22 копійки /лікарняні за 2 день/.

Відповідно до Постанови КМ України № 731 від 16.09.2015 року, яка набирала чинності і з 01.09.2016 року в жовтні 2015 року було проведено коригування заробітної плати за вересень 2015 року в частині виплати індексації на 169 гривень 50 копійок.

Однак, як вбачається із наданого розрахунку, вказана сума була виплачена помилково ОСОБА_6 при виплаті в лютому 2016 року утриманих 1937 гривень 54 копійок. І фактично їй було виплачено замість утриманих 1937 гривень 54 копійки - 2107 гривень 04 копійки /1975, 50 +169,50/, тобто переплачено 169 гривень 50 копійок. Також вказана сума в розмірі 2107 гривень 04 копійки були враховані при розрахунку компенсації за 4 дні невикористаної відпустки за період роботи з 04.01.2016 року по 12.03.2016 року, в зв»язку з чим замість 200 гривень 76 копійок були сплачені 231 гривня 64 копійки.

В ході розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_6 та її представник уточнили свої вимоги та наполягали на тому, що при звільненні ОСОБА_6 з нею не був проведений остаточний розрахунок, а саме не були виплачені відпускні в суму 103 гривні, Рождественська сільська рада несвоєчасно провела з нею остаточний розрахунок, а саме тільки 01.04.2016 року їй були виплачені лікарняні за 1 день в сумі 46 гривень 73 копійки та компенсація за 4 дні невикористаної відпустки в сумі 231 гривня 64 копійки. Також їй не була доплачена вихідна допомога в сумі 1721 гривня 85 копійок. Просила стягнути на її користь недоплачені відпускні в сумі 103 гривні, недоплачену вихідну допомогу в сумі 1721 гривня 85 копійок, та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку середньоденної заробітної плати в сумі 70 гривень 41 копійка.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв»язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках /абзац 3 п. 2 розділу 2/ збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 розділу 1У Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи із розміру середньоденної /годинної/ заробітної плати.

П.8 розділу 1У Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного /годинного/ заробітку на число робочих днів /годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком середньоденна /годинна/ заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі /календарні/ дні на число відпрацьованих робочих днів /годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством , - на число календарних днів за цей період.

Виходячи із вказаних положень Порядку, колегія суддів вважає, що розмір вихідної допомоги, яка підлягала виплаті ОСОБА_6 в зв»язку із звільненням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України підлягає розрахунку за останні два місяці роботи, а саме за січень та лютий 2016 року, як передбачено п. 8 розділу 1У Порядку, а не за грудень 2015 та січень 2016 року, на чому наполягає ОСОБА_6.

Виходячи із заробітної плати за два останні місяці роботи ОСОБА_6, а саме січень та лютий 2016 року, її середньоденна заробітна плата складає 56 гривень 19 копійок /а.с. 48 оборот/ , оскільки данеий розрахунок проведено відповідно до вимог Порядку, і відповідно сума вихідної допомоги після обов»язкових відрахувань складає 2 713 гривень 98 копійок, яка і була сплачена позивачці в повному розмірі 22 квітня 2016 року..

Колегія суддів не може прийняти до уваги позицію ОСОБА_6 про безпідставне проведення відповідачем відрахувань з суми вихідної допомоги та посилання при цьому на ст. 129 КЗпП України про неможливість будь-яких відрахувань із вихідної допомоги, оскільки така позиція суперечить вимогам Закону.

Твердження ОСОБА_6 та її представника про не проведення з нею повного розрахунку в день звільнення, оскільки їй не було виплачено 103 гривні відпускних суперечать матеріалам справи , оскільки як вбачається із наданих розрахунків за лютий 2016 року, кошти /заробітна плата за лютий 2016 року, відпускні, повернення індексації/, які підлягали виплаті ОСОБА_6, були виплачені їй в повному розмірі, будь-яка заборгованість, в тому числі по виплаті відпускних - відсутня. Всі ці виплати були проведені в лютому 2016 року і при проведенні загального розрахунку сума відпускних, яка була недорахована була виплачена за рахунок безпідставно виплачених коштів в сумі 169 гривень 50 копійок, що є значно більшим від суми не донарахованих відпускних.

При звільненні 12.03.2016 року виплаті ОСОБА_6ІВ. підлягали лікарняні та компенсація за 4 дні відпустки, в загальній сумі 271 гривня 41 копійка, які відповідно до платіжних доручено /а.с. 64, 66/ були перераховані відповідачем в день звільнення, тобто 12.03.2016 року.

Претензій щодо сум нарахованих та виплачених при звільненні за 1 день лікарняного та за 4 дні компенсації невикористаної відпустки у ОСОБА_6 та її представника не має.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_6 та її представника про те, що вказані кошти були перераховані їй не в день звільнення, як передбачає ст. 116 КЗпП України, а 01.04.2016 року, оскільки вони спростовуються матеріалами справи /а.с. 64, 66/, про те, що кошти в сумі 271 гривня 41 копійка Рождественської сільською радою були перераховані ПАТ КБ «ПриватБанк» саме 12.03.2016 року, тобто в день звільнення ОСОБА_6

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п.п. 1,2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору /ст. ст. 38 і 39/ - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Тобто, при звільненні ОСОБА_6 їй підлягала виплаті вихідна допомога в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, вихідна допомога була виплачена позивачці не в день звільнення, як передбачено ст. 116 КЗпП України, а 22.04.2016 року.

Виходячи із середньоденного заробітку ОСОБА_6, розмір якого визначений відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати /а.с. 48 оборот/, середня заробітна плата яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в зв»язку з несвоєчасною виплатою вихідної допомоги при звільненні складає 2303 гривні 79 копійок /56,19 /середньоденна заробітна плата/ х 41/ кількість днів затримки виплати/. Розрахунок середньоденної заробітної, яка підлягає виплаті в зв»язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні має проводитьсь відповідно до п.п.5, 8 розділу 1У Порядку.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження представника Рождественської сільської ради про несвоєчасну виплату вихідної допомоги в зв»язку з наявністю спору, оскільки в ст. 117 КЗпП України іде мова про наявність спору про розмір належних виплаті працівникові сум. Однак із матеріалів справи вбачається що на день звільнення ОСОБА_6 спору про розмір вихідної допомоги не було, спір виник 22.03.2016 року і не з приводу розміру вихідної допомоги, а з приводу наявності підстав для її виплати, що не узгоджується з вказаними положеннями ст. 117 КЗпП України.

Крім того, рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 05.04.2016 року спір щодо наявності підстав для виплати позивачці вихідної допомоги був вирішений на її користь.

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що в день звільнення з позивачкою повних розрахунок, як того вимагає трудове законодавство, проведений не був, вона вимушена була звертатися з позовом до суду, що негативно вплинуло на її нормальний стиль життя, на її матеріальних та душевний стан, колегія суддів вважає, що в результаті порушення законних прав позивачці була завдана моральна шкода. Враховуючи обставини справи та нетривалість періоду затримки проведення розрахунку, колегія суддів оцінює розмір завданої шкоди в сумі 150 гривень, які підлягають стягненню з Рождественської сільської ради на користь ОСОБА_6І

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права

Оскільки судом першої інстанції були неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди. Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв»язку з частковим задоволенням позовних вимог з Рождественської сільської ради необхідно стягнути на користь держави судовий збір і мінімальному розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», а саме в сумі 1378 гривень та на користь ОСОБА_6 судові витрати на правову допомогу відповідно до частини задоволений позовних вимог в сумі 330 гривень. Щодо судового збору сплаченого ОСОБА_6 при поданні позовної заяви, то вирішення цього питання врегульоване Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія судової палати,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні - змінити, скасувавши його в частині відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області на користь ОСОБА_6 середню заробітну плату за час затримки виплати вихідної допомоги в сумі 2 303 гривні 79 копійок та моральну шкоду в сумі 150 гривень.

Стягнути з Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області на користь держави судовий збір в сумі 1378 гривень.

Стягнути з Рождественської сільської ради Драбівського району Черкаської області на користь ОСОБА_6 судові витрати на правову допомогу в сумі 330 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :