Рішення № 59509270, 04.08.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Ковалевича С.П.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартир недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2016 року позовні вимоги ТзОВ "БІЛД БУД" задоволено.

Визнано договори купівлі-продажу нежитлового приміщення 1, літ. А11 та нежитлового приміщення 2, літ. А. 11 в м. Рівне по вул. Соборна, 416-Б, укладені між ТзОВ "БІЛД БУД" та ОСОБА_1 недійсними.

Витребувано нежитлові приміщення 1, літ. А11 та нежитлові приміщення 2, літ. А. 11 в м. Рівне по вул. Соборна, 416-Б з незаконного володіння ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "БІЛД БУД" судовий збір у розмірі 3654 грн.

В поданій апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_2 вказує, що рішення суду ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Висновок суду про укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу з порушенням вимог ст. 203 ЦК України щодо вільного волевиявлення учасника правочину на його укладення не відповідає обставинам справи, оскільки при укладенні договорів купівлі-продажу від імені ТзОВ "БІЛД БУД" діяв представник - ОСОБА_4, повноваження якого були підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю та перевірені нотаріусом при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Зазначає, що встановлення факту підроблення підпису на протоколі № 34 загальних зборів, яким затверджено рішення про обрання директором ОСОБА_5 та відступлення часток у статутному капіталі ТзОВ "БІЛД БУД", як і визнання недійсними договорів відступлення часток у статутному капіталі не має автоматичним наслідком недійсність відповідного рішення загальних зборів. Вищевказані факти є лише доводами позивача на підтвердження наявності підстав визнання вказаного рішення загальних зборів недійсними, однак рішення суду з цього приводу у матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, надане рішення господарського суду м. Києва, яким питання визнання рішень загальних зборів недійсними не вирішувалося, не підтверджує відсутність повноважень посадових осіб ТзОВ "БІЛД БУД" на розпорядження майном товариства, і не доводить факт невідповідності волевиявлення на відчуження майна товариства його внутрішній волі.

Вважає, що п. 2 ч. 1 ст. 388 ЦК України не підлягає застосуванню до правовідносин, що склались між сторонами спору, оскільки вказана правова норма застосовується до випадків придбання майна добросовісним набувачем не у власника майна, а в іншої особи, яка не мала права його відчужувати, а між власником майна, який звертається до суду з позовом про витребування такого майна, та добросовісним набувачем відсутні договірні відносини.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено у ст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Недотримання цієї вимоги згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом, що ТОВ «БІЛД БУД» було створене у 2008 році рішенням засновників, діяло на підставі Статуту, зареєстрованого у 2008році, після внесення в жовтні 2011року змін до Статуту ТОВ «БІЛД БУД» учасниками зазначеного товариства були ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 15 квітня 2014 року виданих Реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, копії яких знаходяться в матеріалах справи на а.с.9,10, нежитлове приміщення №1, офісне приміщення літ. А11 в м.Рівне по вул. Соборна, 416 Б, загальною площею 237,8 кв. м та нежитлове приміщення №2, офісне приміщення літ. А11 в м.Рівне по вул. Соборна, 416 Б, загальною площею 235,6 кв.м належали на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД".

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 18.06.2014року, оформленого протоколом №34 прийнято рішення про передачу частки учасника ТОВ «БІЛД БУД», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 були виключені зі складу учасників цього товариства, їх частки в статутному фонді передані ОСОБА_5, а також внесені зміни до Статуту товариства й затверджено його нову редакцію, надано право генеральному директору товариства підпису усіх фінансово-господарських документах товариства.

Передача часток у статутному капіталі ТОВ «БІЛД БУД» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 були оформлені нотаріально посвідченими трьома договорами про відступлення(шляхом купівлі-продажу)частки у статутному капіталі ТОВ «БІЛД БУД» від 18.06.2014року.

26.08.2014року генеральний директор ТОВ «БІЛД БУД» ОСОБА_5, який діяв на підставі Статуту, протоколу №34 загальних зборів учасників ТОВ «БІЛД БУД» від 18.06.2014року та наказу видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_4 представляти інтереси від імені товариства «БІЛД БУД» в усіх установах, підприємствах та організаціях, перед фізичними та юридичними особами з питань відчуження належного на праві приватної власності ТОВ «БІЛД БУД» нерухомого майна, що знаходиться в м.Рівне по вул.Соборна,416Б, зокрема 21 квартиру та 2 нежитлові приміщення.

29 серпня 2014 року між ТОВ «БІЛД БУД», від імені якого діяв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено та нотаріально посвідчено 2 договори купівлі-продажу нежитлового приміщення з розстроченням платежу, а саме: нежитлового приміщення №1, офісного приміщення літ. А11 в м.Рівне по вул. Соборна, 416 Б, загальною площею 237,8 кв. м та нежитлового приміщення №2, офісного приміщення літ. А11 в м.Рівне по вул. Соборна, 416 Б, загальною площею 235,6 кв.м.

В договорах зазначено, що нежитлові приміщення належать продавцю на праві власності на підставі дублікатів свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані державним реєстратором відповідно 13.08.2014р. та 12.08.2014року. Продаж нежитлових приміщень здійснено відповідно за 1120751грн. та 1110382грн. з розстрочкою платежу на 36 місяців. Покупець зобовязався перерахувати кошти на поточний рахунок продавця через банк чи здійснити оплату в касу в розмірі 5% попередньої оплати від загальної вартості майна.

Придбане майно ОСОБА_1 згодом відчужене.

Також встановлено, що в подальшому рішенням Господарського суду м.Києва від 30.09.2014року визнано недійсними три нотаріально посвідчені договори про відступлення(шляхом купівлі-продажу)частки у статутному капіталі ТОВ «БІЛД БУД» від 18.06.2014року, скасовано державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ «БІЛД БУД».

Підставами визнання недійсними зазначених договорів відступлення є встановлений у кримінальному провадженні за № 42014100080000152 факт підроблення підписів власників товариства ТОВ «БІЛД БУД» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в оспорюваних в господарському судочинстві документах, факт не вчинення останніми договорів про відступлення часток у статутному капіталі, особи, які фактично вчинили ці договори не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасників оспорюваних договорів не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі.

Вбачається, що рішенням господарського суду м.Києва від 30.06.2016року визнано недійсним і рішення загальних зборів учасників товариства від 18.06.2014року, які оформлені протоколом №34.

Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ "БІЛД БУД" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що укладення оспорюваних договорів вчинено з порушенням вимог ст. 203 ЦК України щодо вільного волевиявлення учасника правочину, а саме законного власника спірних приміщень ТзОВ "БІЛД БУД", на його укладення.

Такий висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті2,80,91,92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина першастатті 92 ЦК України).

Відповідно достатті 16 ЦК Українивизнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбаченістаттею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина першастатті 215 ЦК України).

Припис абзацу першого частини третьої статті 92ЦК Українизобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Відповідно до діючих норм чинного законодавства вважається, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залученнятретьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

У даній справі ТзОВ "БІЛД БУД" просить про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень з тих підстав, що внаслідок злочиних дій невстановлених осіб по підробці підписів власників товариства ТОВ «БІЛД БУД» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в договорах про відступлення(шляхом купівлі-продажу)частки у статутному капіталі ТОВ «БІЛД БУД» від 18.06.2014року та в рішенні загальних зборів учасників товариства від 18.06.2014року, яке оформлено протоколом №34, ОСОБА_5, ставши незаконним співвласником та генеральним директором товариства і, за відсутності волі законних власників, видав доручення на ім'я ОСОБА_4 на відчуження нерухомості, що належало товариству, який на підставі нього уклав договори від імені товариства з відповідачем з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

Із матеріалів справи вбачається, що доручення ОСОБА_5 було видано на відчуження ОСОБА_4 21 квартири та двох нежитлових приміщень, що належало товариству по вул.Соборна,416Б в м.Рівне з недотриманням вимог абзацу другого частини другої статті 98 ЦК України; продаж відповідачу нежитлових приміщень здійснений за дублікатами правовстановчих документів та на суму більш ніж два мільйони гривень з розстрочкою платежу строком на 3 роки. Відповідач після укладення договору відчужив зазначену нерухомість, докази про сплату продавцю попереднього платежу та решти обумовленої договорами суми до відчуження ним майна відсутні, як і відсуті докази про те, що товариство в подальшому схвалило укладені договори. Так, представник позивача у судовому засіданні ствердив, що кошти від продажу спірної нерухомості на рахунок товариства не поступили і воно ними не користувалось. Вказані обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 як покупець повинен був знати про обмеження повноважень представника товариства, його участь в укладенні договорів була формальною, спрямованою на протиправне позбавлення ТзОВ "БІЛД БУД" нерухомого майна в зв'язку з перебуванням учасників товариства в корпоративному конфлікті.

Таким чином, встановивши, що в момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу від 29 серпня 2014 року вільне волевиявлення ТзОВ "БІЛД БУД", як власника нежитлових приміщень, на відчуження було відсутнє та укладення таких правочинів не відповідало його внутрішній волі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання їх недійсними.

Разом з тим, відповідно до закріпленого в ст.387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма ст.388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можна дійти висновку, що позови про витребування майна на підставі ст.387 ЦК України підлягають задоволенню у випадках, коли між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Такий висновок висловлено Верховним Судом України в постанові від 10 червня 2015 року у справі № 6-348цс-15.

У зв'язку з тим, що ТзОВ "БІЛД БУД" та ОСОБА_1 є сторонами оспорюваних договорів, то у покупця не можна витребувати майно шляхом віндикаційного позову.

Відтак, застосування способу захисту, передбаченого ст.388 ЦК України, у даному випадку є неналежним в розумінні ст.16 ЦК України.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 325 ЦПК України, ст. 388 ЦК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2016 року в частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_10

ОСОБА_11