Рішення № 59498519, 02.08.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/344/15-ц Провадження № 22-ц/772/2460/2016Головуючий в суді першої інстанції Вергелес В. О.Категорія 30 Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Луценко В.В., Панасюка В.В., при секретарі:Маркевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі-ПАТ «СК «Українська страхова група») на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця», ПАТ «СК «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду із вказаним позовом, зазначаючи, що 15 вересня 2012 року на 29 км автодороги Бердичів - Могилів-Подільський в Хмільницькому районі Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої водій ОСОБА_10 керуючи автомобілем "RENAULT Clio", реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Audi 100", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку.

Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень водій автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_10 та пасажир "Audi 100" ОСОБА_11 померли, а водій автомобіля "Audi 100" ОСОБА_6 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження різної степені тяжкості.

Вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_10, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 31.01.2013 року, винесеною прокурором Хмільницької міжрайонної прокуратури за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12012010330000128 від 24.12.2012 року за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України, у зв'язку із загибеллю підозрюваного ОСОБА_10

Власником автомобіля марки "RENAULT Cli"» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_10 є ДП "Савсервіс Столиця", з яким ОСОБА_10 перебував у трудових відносинах.

На момент вчинення даної ДТП цивільно-правова відповідальність власника вищезазначеного транспортного засобу була застрахована ПрАТ "СК "Українська страхова група", що підтверджується полісом № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, строк дії якого становив з 2 червня 2012 року до 1 червня 2013 року.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили:

- стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_6 заподіяну йому внаслідок ДТП моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" моральну шкоду в розмірі - 45 000 грн.

- стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_7 доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі - 17 518,39 грн., а також за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) інфляційні втрати в розмірі 14080,22 грн. та 3% річних за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року в розмірі 1470,10 грн.

- стягнути з ДП "Савсервіс столиця" на користь ОСОБА_7 заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі 1242,52 грн., а також моральну шкоду в сумі - 25000 грн. та та судові витрати по сплаті судового збору;

- стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_8 заподіяну їй внаслідок ДТП моральну шкоду у розмірі - 5000 грн.

- стягнути з ДП "Савсервіс столиця" на користь ОСОБА_8 заподіяну їй внаслідок ДТП моральну шкоду в розмірі 45 000 грн.;

- стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_9 громадянки Російської Федерації, в межах ліміту відповідальності страховика, заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі - 35651,07 грн., а також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 01.07.2014 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 21817,40 грн., за період 01.07.2014 року по 30.06.2015 року (включно) суму пені в розмірі 13491,75 грн. та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року (включно) - 3% річних в розмірі 1875,34 грн.;

- стягнути з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" на користь ОСОБА_9 громадянки Російської Федерації, заподіяну їй внаслідок ДТП моральну шкоду в сумі 800 000 грн., з якої 400 000 грн. - моральної шкоди завданої їй каліцтвом, 400 000 грн. - моральної шкоди завданої смертю її матері.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 позовні вимоги ОСОБА_6 до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволено. Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_6 5000 гри на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_610 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_7 доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі 17518,39 грн., а також за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 14080,22 грн., та за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року (включно) суму 3 % річних в розмірі 1470,10 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_7 заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі 1242,52 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовлено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_7 243,60 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_8 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_8 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_8 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_9 до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_9, громадянки Російської Федерації, в межах ліміту відповідальності страховика, заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі - 35651,07 грн., а також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 01.07.2014 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 21817,40 грн., за період 01.07.2014 року по 30.06.2015 року (включно) суму пені в розмірі 13491,75 грн. та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року (включно) - 3% річних в розмірі 1875,34 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_9 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_9 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної їй внаслідок ДТП, з яких 75000 грн. моральної шкоди завданої їй каліцтвом та 75000 грн. - моральної шкоди завданої смертю її матері.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_9 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовлено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь держави 1717,43 грн. судового збору.

Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь держави 1159,04 грн. судового збору

На таке рішення ПАТ «СК «Українська страхова група» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення у частині задоволених позовних вимог до нього, а саме: щодо стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_6 5000 грн. моральної шкоди; щодо стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 страхового відшкодування у розмірі 17518,39 грн., інфляційних втрат у розмірі 14080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн.; щодо стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_8 5000 грн. моральної шкоди; щодо стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 пені у розмірі 13491,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 21 817, 40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2012 року на 29 км автодороги Бердичів - Могилів-Подільський в Хмільницькому районі Вінницької області, водій ОСОБА_10, керуючи автомобілем марки "RENAULT Clio", реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де з необережності допустив зіткнення з автомобілем "Audi 10", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку.

Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень водій автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_10 помер.

Вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_10

Вказані обставини сторонами визнаються та підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 12012010330000128 від 31.01.2013 року за ч. 3 ст. 286 КК України, винесеною прокурором Хмільницької міжрайонної прокуратур у зв'язку із загибеллю підозрюваного ОСОБА_10

Власником автомобіля марки "RENAULT Clio", реєстраційний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_10, є ДП "Савсервіс Столиця", з яким ОСОБА_10 перебував у трудових відносинах та працював на посаді керівника проектів програм, в користуванні якого даний автомобіль перебував як службовий легковий автомобіль та на якому останній в момент скоєння даної ДТП повертався з службового відрядження з м. Чернівці.

Таким чином, у даному випадку шкода завдана внаслідок вказаної ДТП з вини водія ОСОБА_10, має відшкодовуватися в повному обсязі ДП "Савсервіс Столиця".

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника вказаного вище транспортного засобу, була застрахована в ПрАТ "СК "Українська страхова група", що підтверджується полісом № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого становив з 02.06.2012 року до 01.06.2013 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 тисяч гривень, з розміром франшизи 510 грн.

У результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, перебував на стаціонарному лікуванні в КУ "Хмільницька ЦРЛ" з 15.09.2012 по 25.09.2012 року, що підтверджується висновком СМЕ № 2762 від 15.11.2012 року та довідками КУ "Хмільницька ЦРЛ".

У результаті ДТП ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з 15.09.2012 року по 25.09.2012 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в КУ "Хмільницька ЦРЛ", що підтверджується висновком СМЕ № 2763 від 13.11.2012 року, довідкою КУ "Хмільницька ЦРЛ"за вих. № 1081 від 25.09.2012 року.

ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були понесені витрати на лікування, які були відшкодовані ПАТ «СК «Українська страхова група».

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_8, суд першої інстанції врахував обсяг отриманих ними тілесних ушкоджень середньої тяжкості та глибину їх душевних страждань, обсяг вимушених змін в їх житті, обсяг зусиль, які необхідні були для відновлення попереднього стану потерпілих у ДТП, виходячи з принципів законності, виваженості та справедливості та дійшов до висновку, що моральна шкода підлягає стягненню в розмірі 15000 грн. кожному.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Audi 100", 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний на праві власності позивачу ОСОБА_7 Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, звітом № 13/96 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ від 29.03.2013 року.

Згідно Звіту № 13/96 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ від 29.03.2013 року, вказаний автомобіль вважається фізично знищеним, так як його ремонт є економічно необґрунтованим, так як вартість його відновлюваного ремонту становить 262 074,02 грн., розмір матеріального збитку, завданого його власнику становить 50 732,52 грн. утилізаційна вартість цього автомобіля складає 18 250,91 грн.

14.06.2013 року на банківський рахунок ОСОБА_7 ПАТ "СК "Українська Страхова група" були перераховані грошові кошти в сумі 31 971,61 грн. як сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль "Audi 100", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 на праві власності, що становить різницю між вартістю даного транспортного засобу вартість вказаного автомобіля до ДТП становила 50 732,52 грн.

ПАТ "СК "Українська Страхова група" зобов'язано відшкодувати ОСОБА_7 майнову шкоду в межах ліміту відповідальності, що становить 49 490 грн. (50 000 ліміт відповідальності - 510 грн. франшизи = 49490).

Враховуючи, що ПАТ "СК "Українська Страхова група" зобов'язано було сплатити ОСОБА_7, як страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль, в межах ліміту відповідальності страховика, що становить 49490 грн., проте 14.06.2013 року перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_7 грошові кошти тільки в сумі 31971,61 грн., то в даному випадку, ПАТ "СК "Українська Страхова група" допущено прострочення виконання грошового зобов'язання перед ОСОБА_7 на суму 17 518,39 (49490,00-31 971,61=17 518,39), а відповідальність за це настає з наступного дня, тобто з 15.06.2013 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно стягнути з ПАТ "СК «Українська страхова група" доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 17518,39 грн., а також за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 14080,22 грн., та за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року (включно) суму 3 % річних в розмірі 1470,10 грн.

У результаті ДТП ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з 16.09.2012 року по 23.11.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Вінницької ОКЛ ім. М.І.Пирогова, з 20.10.2014 року по 02.11.2014 року ОСОБА_9 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені міської лікарні № 11 м. Тула, з 18.02.2014 по 05.04.2014 року ОСОБА_9 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Центральному НДІ травматології і ортопедії ім. Н.Н. Приярова.

Внаслідок отриманих травм, які привели до встановлення ОСОБА_9 2-ї групи інвалідності та визнання повністю непрацездатною, остання вимушена була 23 квітня 2013 року звільнитися з роботи, що підтверджується наказом по ВАТ "Конструкторское бюро приборостроения" в м. Тула.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_9 внаслідок отримання в ДТП тілесних ушкоджень, в період з 15.09.2012 року по 23.11.2012 року вимушена була лікуватися в КУ "Хмільницька ЦРЛ" та Вінницькій ОКЛ ім. М.І. Пирогова, то їй підлягає до відшкодування розмір втраченого заробітку (доходу) в сумі 13768,46 грн., в подальшому перебуваючи по місцю свого проживання, ОСОБА_9 вимушена була в період з 16.12.2012 року по 24.12.2012 року продовжити лікування в міській лікарні № 11 м. Тула, а тому за вказаний період їй також підлягає до відшкодування втрачений заробіток (дохід) в розмірі 1737,95 грн. з розрахунку: (5 986,31 : 31 день) х 9 днів = 1737,95 грн.).

Сума боргу, яка підлягала виплаті станом на 30 червня 2014 року становила 35651,07 грн. Таким чином, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, який підлягає до стягнення з ПАТ "СК "Українська страхова група" за період з 1 липня 2014 року по 30.06.2015 року становить 13491,75 грн. За період з 1.07.2014 року по 29.02.2016 року сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 21817,40 гривень, 3% річних за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року - 1 875,34 гривень.

Внаслідок ДТП померла мати ОСОБА_9 - ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Задовольняючи позов ОСОБА_9 у частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_9 зазнала душевні страждання через втрату рідної для неї людини - її матері ОСОБА_11, а також зазнала розладу нормального життя.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтями 57 і 60 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Колегією суддів встановлено та не оспорюється сторонами, що 15.09.2012 року на 29 км автодороги Бердичів - Могилів-Подільський в Хмільницькому районі Вінницької області, сталася ДТП, за участю, автомобіля марки "RENAULT Clio", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10 та автомобіля "Audi 10", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6

Внаслідок скоєння ДТП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 померли, а водій ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження різної ступені тяжкості.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого 30.06.2011 року ВРЕР для обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України у Чернівецькій області автомобіль Audi 10", реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_7 (а.с. 42, том 1).

Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи Моторно транспортне страхове бюро України.

З матеріалів справи (а.с. 72, том 10) вбачається, що ОСОБА_7 не заперечувала про визнання автомобіля Audi 10", реєстраційний номер НОМЕР_2 фізично знищеним, а також не заперечувала, що їй було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 50 732,52 грн. За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги у тій частині, що з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивачки ОСОБА_7 підлягає стягненню лише частина вартості пошкодженого майна, а тому рішення суду в цій частині зміні не підлягає.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 роз'яснено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги та не вирішив питання про передачу ПАТ «СК «Українська страхова група» залишків знищеного транспортного засобу, які становлять певну цінність, а тому колегія суддів, вважає ОСОБА_7 зобов'язана зняти з державної реєстрації в органах ДАІ автомобіль марки «Audi», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та передати залишки цього транспортного засобу ПАТ «СК «Українська страхова група», у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у частині необґрунтованого стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 інфляційних втрат у розмірі 14 080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн., оскільки між вказаними сторонами не укладався договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), а ОСОБА_7 по страховому випадку є лише потерпіла сторона, тому на дані правовідносини поширюється Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», а не ст. 979 ЦК України.

Оскільки між сторонами ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_7 не виникло договірних правовідносин, суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача відповідальність, передбачену ст..625 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення у частині стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 інфляційних втрат у розмірі 14 080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн. підлягає скасуванню та ухваленню нового, про відмову у задоволенні цих вимог.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у частині безпідставного стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 інфляційних втрат у розмірі 21 817,40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. з підстав, що були викладені вище.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлена у межах вартості майна на момент укладення договору.

З наведених норм вбачається, що вказана відповідальність настає у зв'язку з порушенням умов договору страхування між страховиком і страхувальником. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання, яке виникло внаслідок невиконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО).

Колегія суддів вважає, що у правовідносинах, що виникли між потерпілим ОСОБА_9 і страховою компанією ПАТ «СК «Українська страхова група» стягнення інфляційних втрат та 3% річних не передбачено вимогами чинного законодавства, а тому рішення суду у частині стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 інфляційних втрат у розмірі 21 817,40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. підлягає скасуванню та ухваленню у цій частині нового про відмову у задоволенні цих вимог.

Інші доводи апеляційної скарги ПАТ «СК «Українська страхова група» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Так, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині незаконності рішення суду про стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 втраченого середнього заробітку .

Судом першої інстанції було встановлено, що внаслідок отриманого ушкодження здоров'я позивач ОСОБА_9 періодично знаходилась на стаціонарному лікуванні, що підтверджено належними доказами виписками з історії хвороби та довідками медичних закладів. Суд апеляційної інстанції вважає ці письмові доказами належними і допустимими та такими, що підтверджують причини і розмір втраченого заробітку - відсутність лікарняного листка не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяння якої підтверджено іншими доказами.

Також судом першої інстанції у відповідності до вимог ст..36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обґрунтовано стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова група» неустойку у вигляді пені в сумі 13491,75 грн., оскільки наявні у справі докази підтверджують прострочення відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_9

Доводи апеляційної скарги щодо спливу позовної давності до вимог про стягнення пені не знайшли свого підтвердження, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що обов'язок по сплаті страхового відшкодування перед ОСОБА_9 виник у відповідача з 01.07.2014 року, а тому обґрунтовано стягнув пеню за прострочення виконання основного зобов'язання в межах одного року.

Окрім того, наданий ПАТ «СК «Українська страхова група» розрахунок пені не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки не враховує частину завданих збитків у вигляді втраченого середнього заробітку, а тому не може бути прийнятий до уваги апеляційним судом.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині невірного визначення судом розміру моральної шкоди, що підлягала сплаті на користь позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Колегією суддів встановлено, що внаслідок ДТП позивачі отримали численні травми, що відносяться до середньої тяжкості, пережили серйозну стресову ситуацію, що змінило їх нормальний ритм та образ життя і викликало необхідність у тривалому відновленні як здоров'я, так і психологічного стану, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір заподіяної моральної шкоди, що підлягала стягненню з відповідачів на користь позивачів. При цьому суд не мав за мету стягувати з ПАТ «СК «Українська страхова група» максимальний розмір моральної шкоди, як зазначено в апеляційній скарзі, а лише обґрунтував позицію щодо розподілу відповідальності кожного з відповідачів.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку судом дотримано вимог ст..23 ЦК України та ст..9, ст..22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час вирішення спору були частково порушені норми матеріального права, а тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 інфляційних втрат у розмірі 14 080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн. та про стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 інфляційних втрат у розмірі 21 817,40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. та в цій з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 625, 979 ЦК України, ст.ст.1, 3, 57, 60, 303, 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «СК «Українська страхова група» задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року доповнити абзацом наступного змісту:

Зобов'язати ОСОБА_7 зняти з державної реєстрації в органах ДАІ автомобіль марки «Audi», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та передати залишки цього транспортного засобу ПАТ «СК «Українська страхова група».

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року у частині стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 інфляційних втрат у розмірі 14 080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн. скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_7 до ПАТ «СК «Українська страхова група» про відшкодування інфляційних втрат у розмірі 14 080,22 грн. та 3% річних у розмірі 1470,10 грн. відмовити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року у частині стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 інфляційних втрат у розмірі 21 817,40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_9 до ПАТ «СК «Українська страхова група» про відшкодування інфляційних втрат у розмірі 21 817,40 грн. та 3% річних у розмірі 1875,34 грн. відмовити.

В решті залишити рішення суду без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :