Ухвала суду № 59497675, 04.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2353/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1432/К/16 суддя Борис О.Н.

Категорія № 48 (2) Суддя-доповідач - Братіщева Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Михайлів Л.В.,

секретар: Маслова К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 квітня 2016 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до п'яти днів з дня отримання ухвали - для сплати судового збору, а також вірного зазначення імені позивача «ОСОБА_2» замість «ОСОБА_2».

28 квітня 2016 року суддею Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу постановлена ухвала, якою позовна заява ОСОБА_2 була повторно залишена без руху, надано строк для усунення недоліків до п'яти днів з дня отримання ухвали для сплати судового збору, виходячи з вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2016 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя- визнана неподаною та повернута позивачу.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо призначення справи до розгляду.

Вважає, що, судом не враховано роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Так, зазначає, що відповідач надав суду заяву, якою погодився з визначеною у позові вартістю майна, що підлягає розподілу, а тому ними було сплачено судовий збір в розмірі 6090 грн., що перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановлений п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Тобто, на думку представника позивача, недоліки позовної заяви в частині вірного зазначення імені позивача та сплати судового збору, були виконані.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 121 ЦПК України й виходив з того, що позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали по усуненню недоліків позовної заяви.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя(а.с. 4-8).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогувід 21 квітня 2016 року позовна заява ОСОБА_2 - залишена без руху із зазначенням про необхідність визначення дійсної вартості майна, яке є предметом розподілу та сплати, виходячи з цього, судового збору. Також зазначено, що в позовні заяві невірно зазначено ім'я позивача «ОСОБА_2», тоді як відповідно до паспорту, є вірним - «ОСОБА_2» (а.с. 2-3).

26 квітня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогувід представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшла уточнена позовна заява, оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 6090 грн. та зазначено, що відповідно до роз'яснень п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», - вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (а.с. 12-19).

При цьому в уточненій позовній заяві представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 усунуто недоліки щодо вірного зазначення імені позивача «ОСОБА_2».

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогувід 28 квітня 2016 року позовна заява ОСОБА_2 була повторно залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до п'яти днів з дня отримання ухвали, з посиланням на те, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка визначається із дійсної вартості нерухомого майна та не нижче балансової вартості рухомого майна, у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», з наданням відповідних доказів. Також зазначено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6090 грн., тоді як у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (а.с. 20-21).

18 травня 2016 року представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до суду подана уточнена позовна заява, а також заява відповідача ОСОБА_4 про те, що він погоджується з вартістю майна подружжя, що підлягає розподілу. Також представником позивача зазначено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а позивачем сплачено навіть більше, чим 3 розміри мінімальної заробітної плати (а.с. 23-27).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогувід 20 травня 2016 року позовна заява позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя- визнана неподаною та повернута позивачу (а.с. 28-30).

Так, п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_5, вона звернулась до суду з позовом про розподіл спільного майна подружжя.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», встановлено, що поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

На виконання ухвали судді від 28 квітня 2016 року, представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подана заява відповідача ОСОБА_4 від 18.05.2016 року, в якій відповідач зазначає, що позовну заяву ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, він отримав, з вартістю майна, що підлягає розгляду, погоджується (а.с. 24).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при поділі майна подружжя, вартість майна визначається за погодженням між подружжям, яке наявне в матеріалах справи та помилково послався на необхідність зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна та не нижче балансової вартості рухомого майна, у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача, на виконання вимог ухвали від 21 квітня 2016 року, наданий суду першої інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 6090 грн. (а.с. 32).

На думку колегії, суд першої інстанції, вірно зазначив, що п.п. 1 п. 1 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» яким передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, однак при постановленні 20.05.2016 року ухвали про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2, помилково послався на те, що позивачем до матеріалів справи додано квитанцію лише на суму 6090,00 грн., в той час, як відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору повинен становити не менше 551,30 грн. та не більше 6890,00 грн.

Так, ч. 2 ст. 80 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 ЦПК України, у разі незгоди із сумою сплаченого позивачем судового збору, має право при вирішенні справистягнути недоплачений або повернути переплачений судовий збір, відповідно до ціни позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено процесуальний порядок вирішення питання про визнання неподаною та повернення заяви, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду має бути скасована з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2016 року- скасувати, матеріали направити в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Н.М. Грищенко

Л.В. Михайлів