Ухвала суду № 59493998, 04.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.2016

Справа № 910/14181/16

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до Державної казначейської служби України

про стягнення 19 214,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 26-7/07 від 26.07.2016 (вх. № 14181/16 від 02.08.2016) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Згідно роз'яснень, наданих господарським судам, зокрема, в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Форма і зміст позовної заяви визначені приписами статті 54 ГПК України. Зокрема, згідно пунктів 2, 4 частини 2 наведеної статті ГПК України позовна заява повинна містити найменування, місцезнаходження та ідентифікаційні коди (для юридичних осіб) сторін; зміст позовних вимог, якщо позов подано до кілької відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 26-7/07 від 26.07.2016, в якій в якості відповідача визначило Державну казначейську службу України, а також вказало в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровські області (далі - Новомосковський МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області).

Відповідно до прохальної частини позовної заяви № 26-7/07 від 26.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" заявило наступні позовні вимоги, виклавши їх таким чином:

"Стягнути із Державного бюджету України через Державну казначейську службу України ... на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"... 19 214 (дев’ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 10 копійок в рахунок відшкодування втрат (збитків), завданих Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у зв’язку із неналежним, необ’єктивним та несвоєчасним виконанням Рішення Господарського суду Київської області від 16 серпня 2013 року у справі №911/2919/13".

Відповідно до ч. 1 ст. ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. ч.ч 2, 3 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Суд звертає увагу, що зазначаючи у своїй позовній заяві Державну казначейську службу України як відповідача, позивачем фактично не обґрунтовується, яким чином Державною казначейською службою України порушуються права та законні інтереси позивача, з огляду на ч. 1 ст. 1 ГПК України. При цьому суд відзначає, що заявлені позивачем позовні вимоги в редакції прохальної частини позовної заяви № 26-7/07 від 26.07.2016 фактично не містять вимог про стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування втрат (збитків) саме з відповідача. Водночас, суд звертає увагу, що по тексту позовної заяви позивач неодноразово зазначав, а також безпосередньо у прохальній частині позовної заяви позивач вказав, що стягувані ним втрати (збитки), завдані йому саме Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку – "за ідентифікаційним кодом юридичної особи", через інформаційно-ресурсний центр Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ ua), судом встановлено, що Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровські області є юридичною особою (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ РАДЯНСЬКА, будинок 7; ідентифікаційний код 34893684). Проте, вказаний відділ виконавчої служби позивач в якості відповідача не визначає, вимоги до останнього не заявляє, а визначає його виключно у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Встановлене, в свою чергу, свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 54 ГПК України щодо форми та змісту позовної заяви та тягне за собою наслідки, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява № 26-7/07 від 26.07.2016 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу, що додані до позоної заяви № 26-7/07 від 26.07.2016 копії документів належним чином не засвідчені (на копіях відсутнє зазначення назви посади особи, яка засвідчувала копію, її ініціали та прізвище, а також дата засвідчення копії).

Згідно із абз. 2, 4 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені, зокрема, з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега