Рішення № 59491705, 03.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016Справа №910/13047/16Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газкомсервіс" про стягнення 1 535 589,65 грн., за участю представників позивача - Васильєва К.О., довіреність №2 від 02.06.2016 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 1 334 033,52 грн. основного боргу, 93 053,07 грн. пені та 108 503,06 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленного товару за договором поставки №05/11-1 від 05.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.08.2016 року.

01.08.2016 року позивачем через канцелярію суду було надано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, які перебувають на його рахунках, в розмірі заявленої суми боргу.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Представник відповідача в судове засідання 03.08.2016 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частковоз наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт " (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Газкомсервіс " (замовник) було укладено договір поставки №05/11-1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а замовник прийняти і оплатити продукцію, найменування, марка, розміри, асортимент й кількість якої вказуються у специфікації №1 та розмірних специфікаціях №2, №3, №4 які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1. договору).

Згідно пункту 4.2. ціна договору становить 2 609 033,92 грн. (два мільйони шістсот дев'ять тисяч тридцять три гривні 52 коп.), з урахуванням ПДВ 20%: 434 838,92 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 92 коп.).

Відповідно пункту 6.1. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 836 028,24 грн. (вісімсот тридцять шість тисяч двадцять вісім гривень 24 коп.) в тому числі ПДВ: 139 338,04 (сто тридцять дев'ять тисяч триста тридцять вісім гривень 04 коп.) за цим договором в наступному порядку:

- Попередня оплата в розмірі 268 014,12 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч чотирнадцять гривень 12 коп.) в тому числі ПДВ: 44 669,02 грн. (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень 02 коп.) - протягом 5 банківських днів з дня підписання договору.

- Попередня оплата в розмірі 568 014,12 грн (п'ятсот шістдесят вісім тисяч чотирнадцять гривень 12 коп.) в тому числі ПДВ 94 669,02 грн. (дев'яносто чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень 02 коп.) протягом 7 банківських днів з дня підписання договору.

Решта коштів замовник оплачує постачальнику впродовж 90 банківських днів з дати поставки продукції замовнику, за умовами надання постачальником рахунку-фактури, документів якості на поставлену продукцію.

Поясненнями представника позивача, видатковими накладними №180 від 16.11.2105 року на суму 21 498,00 грн., №190 від 16.11.2015 року на суму 279 903,96 грн., №193 від 20.11.2015 року на суму 75 243,00 грн., №225 від 03.12.2015 року на суму 394 680,00 грн., №238 від 16.12.2015 року на суму 311 981,88 грн., №251 від 25.12.2015 року на суму 328 867,32 грн та №260 від 30.12.2015 року на суму 221 859,36 грн., які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 1 634 033,52 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки продукції відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої продукції та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 1 334 033,52 грн. з урахуванням часткової оплати.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 1 334 033,52 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені та штрафу за прострочення відповідачем оплати за поставлений товар позивачем не доведено, відповідальність відповідача за порушення строків оплати договором не передбачена, вимоги позивача про стягнення 93 053,07 грн. пені та 108 503,06 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 93 053,07 грн. пені та 108 503,06 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленного товару за договором поставки №05/11-1 від 05.10.2015 року слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газкомсервіс" (01133, м. Київ, пров. Лабараторний, будинок 1, кімната 174; код 38388396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контракт" (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, пров. Андріївський, будинок 18А; код 32019384) 1 334 033 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі тридцять три) грн. 52 коп. основного боргу та 20 010 (двадцять тисяч десять) грн. 49 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.08.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна