Ухвала суду № 59491687, 02.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.08.16р. Справа № 904/815/14Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву № б/н від 20.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. по справі № 904/815/14:

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

за участю прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 759 613 грн. 31 коп.

Представники:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, дов .№ 183/16 від 27.04.2016р.;

від відповідача ( заявника): ОСОБА_3, дов .№ 114 від 25.12.2015р.;

прокурор: не з'явився.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 029 692 грн. 49 коп. пені, 1 575 905 грн. 08 коп. 3% річних, 124 323 грн. 25 коп. інфляційних, 73 080 грн. 00 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. у справі №904/815/14 скасовано частково; прийняте нове рішення, яким визнано недійсним п.9.3 договору поставки природного газу №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р., укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 524 498 грн. 43 коп. пені, 22 237 грн. 33 коп. втрат від інфляції, 1 575 905 грн. 08 коп. трьох процентів річних та 38 827 грн. 40 коп. судового збору, в решті в позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 16 077 грн. 60 коп. судового збору за апеляційною скаргою.

На виконання зазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду господарським судом 25.05.2016р. видано накази.

20.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" звернулось до господарського суду з заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у вказаній справі на 36 місяців рівними платежами.

Заява обґрунтована тим, що у зв'язку із нестабільною та складною політичною ситуацією в країні підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Так, 60 % ринку збуту продукції підприємства відповідача знаходилося на території Російської Федерації. Наприкінці 2015 року Російська Федерація зупинила дію договору про зону вільної торгівлі з Україною, що спричинило зростання ввізного мита та подорожчання продукції відповідача на 10%. З 01.01.2016р. Росія заборонила транзит українського вантажу до Казахстану, що змусило виробників нести додаткові витрати на доставку через Білорусь. Вказані дії спричиняють збільшення цін на продукцію, що робить її неконкурентоспроможною серед продукції інших виробників. До того ж енергетична криза, що виникла внаслідок бойових дій на сході України, дефіцит вугілля та встановлення державою лімітів на споживання електроенергії призвели до простою виробництва та неповної робочої неділі у січні, лютому, травні 2016р. Також, заявник зазначає, що за результатами річної фінансової діяльності підприємство понесло збитків на 210 262 000 грн. 00 коп. Станом на 1003.2016 дебіторська заборгованість перед підприємством складає 1 065 097 000 грн. 45 коп., поточна заборгованість складає 395 703 000 грн. 39 коп. Крім того, кредиторська заборгованість підприємства складає 457 130 000 грн. 35 коп. У свою чергу, відповідач проводить роботу зі зменшення дебіторської заборгованості, однак грошові кошти в погашення заборгованості поступають на рахунки підприємства повільно. Також у заяві відповідач наголошує на тому, що виконання рішення суду може призвести до неможливості виконання ТОВ «ОСОБА_1 Тьюб» та в цілому роботодавця обовязків за Галузевою угодою і колективним договором з виплати заробітної плати, які відповідно до закону мають першочерговий характер, невиконання яких може завдати великої матеріальної шкоди та обмежити законні права та інтереси працівників підприємства, кількість яких становить 3 848 чоловік, досить значна частка з яких інваліди, одинокі матері, молоді спеціалісти тощо. Перелічені обставини вважає такими, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі й роблять неможливим його своєчасне виконання, що є підставою для надання розстрочки виконання рішення згідно поданої заявником заяви.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні 02.08.2016р.

02.08.2016р. на адресу суду надійшов додаток до заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, в якому він просить суд долучити додаткові докази на підтвердження наявності обставин для задоволення його заяви, а саме: копії звітів про фінансові результати, довідки про дебіторсько-кредиторську заборгованість, кредитну заборгованість. Про отриманий збиток; докази зміни режиму роботи, шляхом встановлення додаткових вихідних днів; накази, якими на підприємстві відповідача запроваджене скорочення штату працівників, з метою раціоналізації використання трудових ресурсів тощо.

Позивач надав письмові заперечення на заяву відповідача, в яких зазначив, що боржником не надано належних доказів, які б свідчили про фактичну неможливість виконання судового рішення (наприклад, банківських виписок про відсутність коштів на банківських рахунках та довідок про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення та інше), тому обставини, на які посилається боржник не є винятковими, оскільки усі вони зводяться до тяжкого фінансового стану. На думку стягувача, заявник має майно та кошти, оскільки веде активну господарську діяльність. Крім того, стягував звертає увагу суду, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83 ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. На виконання Меморандумів про економічну та фінансову політику, схвалених розпорядженнями КМУ від 18.08.14р. № 730-р та від 27.02.15р. № 129-р, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. № 786-р, доручень Кабінету Міністрів України від 14.08.15р. № 34056/0/1-15 ДК «Газ України» вживає всіх заходів для забезпечення стягнення заборгованості за спожитий у минулих періодах природний газ, що є умовою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Стягувач є дочірньою компанією НАК «Нафтогаз України». Засновником та єдиним акціонером НАК «Нафтогаз України» є держава. ДК «Газ України» не веде господарську діяльність та не є газовидобувною компанією. Інших джерел погашення заборгованості за поставлений природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку зі своїх контрагентів у ДК «Газ України» не існує. Кошти, що надходять до ДК «Газ України», перераховуються до НАК «Нафтогаз України», а в подальшому спрямовуються на погашення заборгованості перед постачальниками за поставлений природний газ, незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів, та придбання імпортного природного газу з Європейського Союзу. Просив в задоволенні заяви відмовити.

Прокурор явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності прокурора, оскільки про час та місце розгляду заяви останній повідомлений належним чином.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2. вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Судом здійснено ретельне дослідження та аналіз поданих заявником на підтвердження заяви доказів, за результатами яких господарський суд зазначає наступне:

- долучена до матеріалів справи фінансова звітність підприємства-відповідача, довідки головного бухгалтера про розмір збитків, накази про зміну режиму роботи та скорочення штату свідчать, що підприємство відповідача на теперішній час перебуває у скрутному фінансовому стані. При цьому, вказані обставини настали з об'єктивних, незалежних від відповідача причин;

- стягнення всієї суми заборгованості може призвести до зупинки підприємства відповідача, на якому працюють 3 848 працівників, та яке є містоутворюючим для м. Нікополя;

- з метою зниження видатків на підприємстві відповідача було проведено реорганізацію, на підтвердження чого відповідач долучив до справи накази про зміну режимів роботи, та накази про зменшення кількості працівників в структурних підрозділах. Отже, відповідачем вичиняються дії, спрямовані на відновлення платоспроможності та оздоровлення фінансового стану підприємства;

- можливість виконання рішення суду з урахуванням розстрочки дозволить уникнути зупинки підприємства, внаслідок арешту його майна в процесі примусового виконання рішення суду;

- подану відповідачем заяву про розстрочку виконання рішення суд розглядає, як таку, що направлена на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов'язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про розстрочку врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.

За вказаних підстав, суд вважає зазначені заявником обставини виключними та такими, що є підставою для застосування норм статті 121 Господарського процесуального кодексу України з метою уникнення негативних наслідків неплатоспроможності боржника для можливості подальшого реального виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. по справі № 904/815/14 у повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що основний борг відповідачем сплачений, а нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні втрати є лише штрафними санкціями та збитками, що понесені позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.

При цьому, суд прийшов до висновку щодо необхідності часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, оскільки враховуючи наявність інфляційних процесів в економіці держави, розстрочення виконання рішення суду на тридцять шість місяців може понести негативні наслідки для позивача, а також не буде адекватним за існуючих обставин справи.

Проаналізувавши заяву про розстрочку виконання рішення суду, та враховуючи те, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання, скрутне матеріальне становище боржника, з метою реального виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р., суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду та розстрочити його виконання на двадцять чотири місяці рівними частинами.

Ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження". Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження (пункт 7.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 27.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву № б/н від 20.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. по справі № 904/815/14 задовольнити частково.

Розстрочити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. по справі № 904/815/14 на двадцять чотири місяці рівними частинами наступним чином:

- до 31.08.2016 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.09.2016 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.10.2016 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.11.2016 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.12.2016 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.01.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 28.02.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.03.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.04.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.05.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.06.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.07.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.08.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.09.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.10.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.11.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.12.2017 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.01.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 28.02.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.03.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.04.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.05.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 30.06.2018 - 174 064 грн. 41 коп.;

- до 31.07.2018 - 174 064 грн. 41 коп.

Суддя ОСОБА_4