Ухвала суду № 59491590, 29.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2016 року м. Київ К/800/7657/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Львівської митниці та Державної митної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Львівської митниці про поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що у липні 2012 року припинено її перебування на державній службі в митних органах на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» (за порушення Присяги державного службовця). Зазначала, що викладені в наказі факти, які стали підставою звільнення, не відповідають дійсним обставинам, оскільки у своїй службовій діяльності вона дотримувалась вимог законодавства, службове розслідування стосовно неї не проводилося, пояснення не відбиралися, тому відповідач не мав достатніх підстав звільнити її за порушення Присяги державного службовця.

Просила визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27 липня 2012 року №1562-к у частині припинення з 30 липня 2012 року перебування на державній службі в митних органах, поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1562-к від 27 липня 2012 року в частині припинення з 30 липня 2012 року перебування на державній службі в митних органах старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_4; зобов'язано Львівську митницю поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 31 липня 2012 року; зобов'язано Львівську митницю виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 липня по 26 вересня 2012 року.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено в частині зобов'язання Львівську митницю поновити ОСОБА_4 на роботі: зобов'язано Державну митну службу України та Львівську митницю поновити ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 31 липня 2012 року. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційних скаргах Львівська митниця та Державна митна служба України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходила публічну службу на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

На виконання наказу Державної митної служби України від 23 липня 2012 року №378 проведено службову перевірку фактів порушення митного законодавства, вчинених фізичними особами, які перетинали митний кордон України у напрямку в'їзду в Україну через міжнародні пункти пропуску для автомобільного сполучення в зоні діяльності Львівської митниці за сприяння її посадових осіб.

У ході перевірки встановлено численні факти порушень вимог законодавства України з боку посадових осіб Львівської митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення громадян, товарів та транспортних засобів, які переміщувались через митний кордон України.

Зокрема, через міжнародні пункти пропуску для автомобільного сполучення «Крааковець-Корчова» та «Шегині-Медика» (митний пост «Мостиська») громадянами постійно ввозились на митну територію України підроблені партії товарів з використанням схем уникнення від оподаткування, що вказує на недотримання посадовими особами Львівської митниці вимог статті 364 та частини 2 статті 374 Митного Кодексу України.

Встановлено, зокрема, що позивач, перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, порушила підпункти 2.1, 2.7, 2.22, 2.29, 2.43 посадової інструкції, що призвело до ввезення на митну територію України товарів з порушенням норм законодавства з питань митної справи, податкового законодавства.

Наказом т.в.о голови Державної митної служби України від 27 липня 2012 року №1562-к за порушення Присяги державних службовців у відповідності до вимог пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено 30 липня 2012 року перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах.

Наказом начальника Львівської митниці від 30 липня 2012 року №1065-к позивачу було оголошено наказ Державної митної служби України від 27 липня 2012 року №1562-к.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що звільнення є незаконним, оскільки позивач не допустила порушень посадової інструкції, у її діях відсутні ознаки діянь, що підпадають під ознаки порушення Присяги державних службовців, а тому відсутні підстави для її звільнення.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що окружний суд помилково зобов'язав Львівську митницю поновити позивача на посаді, оскільки прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митні органи на всі посади, звільнення зі служби в митних органах здійснюється наказами Держмитслужби України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону України «Про державну службу»: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну службу» за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну службу» регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

З огляду на положення статей 21, частини першої статті 22 Статуту, статей 14, 17, 30 Закону України «Про державну службу» за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону України «Про державну службу», найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом України «Про державну службу». Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту.

Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Тобто звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема в постановах від 30 вересня 2014 року (справа №21-415а14), від 03 березня 2015 року (справа №21-629а14).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді, оскільки її звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» не можна визнати законними та обґрунтованим.

Доводи відповідача про те, що при звільнені позивача було враховано наявність у неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани не впливає на правильність висновків судів про відсутність підстав для припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення окружного суду, оскільки відповідно до наказу Державної митної служби України «Про призначення на посади та звільнення з посад» від 23 січня 2008 року №35 прийняття, у тому числі повторне, осіб на державну службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації; звільнення посадових осіб з державної служби в митних органах відповідно до пп. 2 - 5, 7 - 8 ст. 40, ст. 41 КЗпП України, пп. 1 - 2, 4 - 7 ст. 30 Закону України «Про державну службу», п. 6 ст. 23, ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України здійснюється згідно з наказами Держмитслужби України.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Львівської митниці та Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін В.І. Ємельянова М.Г. Кобилянський