Ухвала суду № 59490561, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 рокусправа № 202/2864/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «КАДАК»

на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «КАДАК» до Комунального підприємства «МІСЬКАВТОПАРК», ОСОБА_3, Постійної комісії міської ради з питань транспорту, з'язку та екології, Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради про визнання неправомірними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2016 року заяву Приватного підприємства «КАДАК» про забезпечення позову по справі задоволено.

- зупинено дію рішення постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та екології щодо рекомендації департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради надати дозвіл здійснювати забезпечення паркування транспортних засобів КП «МІСЬКАВТОПАРК» на майданчику для паркування, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлене протоколом №14 від 23 травня 2016 року.

- зупинено дію документів, виданих Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради чи будь-якими іншими органами, на підставі рішення постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та екології щодо рекомендування департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради надати дозвіл здійснювати забезпечення паркування транспортних засобів КП «МІСЬКАВТОПАРК» на майданчику для паркування, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлене протоколом №14 від 23 травня 2016 року, в тому числі, але не виключно свідоцтв про реєстрацію майданчика для паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, а також договорів на обслуговування майданчику для паркування який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 23 травня 2016 року;

- заборонено Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради надавати дозвіл здійснювати забезпечення паркування транспортних засобів КП «МІСЬКАВТОПАРК» на майданчиках для паркування, у тому числі який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- заборонено Комунальному підприємству «МІСЬКАВТОПАРК» вчиняти дії, а саме укладати договори на обслуговування майданчиків для паркування за адресою: АДРЕСА_1, до набрання законної сили судового рішення у справі;

- заборонено користування майданчиком для паркування, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будь-яким іншим особам, в тому числі Комунальному підприємству «МІСЬКАВТОПАРК», окрім Приватного підприємства «КАДАК», до набрання судового рішення у справі законної сили.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2016 року заходи забезпечення позову по адміністративній справі №202/2864/16-а, що були застосовані відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2016 року скасовано.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП «КАДАК» звернулись з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права просять оскаржувану ухвалу суду скасувати.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу КП «Міськавтопарк» ДМР просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність необхідності заходів забезпечення даної адміністративної справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приписами ст.117 КАС України встановлено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборонити вчиняти певні дії. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Отже, підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з апеляційної скарги, Позивач пов'язує звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову з можливим настанням негативних наслідків для позивачів та понесення ними значних збитків, для виправлення яких необхідно буде докласти зусиль, що може вплинути негативно на їх діяльністю.

Зазначені обставини, на думку Позивача, свідчать про належність заявленого ним клопотання та безпідставність скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, не порушувати прав інших осіб, та прийматись виключно за наявності підстав очевидної протиправності дій, рішень суб'єкта владних повноважень, неможливості захисту порушених прав після ухвалення рішення або необхідності докладення значних зусиль для їх відновлення.

В даному випадку, клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову носить характер зобов'язання Комунального підприємства «МІСЬКАВТОПАРК», Постійної комісії міської ради з питань транспорту, зв'язку та екології, Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради утриматись від вчинення певних дій з метою забезпечення власних інтересів на майбутнє, а не до ухвалення рішення в адміністративній справі, що є недопустимим в силу приписів ст. 117 КАС України.

Також, як вбачається з клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, ним також не було належним чином обґрунтовано факт наявності очевидної небезпеки порушення його прав та інтересів.

Відтак, суд першої інстанції правомірно скасував заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2016 року.

При цьому доводи, викладені в апеляційній скарги не дають підстави вважати ухвалу суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки не містять доказів на їх підтвердження.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року була прийнята з дотриманням норм процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч3 ст.160, ст.195, ст.196, 199, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «КАДАК» - залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський