Ухвала суду № 59490541, 29.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2016 р. справа № 804/1468/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року.

Враховуючи, що первинна апеляційна скарга, яка подана відповідачем 29 квітня 2016 року, була повернута ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, у зв'язку з не усуненням недоліку апеляційної скарги, то до повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги ст.186,187 КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскаржувана постанова була прийнята у відкритому судовому засіданні за участі, зокрема представника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції 21 липня 2016, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України строку, оскільки десятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначену постанову, сплинув 03 травня 2016 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи 22 квітня 2016 року представником відповідача було подано заяву про отримання копії оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що існували будь-які вагомі та непереборні обставини які могли б слугувати обґрунтованими поясненням того, чому Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та не погоджуючись рішенням суду першої інстанції не зверталась до суду за отриманням копії оскаржуваного рішення.

Таким чином, викладене свідчить про недобросовісне користуватися належними заявникові апеляційної скарги процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначено лише про обставини попереднього звернення із апеляційною скаргою до суду.

Однак вказані обставини не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин вважаю за необхідне, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року залишити без руху та встановити заявнику строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків подання апеляційної скарги з наведенням поважних підстав для такого поновлення.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Серед іншого, дана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи заявником апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на оплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Крім того, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано позов про скасування податкових повідомленнь-рішеннь. З огляду на позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036), орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на час подання позовної заяви (18.01.2016р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову складає 983258,10 грн. (податкові повідомлення-рішення №0000725103 та №0000735103, які є предметом спору у даній справі). Таким чином, 1,5 відсотка ціни позову становить 14748,87 грн., які, відповідно, і підлягали сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 16223,76 грн. (14748,87 грн. х 110% = 16223,76)

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

За таких обставин вважаю за необхідне, апеляційну скаргу залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, а саме заявою про поновлення строків подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, із зазначенням підстав для такого поновлення та надати оригінал документу про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 189 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - залишити без руху.

Надати Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС строк, протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків подання апеляційної скарги на постанову Запорізького Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, із зазначенням підстав для такого поновлення.

Надати можливість заявнику апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали надати до апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 16223,76 грн.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання шляхом подання касаційної скарги.

Суддя Д.В. Чепурнов