Постанова № 59490501, 28.07.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 р. Справа №805/1445/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Крилової М.М., при секретарі судового засідання Піскурєвій Ю.А., розглянувши адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році в сумі 2 214 213,62 грн. та пеню у сумі 54 469,66 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році в сумі 2 214 213,62 грн. та пеню у сумі 54 469,66 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2015 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому на нього покладений обов'язок нарахувати та сплатити фінансово-господарські санкції згідно зі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», тому стосовно Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» нараховані адміністративно – господарські санкції в розмірі 2 214 213,62 грн., які у добровільному порядку підприємством не сплачені. У зв’язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нарахована пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення в сумі 54 469,66 грн. Загальна сума позову становить 2 268 683,28 грн. З вказаних підстав позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначив, що ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, ч. 3 ст. 18 Закону № 875 обов’язки підприємства з забезпечення працевлаштування інвалідів полягають у наступному: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів та звітувати Фонд соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Інших обов’язків Закон №875 на підприємства не покладає.

Представник вважає, що відповідач виконав зазначені умови, шляхом виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, надання до центру зайнятості звітів про наявність вакансій станом на кожен місяць 2015 року та надався звіт за формою №10ПІ до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. З вказаних підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі представника.

На адресу суду від представника позивача надійшов відзив на заперечення на адміністративний позов, згідно з яким зазначено, що відповідач вказав, що щомісяця направляв до центра зайнятості звітність за формою 3-ПН, де зазначав про наявність вакансій 48 вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Однак всі ці вільні вакансії для інвалідів передбачають роботу лише тимчасово на 0,125 ставки по 1 годині в день й відповідною оплатою праці 191 грн. у місяць. Тобто у відповідача з 48 робочих місць немає жодного вільного місця для інваліда, що бажає і може за станом здоров’я працювати повний робочий час та отримувати заробітну плату у відповідному розмірі, що суперечить приписам Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», Конвенції про права інвалідів.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечення, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку (код ЄДРПОУ 13492430), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку 07.12.1994, включене до ЄДРПОУ за № 00191135, місцезнаходження юридичної особи: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 54, корпус 4.

Згідно наданого ПАТ «Харцизький трубний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 2326 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, якими відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 50 особи, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» складала 93 особи.

З розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2015 році вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» складала 51493,34 грн., тому відділенням Фонду за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів нарахована сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2 214 213,62 грн.

За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій позивач у відповідності до п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 нарахував Публічному акціонерному товаристві «Харцизький трубний завод» пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення, яка становить 54 469,66 грн.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 11.05.2010 № 2171-VI передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Часиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Наряду з викладеним, статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджені форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання» (далі – наказ № 316).

Відповідно до пп. 1.1. п. 1 наказу № 316 затверджена форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»; пп.1.2. п.1 цього наказу затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Згідно з п.2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пп. 2.2.6. п.2.2. Порядку подання форми звітності № 3-ПН у графі 5 розділу І форми проставляється «Так», якщо роботодавцем передбачається укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів, або «Ні» - у разі укомплектування вакансії роботодавцем самостійно.

У разі згоди роботодавця на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів (у графі 5 розділу І зазначено «Так») для кожного такого запису заповнюється розділ ІІ, у якому відображається порядковий номер відповідного запису у розділі І, а також характеристики такий вакансій, умови праці та вимоги до претендентів, що передбачено п.3.1. Порядку заповнення форми звітності № 3-ПН.

У пункті 3 розділу ІІ форми вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані № 5076-VI), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян, (в тому числі «інваліди»), що визначено пп.3.1.3. п.3.1. Порядку заповнення форми звітності №3-ПН.

Формою звітності № 3-ПН, затвердженою наказом № 316, визначений термін її подання, а саме: «за наявності попиту на робочу силу (вакансії): не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й)».

Судом встановлено, що відповідач протягом 2015 року інформував Краснолиманський міський центр зайнятості та Маріупольський міський центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом направлення Публічним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» до Краснолиманського міського центру зайнятості та Маріупольського міського центру зайнятості звітів про наявність вакансій для інвалідів за формою №3-ПН, а саме: інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 08 січня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 02 лютого 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 03 березня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 03 квітня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 06 травня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 11 червня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 07 липня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 14 серпня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 08 вересня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 15 жовтня 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 07 листопада 2015 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 08 грудня 2015 року.

З зазначених звітів вбачається, що вакантні посади у кількості 48 створені лише тимчасово по 0,125 ставки для працевлаштування інвалідів.

Зазначені звіти отримані Краснолиманським міським центром зайнятості та Маріупольським міським центром зайнятості, що підтверджується підписом уповноважених осіб за довіреністю на поштових повідомленнях (а.с.70-79).

Разом із тим, в матеріалах справи містяться листи ПАТ «Харцизький трубний завод», згідно з якими відповідач інформував міське суспільство інвалідів «Іскра» з наявністю вакансій на підприємстві. Також відповідачем надсилалися листи-повідомлення інвалідам для працевлаштування.

В матеріалах справи також містяться накази про затвердження актів про простій підприємства, згідно з якими у зв’язку з відсутністю матеріалів для виробництва.

Однак, відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» відповідно до Конституції України визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів. Повідомлення центрів зайнятості про наявність 0,125 ставки по 48 вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів доводить не створення жодного з цих 48 місць в розумінні Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

Визначені відповідачем 48 робочих місць по 0,125 ставки не виконує жодне із наведених завдань стосовно інваліда, як особи зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

З листа Маріупольського міського центру зайнятості від 21.07.2016 № 07-37-41 вбачається, що у 2015 році на заявлені підприємством ПАТ «Харцизький трубний завод» вакансії не видавалися направлення для працевлаштування інвалідів у зв’язку з відсутністю бажаючих.

З наведеного свідчить, що центрами зайнятості інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися і не могли направлятися внаслідок не створення таких місць, та безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування.

У відповідності до приписів ст. 172 Кодексу законів про працю України, у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Суд вважає, що робоче місце інваліду створеним є тоді, коли пропонується на повну ставку, а вже за згодою сторін може встановлюватися неповний робочий день, або неповна робоча неділя, а односторонні обмеження на етапі створення робочого місця є неприйнятними не залежно від того, як дозволяють це визначати показники звіту. Це є відвертою формою дискримінації (обмеженнями) в залежності від стану здоров’я, що суперечить конституційному принципу рівності.

Отже, суд вважає, що відповідачем не вжито усіх залежним від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 у справі № 805/1473/16-а.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в розумінні ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо обов’язкового створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування адміністративно – господарських санкцій до підприємства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році в сумі 2 214 213,62 грн. та пеню у сумі 54 469,66 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Повний текст постанови виготовлений 02.08.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст.122-154, ст.160-163, ст.167, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році в сумі 2 214 213,62 грн. та пеню у сумі 54 469,66 грн. – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» (код ЄДРПОУ № 00191135) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році, у сумі 2 213213,62 грн. та пеню у сумі 54469,66 грн. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ ГУДКСУ 38033949; МФО 834016; код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято в нарадчій кімнаті 28.07.2016. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Крилова М.М.