Постанова № 59489972, 01.08.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.08.2016 справа №908/460/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Радіонової О.О., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача-1 від відповідача-2 від третьої особи-1 від третьої особи-2 від третьої особи-3 не з'явився; ОСОБА_4, за довіреністю; не з'явився; не з'явився; не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід22.03.2016 р. (підписано 22.03.2016 р.)у справі№ 908/460/16 (суддя Місюра Л.С.)за позовомПриватного підприємства "Престиж-2000", м. Запоріжжядо відповідачів:1. Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 2. Публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк", м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька автомобільна компанія", м. Запоріжжя; 2. ОСОБА_5, м. Запоріжжя; 3. ОСОБА_6, м. Запоріжжя простягнення 119 650,64 грн.В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Престиж-2000", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя (Відповідач-1) про стягнення з відповідача коштів в сумі 119 650,64 грн., які набуті останнім без достатньої правової підстави.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на необхідність застосування до правовідносин з позивачем норм ст. 14.1.182 Податкового кодексу України, а також на те, що позивачем не вчинено дій щодо проведення державної реєстрації припинення свого права оренди землі у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже договір оренди землі від 03.04.2016р. не розірваний.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. розгляд справи відкладався до 13.06.2016р., зобов'язано відповідача надати судовій колегії належним чином завірену копію договору про відчуження майна.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк" (ПАТ "Ерсте Банк"), м. Київ (Відповідач-2), розгляд справи відкладено на 29.06.2016р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. розгляд справи відкладався на 18.07.2016р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька автомобільна компанія", м. Запоріжжя, ОСОБА_5, м. Запоріжжя та ОСОБА_6, м. Запоріжжя, розгляд справи відкладався на 01.08.2016р.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб, які не скористалися правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами укладено договір оренди землі від 17.03.2006 р. (далі - Договір), за умовами п.п. 1, 2, 8, 14 якого, відповідач, відповідно до рішення 30 сесії 4 скликання Запорізької міської ради № 8/137 від 15.02.2006 р., надає, а позивач приймає в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,4759 га для розташування автосалону з автосервісом та магазину з продажу автозапчастин, яка знаходиться: м. Запоріжжя, перехрестя Південного шосе та вул. Сєдова.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.04.2006 р. за № 040626100276.

Відповідно до акту прийому-передачі від 03.04.2006 р. вказана земельна ділянка кадастровий № 2310100000:23:032:0031 була передана відповідачем позивачу.

Земельна ділянка вільна від забудови, об'єкти інфраструктури відсутні (п.п. 3, 4 Договору, п. 3 Акту прийому-передачі земельної ділянки).

Згідно п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 011 192,32 грн. (в цінах 2006 року).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі та в розмірі 2 022,58 грн. на протязі строку будівництва об'єкта та в розмірі 10 111,92 грн. з дня введення об'єкту в експлуатацію за загальну площу земельної ділянки за календарний рік в цінах 2006 року.

Згідно п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За змістом п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33211812600004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 2614146, код 13050200.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

За змістом ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 141 Земельного кодексу України також встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельний ділянці.

З вищенаведених норм вбачається, що набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, договір оренди землі припиняється за законом.

З акту № 92/5-10 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки вбачається, що спірний об'єкт незавершеного будівництва, автосалон з автосервісом та магазин з продажу запчастин, який розташований на спірній земельній ділянці площею 0,4759 га реалізований 16.03.2012р.

За таких підстав спірний Договір припинив свою дію з дня внесення - 24.01.2013 р. в Державний реєстр прав на нерухоме майно запису про право власності на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, автосалон з автосервісом та магазин з продажу автозапчастин, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 56, який знаходився на земельній ділянці кадастровий номер № 2310100000:02:032:0031 за ПАТ "Ерсте Банк" (відповідач-2).

Разом з тим, позивачем у період з 24.01.2013 р. по 24.12.2015 р. було сплачено відповідачеві в рахунок орендної плати за Договором грошові кошти в сумі 119 650,64 грн. (34 874,51 грн. у 2013 році, 41 215,00 грн. у 2014 році та 43 561,13 грн. у 2015 році), що підтверджується копіями відповідних платіжних документів та банківських виписок, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже після припинення Договору оренди, перераховані позивачем відповідачу кошти вважаються безпідставно отриманими, або отриманими без достатніх правових підстав, а кошти, які отримані без достатніх правових підстав, підлягають поверненню відповідно до ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України.

Крім того, згідно Договору оренди землі позивач брав на себе зобов'язання щодо оплати орендної плати, а не земельного податку. В платіжних документах, в графі "Призначення платежу" зазначено "орендна плата", а отже й посилання відповідача, що спірні грошові кошти були сплачені позивачем у якості оплати земельного податку є безпідставними.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що право користування земельною ділянкою з 24.01.2013 р. перейшло до набувача об'єкта нерухомого майна - ПАТ "Ерсте Банк", а отже і Договір оренди землі від 17.03.2006 року, укладений між сторонами по справі, припинив свою дію, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що починаючи з 24.01.2013 року відповідач по справі отримував від позивача грошові кошти без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 119 650,64 грн.

Доводи відповідача-1 про застосування норм ст. 14.1.182 Податкового кодексу України, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки зазначена стаття регламентує поняття помилково сплачених грошових зобов'язань, як сум коштів, які надійшли від осіб, які не є платниками таких грошових зобов'язань.

Разом з тим, вважаючи висновок господарського суду правильним по суті, судова колегія зауважує щодо помилкового посилання судом першої інстанції на ст. 35 ГПК України при дослідженні змісту ухвали господарського суду Запорізької області по справі № 908/4721/15 від 12.01.2016 року, зокрема, щодо факту припинення дії спірного Договору, оскільки згідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, преюдиціальну силу має саме рішення суду у господарській справі, а не ухвала, якою розгляд справи припинено. Оскільки зазначене процесуальне порушення не вплинуло на правильність рішення суду першої інстанції, відсутні законні підстави до скасування або зміни зазначеного рішення згідно до вимог ст. 104 ГПК України.

Судова колегія дослідивши матеріали справи, на підставі вищенаведених доказів, з урахуванням вимог ст.ст. 33-34 ГПК України погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 119 650,64 грн.

Будь-яких інших порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 року у справі № 908/460/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, воно підлягає залишенню в силі за мотивами викладеними в даній постанові.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 року у справі № 908/460/16 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді О.О. Радіонова

Л.Ф. Чернота