Рішення № 59489943, 18.07.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р.Справа № 922/1934/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІ Груп" (Харківська обл., смт. Пісочин) про стягнення 8241,13 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №4 від 04.07.2016 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за отриманий по договору №387 від 21.07.2015 р. товар в сумі 6867,61 грн. та штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару, за яким допущено прострочення платежу за період з 19.08.2015 р. по 09.06.2016 р. в сумі 1373,52 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманого товару за договором №387 від 21.07.2015 р.

06.07.2016 р. розгляд справи був відкладений на 18.07.2016 р. о 11:30 год.

Позивач надав письмові пояснення по справі щодо причин ненадання копій довіреностей відповідача на отримання товару та акту звірки взаєморозрахунків за договором №387 від 21.07.2015 р. станом на час розгляду справи, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.07.2015 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №387 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби (згідно Закону України "Про лікарські засоби"); супутні товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (згідно "Переліку", затвердженому наказом МОЗ України).

Згідно з п. 1.4 договору накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін, і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 даного договору кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.

Згідно з п. 3.4 договору загальна сума договору складає суму вартості товарів згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору і відвантажених протягом дії даного договору.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.6 зазначеного договору оплата поставлених товарів проводиться покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, зазначених в пункті 3.5 даного договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.3 договору поставка товару здійснюється за домовленістю сторін на умовах:

- "Франко-завод (ЕХW). Місце відвантаження - склад постачальника: м. Харків, вул. Примакова, 46.

- "Фрахт / перевезення оплачено до ... *" (СРТ).

- "Поставка в пункті ...*" (DАР).

назва місця призначення обмовляється сторонами при кожній поставці товарів.

(необхідне підкреслити), відповідно до Інкотермс - 2010 р.

Пунктом 5.7 договору сторони визначили, що товар вважається переданим у власність покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов'язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, покупець підтверджує факт отримання товару шляхом поставлення печатки юридичної особи або фізичної особи на видатковій накладній постачальника.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7928,67 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №100236772/1 від 11.08.2015 р. на суму 3204,46 грн., №100241018/1 від 14.08.2015 р. на суму 1311,94 грн., №100245078/1 від 18.08.2015 р. на суму 1299,58 грн., №100245078/2 від 18.08.2015 р. на суму 101,29 грн., №100250697/1 від 21.08.2015 р. на суму 1002,98 грн., №100400129/1 від 05.12.2015 р. на суму 405,35 грн. та №100431082/1 від 25.12.2015 р. на суму 603,07 грн., підписаних уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Позивач у наданих до суду письмових поясненнях вказує, що на підставі положень наказу Міністерства фінансів України №987 від 30.09.2014 р. "Про внесення зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 та від 24 березня 2000 року №61", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1300/26077, з 01.01.2015 р. втратила чинність Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16 травня 1996 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за №293/1318 (із змінами). Також, позивач зазначив, що втрачають чинність й бланк довіреності на одержання цінностей (типова форма №М-2) та журнал реєстрації довіреностей, тому є необґрунтованим обов'язковість отримання товару за довіреністю.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором №387 від 21.07.2015 р.

Відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 1700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача за 02.12.2015 р. на суму 700,00 грн. та 24.12.2015 р. на суму 1000,00 грн.

В розрахунку суми простроченого грошового зобов'язання за договором №387 від 21.07.2015 р. позивач вказує, що згідно з п. 3.7 вищезазначеного договору сплачена 02.12.2015 р. сума у розмірі 638,94 грн.=(700,00-61,00) зарахована в погашення заборгованості за попередніми накладними.

Пунктом 3.7 договору сторони узгодили, що покупець при проведенні оплати за поставлений йому постачальником товар при кожному платежі зобов'язаний вказати номер договору і/або видаткової накладної, за якими проводиться оплата. Крім цього, при наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.

Як убачається із вищевказаних банківських виписок з особового рахунку позивача за 02.12.2015 р. та 24.12.2015 р. у призначенні платежу відповідачем зазначено "сплата за медикаменти за договором №387 від 21.07.2015 р. без ПДВ від ТОВ "ІВІ Груп" через ОСОБА_2О.".

Аналіз чинного законодавства говорить про те, що питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому ці послуги чи товар надані, законодавством не зовсім чітко регламентовано. Тому такий період згідно з роз'ясненням Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином:

1. якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору;

2. якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення (лист №06-10/10-1215 від 29.10.2004 р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2015 р. у справі №11/274 (12/5).

Оскільки між позивачем та відповідачем врегульовано у п. 3.7 договору порядок зарахування коштів, із сплаченої відповідачем 02.12.2015 р. суми у розмірі 700,00 грн. позивачем зарахована в погашення заборгованості за попередніми накладними сума у розмірі 638,94 грн. та її залишок у сумі 61,00 грн. позивачем зарахований як часткову оплату за отриманий товар за видатковою накладною №100236772/1 від 11.08.2015 р.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором №387 від 21.07.2015 р. становить 6867,61 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що за прострочення платежу обумовленого в пункті 3.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 20% штрафу в сумі 1373,52 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором №387 від 21.07.2015 р. в сумі 6867,61 грн. та 20% штрафу в сумі 1373,52 грн., або будь-яких заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІ Груп" (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Заводська, буд. 11/155 ОСОБА_3 ЄДРПОУ 39750750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек" (61140, АДРЕСА_1. ОСОБА_3 ЄДРПОУ 21194014) заборгованість за поставлений товар за договором №387 від 21.07.2015 р. в сумі 6867,61 грн., 20% штрафу в сумі 1373,52 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_4