Рішення № 59489797, 01.08.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2016 року Справа № 913/426/16

Провадження №33/913/426/16

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддяДрагнєвіч О.В.,

судді:Голенко І.П.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій К.С.,

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, м. Сєвєронецьк, Луганської області

про стягнення 22 966 525 грн 20 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №2-77 від 21.03.2016; ОСОБА_3, провідний юрисконсульт Філії "Науково-дослідний інститут транспорту газу", за довіреністю №2-329 від 24.12.2015;

від відповідача ОСОБА_4, представник за довіреністю №23 від 31.12.2015;

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22 966 525 грн 20 коп. за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу у відповідності до укладеного між сторонами договору №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015, а також у відповідності до положень Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493 (надалі - Кодексу газотранспортної системи).

В обґрунтування своєї правової позиції представники позивача в наданих усних та письмових поясненнях посилаються на наступне: основною передумовою надання позивачем, як оператором газотранспортної системи, послуг балансування є наявність негативної різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту добровільного закриття місячного негативного небалансу замовником послуг транспортування природного газу (що й мало місце в даному випадку).

Оператор газотранспортної системи - позивач наділений повноваженнями щодо визначення місячного небалансу для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів).

Оскільки, негативний небаланс виник саме в газорозподільних мережах відповідача, який є, в тому числі, постачальником природного газу, так як здійснює вказаний вид діяльності, відповідно, саме відповідач як замовник послуги транспортування є відповідальним за виникнення негативного небалансу в системі, що, відповідно, підтверджує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги з балансування обсягів газу в грудні 2015 року.

Ухвалою господарського суду Луганської області 18.03.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.04.2016.

У звязку із задоволенням клопотання представника відповідача в судовому засіданні від 06.04.2016 оголошено перерву до 25.04.2016.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №01-02-54/703 від 21.04.2016, в якому він запечує позовні вимоги в повному обсязі, вказуючи на наступне:

- помилковість розрахунків позивача вартості послуг балансування та визначення обсягів небалансу, неправильно застосовано коефіцієнт компенсації - 1,2, який повинен дорівнювати - 1, оскільки розмір небалансу складав менше 5% від обсягу відібраного газу. Тому, при правильному розрахунку вартість послуг балансування становила б значно меншу суму - 15992809 грн 88 коп. з ПДВ;

- неправомірність визначення позивачем загального обсягу розбалансування 2415,238 тис.куб.м., який за твердженням відповідача складав 2018,229 тис.куб.м. Помилково включено позивачем до складу місячного обсягу небалансу обсягів 312,402 тис.куб.м. отриманого природного газу з внутрішньопромислових трубопроводів ПАТ Укргазвидобування, та 84,607 тис.куб.м. отриманого природного газу для власних потреб газорозподільного підприємства з ресурсу НАК Нафтогаз України у відповідності до укладеного з ним договору купівлі-продажу №13-201-В від 04.01.2013;

- відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем відповідальність постачальника природного газу за небаланс (обсяг надання послуг балансування) обмежується колом споживачів даного постачальника та обсягами фактично відібраного споживачами газу. Відповідач може виступати як постачальник природного газу та як замовник послуг транспортування, в т.ч. йому можуть надаватися послуги балансування, але виключно враховуючи перевищення саме кінцевими споживачами природного газу, відповідно до заявлених та підтверджених номінацій. Натомість небаланс грудня 2015 року пов'язаний з проведенням антитерористичної операції (надалі АТО) на території Луганської області, коли відсутній кінцевий споживач газу, а тому обовязок оплати обсягу небалансу повязаного з АТО не може покладатися на відповідача;

- відсутня пряма норма законодавства, на підставі якої на відповідача як оператора газорозподільної системи покладався обовязок оплатити обсяг небалансу. Пункт 5 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, яким передбачено, що неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи, набирає чинності лише з 01.04.2017;

- укладений між сторонами договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу від 17.12.2015, який відповідає типовому договору транспортування, не покладає на відповідача обовязків з оплати послуг балансування, а фактично стосується лише однієї складової замовлення розподілу потужностей;

- позивач не є власником поставленого газу (обсягів небалансу), який зокрема, утворився не через виробничу діяльність відповідача, а є наслідком витоку газу в результаті АТО, відповідно позивач не має права звертатися із відповідним позовом до відповідача;

- послуги з балансування є фактично вираженням реально визначених обсягів природного газу та базової ціни газу за м.куб., а отже за своїм змістом є видом реалізації газотранспортним підприємством природного газу, що був визначений як небаланс, тобто фактично є постачанням природного газу. Натомість позивач як оператор газотранспортної системи в силу прямої заборони в ст.23 Закону України Про ринок природного газу не може здійснювати діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Позивачем надані письмові пояснення № б/н від 22.04.2016, в яких останній заперечив проти доводів відповідача, вказуючи на наступне: відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування доводів щодо неправомірності включення до загального обсягу природного газу, обсягів, використаних, як стверджує відповідач, на власні потреби; надана відповідачем ОСОБА_5 із зазначенням в плані 0 тис.м.куб. на власні потреби спростовує зазначене; негативний небаланс на обсяг 2018,229 тис.куб.м. природного газу виник саме в газорозподільних мережах відповідача, який є в т.ч. постачальником природного газу, оскільки здійснює такий вид діяльності, а тому на нього покладена відповідальність за виникнення негативного небалансу в системі; позивач правомірно звернувся до відповідача із відповідним позовом, оскільки на підставі чинного законодавства на позивача як оператора газотранспортної системи покладено обовязок забезпечувати належне балансування газу в системі, здійснювати контроль за дотриманням дисципліни газопостачання та споживання; у звязку із виявленим небалансом позивачем здійснено закупівлю необхідних обсягів природного газу у НАК Нафтогаз України, що свідчить про фактично регресну природу позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.2016 розгляд справи відкладено на 18.05.2016 у звязку із витребування додаткових доказів та пояснень.

У звязку із складністю справи, на підставі ст.ст.2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи №913/426/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Драгнєвіч О.В., судді : Масловський С.В., Лісовицький Є.А. згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 18.05.2016.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 18.05.2016, 07.06.2016, 01.07.2016 розгляд справи відкладався з метою встановлення фактичних обставин справи, зобовязання НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування» у відповідності до ст.ст.30, 65 ГПК України надати витребувану судом інформацію з приводу здійснених обсягів поставки транспортування природного газу відповідачу в грудні 2015 року та утворення обсягів розбалансування.

Під час розгляду спору в судових засіданнях сторонами надавалися усні та письмові пояснення та додаткові документи в обґрунтування викладених раніше доводів.

Зокрема, позивачем надано додаткові письмові пояснення, в яких наведено детальний розрахунок вартості послуги балансування наданої відповідачу за грудень 2015 року. Заперечуючи доводи відповідача про форс-мажорні обставини, позивач послався на умови договору транспортування природного газу №1512000708 від 17.12.2015 , де зазначено про те, що форс-мажорні обставини звільняють сторін договору від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань за цим договором, а не від виконання зобовязання загалом, враховуючи той факт, оплата послуг балансування газу відповідно до умов договору від 17.12.2015 є зобовязанням, а не видом відповідальності. Згідно п.14.3 договору передбачено, що сторони зобовязані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання, що не було виконано відповідачем, належних доказів на підтвердження форс-мажорних обставин також представлено не було.

Відповідач в наданих додаткових усних та письмових поясненнях послався на отримання 84,607 тис.куб.м. природного газу для власних потреб газорозподільного підприємства з ресурсу ПАТ НАК Нафтогаз України, однак акт-прийому передачі газу підписано не було, зазначений обсяг було відображено в ОСОБА_5 та повідомлено позивача. Виникнення небалансу в обсязі 312,402 тис.куб.м. під час транспортування з внутрішньопромислових трубопроводів Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування природного газу (який також, за твердженнями відповідача, було неправомірно враховано в небаланс позивачем) підтверджується даними підписаного між сторонами акту прийому - передачі природного газу від 31.12.2015. На підтвердження форс-мажорних обставин відповідачем додано копії актів технічного обстеження газопроводу в грудні 2015 року про пошкодження газопроводу в результаті АТО та необхідність проведення ремонтних робіт.

На виконання вимог ухвал суду ПАТ «НАК «Нафтогаз України» надано письмові пояснення та додаткові документи, у відповідності до яких заперечується факт поставки відповідачу природного газу на власні потреби в грудні 2015 року (т.1, а.с.207-254).

Також ПАТ Укргазвидобування надано письмові пояснення та додаткові документи, згідно яких: в грудні 2015 року ПАТ Укргазвидобування про транспортувало та передало в розподільчі мережі ПАТ Луганськгаз природний газ в обсязі 941776 куб.м.; реєстр обсягів реалізації газу складався лише для промислових споживачів, по іншим категоріям споживачів не складалися; в акті приймання-передачі від 31.12.2015 визначено розбалансування в обсязі 312402 куб.м.; транспортування вказаних обсягів здійснювалося за договором №14-118-ПР від 30.01.2014, укладеного між ПАТ Укргазвидобування та ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України.

У звязку із перебуванням судді Лісовицького Є.А. у відпустці, згідно положень ст.ст.2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_6 головуючий суддя, судді - Масловський С.В., Голенко І.П. (протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.07.2016).

В судовому засіданні від 13.07.2016 викликаний у відповідності до ст.30 ГПК України представник ПАТ Укргазвидобування ОСОБА_7 на запитання суду надала пояснення згідно яких: дані обсягу розбалансу були зазначені в акті самим відповідачем; розбаланс виник в газорозподільчій мережі відповідача; ПАТ Укргазвидобування відношення до нього не має; умовами укладених між сторонами договорів зазначена складова не передбачалася, згідно даних обліку підприємства його не було віднесено до жодного з договорів, вказано як окрему складову за даними представленими відповідачем; відповідні рахунки на відшкодування відповідачу не висталялися; заходи щодо реального врегулювання розбалансу не вчинялися, відповідні заходи були погоджені із ПАТ НАК Нафтогаз України.

Ухвалою суду від 13.07.2016 розгляд справи відкладено на 01.08.2016.

У звязку із перебуванням судді Масловського С.В. у відпустці, згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.07.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_6 головуючий суддя, судді - Голенко І.П., Якушенко Р.Є.

В судове засідання від 01.08.2016 прибули представники обох сторін, які надали суду усні пояснення та заперечення щодо суті заявлених позовних вимог, враховуючи викладені раніше доводи та правові позиції.

Представником позивача надано також додаткові письмові пояснення з урахуванням питань, які зясовувались судом в минулому судовому засіданні у представника ПАТ Укргазвидобування, що, за твердженням позивача, підтвердило правомірність включення спірного обсягу розбалансу 312,402 тис.куб.м. природного газу, який було протранспортовано внутрішньопромисловими трубопроводами ПАТ Укргазвидобування до обсягу небалансу відповідача, а тому просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поданих додаткових пояснень по суті спору, просив відмовити в позові повністю.

У судовому засіданні 01.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Спір між сторонами виник з приводу правомірності стягнення позивачем, як оператором газотранспортної системи, з відповідача, як замовника, заборгованості в сумі 22 966 525 грн 20 коп. за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу у відповідності до укладеного між сторонами договору №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015.

Відповідач заперечує обґрунтованість позовних вимог з викладених вище підстав.

Господарським судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз (позивач) створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 №530 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу».

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» основними видами діяльності ПАТ Укртрансгаз є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №882 від 02.12.2013, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2013 за №2075/24607, покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України на позивача, ПАТ Укртрансгаз.

Згідно ч.2 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Як зясовано судом, позивач здійснює діяльність із транспортування природного газу відповідно до ліцензії № 194511 від 28.02.2013 року, і відповідно є оператором газотранспортної системи (т.1, а.с.148).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Луганськгаз (надалі ПАТ Луганськгаз) у відповідності до ліцензій №527280 та №527279 від 19.08.2010 здійснює постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та розподіл природного, нафтового газу (т.1, а.с.114-116).

Відповідно до п.10 ст.3 розділу II Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329), ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Виходячи з положень ч.І, п. п.2, 4 ч. 2 ст.22 вказаного Закону, права та обов'язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний: вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи; здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за N 1378/27823, затверджено Кодекс газотранспортної системи (надалі Кодекс), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (п.2 гл. 1 Розділу І).

Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності (п.3 гл. 1 Розділу І).

Доступ суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи (п.4 гл. 1 Розділу І).

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Матеріали справи свідчать про те, що між ПАТ «Укртрансгаз», як оператором, та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» , як замовником, 17.12.2015 укладено договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу (т.1 , а.с. 51-61).

Цей договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.12.2015 (п.17.1. договору).

Предметом вказаного договору є правовідносини, за якими оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Відповідно до п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

-послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи;

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підстав підтверджених номінацій;

-послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Також суд звертає увагу на те, що сторони під час укладання договору окремо, в розділі ІХ, погодили умови визначення вартості послуг балансування та порядок проведення розрахунків за них.

Враховуючи зазначене, доводи відповідача про те, що укладений між сторонами договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу від 17.12.2015 не покладає на останнього обовязків з оплати послуг балансування та не регламентує спірні правовідносини сторін, а фактично стосується лише однієї складової замовлення розподілу потужностей, судом відхиляються за необґрунтованістю.

Так, в п. 4.1 договору сторони погодили, що замовник, зокрема, зобовязаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, а також вчасно врегульовувати небаланси.

Згідно із п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу, відповідно до Кодексу в строк до двадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем, замовник зобовязаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс це різниця між обсяги природного газу, поданими замовниками послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу природного газу. поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів).

Згідно з п. 8 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу ІІІ цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

В пункті 5 глави 2 розділу XII Кодексу зазначено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Відповідно до п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів удільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або споживачів.

Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок, зокрема, таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи 4-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні за змістом положення були погоджені сторонами також в розділі ІХ договору.

За умовами п. 9.4 договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобовязаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегулюваного замовником відповідно до кодексу та розділу ІХ цього договору ( п. 11.4 договору).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015 є договором про надання послуг, в рамках якого позивачем можуть надаватися відповідачу послуги замовленої потужності, фізичного транспортування, а також балансування обсягів природного газу.

За таких обставин, відповідач помилково трактує вказаний вид операції, який є саме послугою, а не товаром, оскільки надання послуги балансування газу не передбачає жодної операції з постачання газу позивачем відповідачу, а є лише наданням послуг за для усунення дисбалансу, який виникає в газотранспортній системі України у випадку виявлення фактів небалансів (позитивних чи негативних).

Відповідно, як вже зазначалося вище, для регулювання спірних правовідносин сторін слід застосовувати положення цього договору, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, а також відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України, тощо.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні положення відтворені також в абз.1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства, на позивача покладено обов'язок з визначення у відповідача (як замовника послуги) наявності негативного місячного небалансу та надання останньому у зв'язку з цим послуг балансування у разі неврегулювання відповідачем негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Позивач, здійснюючи права та виконуючи обов'язки передбачені договором та Кодексом, встановив наявність у відповідача негативного місячного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 2415,238 тим.куб.м., що підтверджується реєстром замовників послуг транспортування, які мають негативний місячний небаланс у грудні 2015 року, складений Управлінням обліку реалізації та транспортування природного газу (т.1, а.с. 62).

Разом з тим, наявність негативного балансу газу у відповідач в грудні 2015 року підтверджується даними ОСОБА_5 про використання природного газу за грудень 2015 року по ПАТ «Луганськгаз», які були надані самим відповідачем (т.1, а.с.63).

Згідно даних відображених відповідачем в ОСОБА_5 обсяг розбалансування природного газу в грудні 2015 року склав 2415,238 тис. куб. м, що складається з 2330,631 тим.куб.м природного газу, зазначеного в графі як розбалансування та 84,607 тим. куб.м газу, які були зазначені відповідачем та використані на власні потреби.

У зв'язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу, що виник в грудні 2016 року в обсязі 2415,238 тис. куб. м. у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом, позивач, відповідно до вимог п. п. 9.1-9.5, 11.4 договору, п. 7 глави 3 Розділу XIV, п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, надав відповідачу послуги балансування, про що було складено позивачем односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.12.2015 № 12-15-1512000708-БАЛАНС на загальну суму 22 966 252 грн. 20 коп., повідомлено відповідача про надані послуги. Акт разом з розрахунком та рахунком № 12-15-1512000708-БАЛАНС були направлені електронною поштою відповідачу, а також на поштову адресу супровідним листом від 15.01.2016 № 372/12, що не заперечується відповідачем (т.1, а.с.64-67).

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 2415,238 тис. куб. м. на виставлену суму 22 966 252 грн. 20 коп. у належний для цього строк, що свідчить про порушення умов п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, а отже неналежне виконання зобовязань за договором в частині своєчасного та повного проведення розрахунку за отримані послуги.

Під час розгляду спору розмір заборгованості відповідача за отримані послуги з балансування обсягів природного газу не змінився, докази погашення, здійснення проплат в матеріалах справи відсутні.

Перевіряючи правильність наведеного позивачем розрахунку, суд зазначає наступне.

Вартість послуги з балансування обсягів природного газу розраховувалась позивачем у відповідності до положень п. 9.2 договору.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту позивача, на грудень 2015 року базова ціна газу становила 7924,18 грн з ПДВ (т.1, а.с.68).

Правильність формування оператором базової ціни газу в грудні 2015 року відповідачем не оспорюється.

Зокрема, в пункті 9.2. договору сторони погодили, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою В балансування = БЦГ*К*Qбг , де БЦГ базова ціна газу; Qбг обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Таким чином, вартість послуги балансування газу відповідача в грудні 2015 року була розрахована позивачем наступним чином: 7924,18 х 2415,238 тис.куб.м х 1,2, та склала 22 966 525 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідач у відзиві зазначає про помилковість розрахунків вартості послуг балансування та визначення обсягів небалансу, оскільки неправильно визначений позивачем коефіцієнт компенсації - 1,2, який повинен дорівнювати - 1, оскільки розмір небалансу становив до 5% від обсягу відібраного газу.

Суд погоджується із доводами відповідача та вважає неправомірним застосування в розрахунку коефіцієнту компенсації - 1,2.

Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що позивачем було протранспортовано відповідачу в грудні 2015 року в обсязі 75 217 107 куб. м природного газу, що підтверджується даними ОСОБА_5 наданої відповідачем та актом приймання-передачі природного газу від 06.01.2016 № 12 (т. 1, а.с. 63, 91).

За таких обставин, розмір небалансу складає 3,21% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи (2415,238 обсяг негативного небалансу х 100% / 75 217 107 куб. м обсяг відібраного газу). Оскільки розмір небалансу склав менше 5%, правомірним є застосовування коефіцієнту компенсації в розмірі 1 (одиниці).

Отже, правильний розрахунок вартості послуг наданих відповідачу в грудні 2015 року з балансування повинен розраховуватися наступним чином: 7924,18 (базова ціна газу в грудні) х 2415,238 тис.куб.м (обсяг небалансу) х 1 (коефіцієнт компенсації), та складати 19 138 780 грн 65 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідач в порушення вимог Кодексу та умов укладеного між сторонами договору вчасно негативний баланс, який виник в грудні 2015 року не врегулював, що не заперечується останнім, в подальшому, як зясовано судом, послуг з балансування не оплатив.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що позивачем, як оператором газотранспортної системи, були зобовязання виконані належним чином, у звязку із виникненням в грудні 2015 року негативного небалансу у відповідача останньому були надані послуги з балансування обсягів природного газу.

Зокрема, з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи, позивачем як оператором газотранспортної системи було придбано в грудні 2015 року у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» природний газ в обсязі 34 300,800 тис. куб.м. для здіснення балансування, враховуючи обсяг загального небалансу, що виник у замовників в грудні 2015 року (загальний обсяг небалансу по замовникам згідно даних реєстру замовників складав 32 007,392 тис.куб.м., т.1, а.с. 62).

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи договором, укладеним між сторонами про закупівлю природного газу №1504000825-ВТВ від 27.04.2015 з додатковими угодами, підписаним сторонами актом приймання-передачі від 31.12.2015 (т.1, а.с.142, 181-192).

Доводи відповідача про неправомірність визначення позивачем загального обсягу розбалансування 2415,238 тис.куб.м., помилкове включення до складу місячного небалансу обсягів : 1) 312,402 тис.куб.м. отриманого природного газу з внутрішньопромислових трубопроводів ПАТ Укргазвидобування та 2) 84,607 тис.куб.м. отриманого природного газу для власних потреб газорозподільного підприємства з ресурсу ПАТ НАК Нафтогаз України у відповідності до укладеного з ним договору купівлі-продажу №13-201-В від 04.01.2013, судом відхиляються за необґрунтованістю з наступних підстав.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на укладений ним з ПАТ НАК Нафтогаз України договір купівлі-продажу природного газу №13-201-В від 04.01.2013, у відповідності до якого, як стверджує відповідач, ПАТ НАК Нафтогаз України було поставлено 84,607 тис.куб.м. природного газу для власних потреб відповідача як газорозподільного підприємства, який не може відноситися до розбалансу.

Однак, як вбачається зі змісту договору та укладених до нього додаткових угод, зокрема, додаткової угоди №17/1 від 29.09.2015 у грудні 2015 року не було заплановано будь-яких обсягів поставки природного газу (т.1, а.с.124-132, а.с.130). Акту приймання-передачі підписаного сторонами на вказаний обсяг газу відповідачем також надано не було, інших первинних документів, що підтверджували здійснення вказаної господарської операції та отримання відповідачем від ПАТ НАК Нафтогаз України в грудні 2015 року 84,607 тис. куб. м природного газу на власні потреби також не надано.

Натомість зазначені доводи відповідача спростовуються наданими письмовими поясненнями ПАТ НАК Нафтогаз України та додатковими документами, який заперечив факт виділення з ресурсів відповідачу природного газу в грудні 2015 на власні потреби у вказаному обсязі (т.1, а.с.207-253).

Доводи відповідача також спростовуються даними скорегованого розрахункового (планового) балансу №13/12-15 надходження та розподілу природного газу в Україні на грудень 2015 року з додатком 1, супровідним листом від 31.12.2015. Зокрема, в розділі ІІ Розділ газу зазначається, що для газорозподільних підприємств виробничо-технологічні витрати та нормовані витрати складають 0,00 тис. куб.м. природного газу (т.1, а.с.177-180).

Наразі самим відповідачем даними, викладеними в ОСОБА_5 про використання природного газу, підтверджено, що на власні потреби відповідача в грудні 2015 в плані передбачено 0,00 тис. куб.м., натомість спожито на вказані потреби 84,607 тис. куб. м., що і призвело до виникнення негативного небалансу у відповідача.

Твердження відповідача щодо неправомірності врахування в загальному обсязі негативного небалансу відповідача складової розбалансу 312,402 тис.куб.м., що виник як вказує відповідач, в мережах, у внутрішньопромислових трубопроводах ПАТ Укргазвидобування, також визнаються судом безпідставними, оскільки спростовуються встановленими судом під час розгляду спору обставинами та наявними у справі документами.

Зокрема, для зясування фактичних обставин справи та перевірки доводів відповідача господарським судом у відповідності до ст.ст.30, 65 ГПК України було зобовязано ПАТ Укргазвидобування надати відповідні пояснення, забезпечити явку повноважного представника для зясування питань, необхідних для вирішення спору, витребувано додаткові документи.

Згідно наданих усних та письмових пояснень представником від ПАТ «Укргазвидобування», а також наявних в матеріалах справи документів, судом зясовано, що в грудні 2015 року ПАТ «Укргазвидобування» в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» були надані послуги з транспортування природного газу ПАТ «Луганськгаз» для подальшої реалізації різним категоріям споживачів, які знаходяться на мережах даного газорозподільного підприємства. При подальшому розподілі відповідним споживачам, в мережах ПАТ «Луганськгаз» виник розбаланс в оспорюваному обсязі 312,402 тис.м. куб., про що свідчить акт приймання-передачі з розбивкою по різним категоріям споживачів від 31.12.2015 (т.2, а.с.3).

Обсяги протранспортованого газу для потреб бюджетних організацій, населення та промислових підприємств були відображені згідно укладених між сторонами договорів №ЛГВ001/7ТГ13, №ЛГБ001/ТГ13, ЛГН001/7ТГ13, ЛГП001/7ТГ13 від 18.01.2013 року

Транспортування обсягу, який в акті прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2015 року визначений як розбалансування, здійснювалося відповідно договору, укладеному між ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Дані обсягу розбалансу були зазначені в акті самим відповідачем; розбаланс виник в газорозподільній мережі відповідача; ПАТ «Укргазвидобування» відношення до нього не має; умовами укладених між сторонами договорів зазначена складова не передбачалася, згідно даних обліку підприємства його не було віднесено до жодного з договорів, вказано як окрему складову за даними представленими відповідачем; відповідні рахунки на відшкодування відповідачу не виставлялися; заходи щодо реального врегулювання розбалансу не вчинялися, відповідні заходи були погоджені із ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Крім того, надаючи оцінку правомірності включення позивачем вказаних обсягів до небалансу відповідача, суд враховує, що відповідно до положень Кодексу, комерційне балансування це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п.5 глави 1 розділу 1 Кодексу).

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів) (п.2 глави 1 розділу XIV Кодексу).

Як вбачається, відповідач на обґрунтування власної позиції з приводу безпідставності стягнення позивачем заборгованості за надані послуги балансування посилається також на положення п.9 гл.3 Розділу ХІV Кодексу, яким передбачено, що замовник послуг транспортування не відповідає за небаланс, якщо це спричинено діями оператора газотранспортної системи та/або форс-мажорними обставинами.

Зокрема, відповідач вказує, що небаланс в обсязі 2018,229 тис.куб.м. виник у звязку із проведенням антитерористичної операції на території Луганської області, що призвело до пошкодження газорозподільних мереж відповідача та витоку газу, що також виключає зокрема, визначення кінцевого споживача. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено копії актів технічного обстеження, що здійснювалися в грудні 2015 року за участі представників відповідача та райдержадміністрації (т.1, а.с. 117-123).

Дослідивши обставини справи, суд не погоджується з доводами відповідача та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, спірні правовідносини сторін регулюються, зокрема умовами укладеного між ними договору №1512000708 транспортування природного газу від 17.12.2015.

Укладаючи договір, яким передбачалося, зокрема можливість надання послуг балансування обсягів природного газу, сторонами було погоджено окремо в розділі ХІV договору умови регулювання правовідносин сторін у разі настання обставин форс-мажору.

Зокрема, сторони погодили звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань за договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили, та якщо в момент взяття на себе зобовязань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання (п.14.1 договору).

Згідно п.14.2. договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань. Строк виконання зобовязань відкладається на строк форс-мажорних обставин.

Суд зауважує про те, що в п.14.3 договору сторонами було погоджено порядок та строки дій, які необхідно вчинити для можливості в подальшому посилатися на вказані обставини та звільнятися від відповідальності.

Так, сторони зобовязані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до вимог чинного законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку. Неповідомлення про настання форс-мажорні обставин позбавляє сторону права посилатися на них як на причину звільнення від відповідальності за невиконання вимог Кодексу та цього договору.

Після припинення дії форс-мажорних обставин сторона, що потрапила під їх дію, має невідкладно повідомити про це іншу сторону та негайно виконати зобовязання, які не були нею виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Суд звертає увагу на те, що вказаний договір є типовим, який укладається у відповідності до положень прийнятого Кодексу газотранспортної системи.

Крім того, як вбачається, вказаний договір було укладено сторонами в кінці 2015 року, в грудні місяці, що спростовує доводи відповідача про те, що на час прийняття зобовязань за договором відповідач не міг передбачити настання обставин форс-мажору.

Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідач в порушення вимог п.14.3. договору до позивача із відповідним повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин не звертався, вважаючи обставини на які він посилається загальновідомими. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про форс-мажор та пошкодження газопроводу, що також підтверджено представниками сторін в судових засіданнях.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач лише на вимогу позивача від 15.01.2016 про сплату заборгованості з надання послуг балансування в грудні 2015 року листом від 26.01.2016 за вих№01-02-70/124 повідомив позивача про те, що не буде сплачувати та приймати виставлений небаланс, оскільки він не пов'язаний із звичайною господарською діяльністю відповідача та виник в результаті проведення антитерористичної операції на території Луганської області (т.1, а.с.134).

В матеріалах справи відсутні докази вручення/направлення вказаного листа позивачу. Крім того, даний лист не є належним та своєчасним повідомленням іншої сторони про обставини форс-мажору, що виникли в грудні 2015 року в розумінні п.14.3. договору, а тому судом до уваги не приймається.

Наразі Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» згідно із змінами, внесеними із Законом від 12.02.2015 було доповнено статтею 14-1 Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», якою встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності.

Однак, як зясовано судом, відповідач до торгово-промислової палати України чи її регіональних відділень не звертався, сертифікат на підтвердження вказаних обставин не отримував. В матеріалах справи також відсутні інші докази, що засвідчують виникнення форс-мажорних обставин у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що порушення відповідачем умов XIV розділу договору неповідомлення сторони про виникнення обставин форс-мажору у встановлені договором строки та не засвідчення вказаних обставин у встановленому Законом порядку, не надання підтверджуючих документів, позбавляє відповідача права посилатися на такі обставини як причину звільнення від виконання зобовязання.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в обґрунтування заявлених правових позицій, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи, а тому, враховуючи здійснений судом правильний розрахунок вартості послуг наданих відповідачу в грудні 2015 року з балансування, позов слід задовольнити частково, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 19 138 780 грн 65 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 172 250 грн 09 коп. покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз про стягнення 22 966 525 грн 20 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, вул. Гагаріна, б. 87, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05451150, на користь Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз, Кловський узвіз, б. 9/1, м. Київ, ідентифікаційний код 30019801, заборгованість в сумі 19 138 780 грн 65 коп. за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу та витрати зі сплати судового збору в сумі 172 250 грн 09 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2016.

Головуючий суддя О.В. Драгнєвіч

Суддя І.П. Голенко

Суддя Р.Є. Якушенко