Рішення № 59489706, 03.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2016 Справа № 905/1831/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка

про: стягнення заборгованості у розмірі 60001,31 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка про стягнення заборгованості у розмірі 60001,31 грн., а саме: 54762,59 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 400,62 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2099,89 грн., пені у розмірі 2738,11 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №1636-ЦК від 20.05.2015р., специфікація від 20.05.2015р., лист №2718 від 12.01.2016р., рахунки на оплату по замовленню: №Е-1461 від 03.11.2015р., №Е-1112 від 24.12.2015р., №Е-39 від 14.01.2016р., видаткові накладні: №Е-1461 від 03.11.2015р., №Е-1112 від 24.12.2015р., №Е-39 від 14.01.2016р., довіреності: №462 від 01.11.2015р., №516 від 23.12.2015р., №12 від 13.01.2016р.

Представники сторін в судове засідання не з’явились.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

20.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» (надалі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (надалі – Покупець) був укладений договір поставки №1636-ЦК (надалі – Договір), відповідно до якого Постачальник зобов’язується передати, а Покупець – прийняти та оплатити Продукцію на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).

За умов п.8.1. Договору, цей договір діє до 31.12.2016р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов’язань (у тому числі гарантійних) по справжньому Договору.

Згідно п.4.1. Договору, кількість, номенклатура Продукції вказуються у специфікаціях до цього Договору, які є невід’ємною частиною Договору.

За умов п.4.2. Договору, умови поставки Продукції – DDP, відповідно до «Інкотермс – 2010» з урахуванням умов і застережень, що містяться в цьому Договорі та / або відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно п.4.3. Договору, Постачальник зобов’язаний надати Покупцеві наступні документи:

- рахунок;

- податкову накладну;

- видаткову накладну;

- відповідні товаросупровідні накладні (залізничну накладну / товарно-транспортну накладну);

- сертифікат чи паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, коли Постачальник не є виробником) (копія);

- сертифікат відповідності;

- інструкцію;

- техничну документацію.

Згідно п.4.7. Договору, датою поставки вважається дата, яка вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.

Відповідно п.5.1. Договору, загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Умовами п.5.2. Договору, ціни на поставлену Постачальником продукцію встановлюються Сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

Сторонами підписана Специфікація від 20.05.2015р., відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції, умови поставки та виставлені рахунки на оплату по замовленню: №Е-1461 від 03.11.2015р., №Е-1112 від 24.12.2015р., №Е-39 від 14.01.2016р..

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними: №Е-1461 від 03.11.2015р. у розмірі 13031,77 грн., №Е-1112 від 24.12.2015р. у розмірі 13031,77 грн., №Е-39 від 14.01.2016р. у розмірі 28699,15 грн., належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб.

Означені накладна підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджені відповідними довіреностями: №462 від 01.11.2015р., №516 від 23.12.2015р., №12 від 13.01.2016р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Загальна сума заборгованості за поставлений товар становить 54762,59 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг у розмірі 54762,59 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 400,62 грн., інфляційних витрат у розмірі 2099,89 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних за періоди: з 10.12.2015р. по 27.05.2016р., з 04.02.2016р. по 27.05.2016р., з 24.02.2016 по 27.05.2016р. у розмірі 400,62 грн., розраховані за кожною накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат за періоди: з 01.12.2015р. по 30.04.2016р., з 01.02.2016р. по 30.04.2016р., з 01.03.2016р. по 30.04.2016р. у розмірі 2099,89 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за періоди: з 01.12.2015р. по 30.04.2016р., з 01.02.2016р. по 30.04.2016р., з 01.03.2016р. по 30.04.2016р. становить 1881,94 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 217,95 грн. задоволенню не підлягають.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2738,11 грн., відповідно до п.6.8. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.8. Договору, в разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої Продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобов’язання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобов’язання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені за періоди: з 10.12.2015р. по 27.05.2016р., з 04.02.2016р. по 27.05.2016р., з 24.02.2016р. по 27.05.2016р. у розмірі 2738,11 грн., розрахована за накладною, відповідно до п.6.8. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку, дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1369,10 грн.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 627, 629, 530, 549, 625, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка про стягнення заборгованості у розмірі 60001,31 грн., а саме: 54762,59 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 400,62 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2099,89 грн., пені у розмірі 2738,11 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85621, Донецька область, с. Вовчанка, вул. Нагорна, б. 1-а; код ЄДРПОУ 33959754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 8, оф. 199; код ЄДРПОУ 37502259) заборгованість у розмірі 54762,59 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 400,62 грн., інфляційні нарахування у розмірі 1881,94 грн., пені у розмірі 2738,11 грн., судовий збір у розмірі 1369,10 грн.

В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 217,95 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99