Ухвала суду № 59489520, 03.08.2016, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
03.08.2016
Номер справи
808/2192/15
Номер документу
59489520
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року К/800/47562/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по справі № 808/2192/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та

Мелітопольському районі Запорізької області (далі - Управління)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»

(далі - ТОВ «Агрофірма «Україна»)

про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Управління звернулось до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Україна» про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Україна» на користь Управління заборгованість у розмірі 46031,70 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з січня по березень 2015 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Україна» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України від 3 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та зареєстровано в Управлінні як платник страхових внесків.

За період з січня по березень 2015 року Управлінням надано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які склали 46031,70 грн. Згідно вказаного розрахунку на обліку в Управлінні перебувають ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), як колишні працівники ТОВ «Агрофірма «Україна».

За даними картки особового рахунку ТОВ «Агрофірма «Україна» здійснені позивачем витрати не відшкодувало.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Пунктом 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1058-ІV порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з наступними змінами.

Відповідно до пункту 1 статті 1 вказаного Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Згідно статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ставка збору встановлюється у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що ТОВ «Агрофірма «Україна» були порушені строки та повнота обсягів сплати сум відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по березень 2015 року у зв'язку з чим за підприємством перед Управлінням утворилась заборгованість в загальному розмірі 46031,70 грн, яка на момент розгляду справи відповідачем не відшкодована, а доказів погашення боргу не надано.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 5 червня 2012 року №21-167а12, від 25 вересня 2012 року № 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12, від 16 квітня 2013 року №21-12а13, від 10 вересня 2013 року №21-215а13, від 8 жовтня 2013 року №21-310а13, від 11 лютого 2014 року №21-471а13 та у постанові від 7 липня 2015 року по справі 2а/0370/1328/11.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Загородній А.Ф.

Рецебуринський Ю.Й.

Попередній документ : 59489519
Наступний документ : 59489521