Ухвала суду № 59489482, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2016 р. м. Київ К/800/1546/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

секретаря судового засідання Сороки Л.П.,

за участю:

представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій - Лябах О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу та стягнення коштів,

за касаційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, про: визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення на посаду начальника Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області; скасування наказу ДСНС України від 9 січня 2014 року №4 про звільнення; зобов'язання призначити на посаду начальника Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області; стягнення виплати та надбавки постійного характеру, повного грошового забезпечення, а також за поїздки до апарату ДСНС України в м. Київ та за поїздку до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України для проходження медичного огляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність ДСНС України щодо не призначення ОСОБА_3 на посаду начальника Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області. Визнано протиправним та скасовано наказ ДСНС України від 9 січня 2014 року №4 про звільнення ОСОБА_3 із служби у запас та поновлено його на службі у ДСНС України. Зобов'язано ДСНС України розглянути питання про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області. Зобов'язано ДСНС України нарахувати та сплатити середню заробітну плату з урахуванням виплат та надбавок постійного характеру за час вимушеного прогулу за період з 9 січня 2014 року по 17 грудня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДСНС України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України (правонаступник ДСНС України) від 3 листопада 2011 року №1170 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3, тимчасово виконуючого обов`язки начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт Головного управління МНС України в Одеській області, звільнено від тимчасового виконання обов`язків за посадою та за його згодою призначено начальником Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України.

Згідно з наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 березня 2013 року №146 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3, начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, усунено від виконання обов`язків за посадою на строк, необхідний для проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 8 липня 2013 року №345 у зв`язку з відсутністю інформації з Генеральної прокуратури України щодо результатів проведення аудиту відповідності Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України (с. Жеребкове Одеської області), полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 вирішено вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України.

Наказом ДСНС України від 9 січня 2014 року №4 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3, колишнього начальника Бази зберігання ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, який перебував у розпорядженні Голови ДСНС України відповідно до наказу ДСНС України від 10 липня 2013 року №431, звільнено із служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів) з правом носіння форменого одягу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області виплати та надбавки постійного характеру, в тому числі, під час надання щорічної відпустки з 25 березня 2013 року включно по 10 листопада 2013 року, а з 11 листопада 2013 року по 9 січня 2014 року - повного грошового забезпечення в розмірі 29469 грн 60 коп., суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення Базою ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України дотримано вимоги Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 червня 2008 року №447.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області 2939 грн 52 коп. за поїздки до апарату ДСНС України в м. Київ та за поїздку до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України для проходження медичного огляду, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у їх задоволенні, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження надання до Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області у встановленому законом порядку звітів та документів в оригіналі, що підтверджують вартість вказаних витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що ДСНС України вжито всіх заходів щодо подальшого проходження служби позивачем, та, приймаючи до уваги те, що позивач відмовився від запропонованих посад, а термін перебування його у розпорядженні Голови ДСНС України сплинув, відповідачем видано оскаржуваний наказ від 9 січня 2014 року №4 відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанцій задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, прийшов до висновку, що наказ ДСНС України від 9 січня 2014 року №4 не відповідає дійсності, є неправомірними і не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки скороченням чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями не відбулося.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам та матеріалам справи.

Так, Указом Президента України від 24 грудня 2012 року №726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державну інспекцію техногенної безпеки України.

Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року №296 «Питання управління об'єктами державної власності Державною службою з надзвичайних ситуацій» до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій віднесено цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, зокрема і Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС (код ЄДРПОУ 33113264).

Наказом ДСНС України від 20 травня 2013 року №254 (з основної діяльності) змінено найменування Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС на Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, а також затверджено статут в новій редакції.

24 травня 2013 року наказом ДСНС України №322 (з основної діяльності) затверджено структуру Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України та штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України».

Відповідно до пункту 2 цього наказу Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, що утримується на штаті №87/9 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України», переведено на штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України» (постійної готовності) чисельністю 369 посад.

Згідно з пунктами 79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2013 року №593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: ліквідації (розформування, реорганізації) органу чи підрозділу цивільного захисту, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, якщо до кінця встановленого строку проведення таких заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених осіб рядового і начальницького складу, - до двох місяців. Особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади.

Згідно із позицією Верховного Суду України, викладеною в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з аналізу наказу ДСНС України №322 фактично скорочення штатів не відбулося, оскільки не було скороченням чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Крім того, вказану обставину представники відповідачів не заперечували. Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про скасування оскаржуваного наказу про звільнення.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції не навів відповідних розрахунків та нормативно-правового регулювання.

Так, середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

З огляду на зміст наведених норм матеріального права колегія суддів доходить висновку, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Аналогічна правова позиція висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13).

Згідно з частиною 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року в частині позовних вимог про стягнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій середньої заробітної плати з урахуванням виплат та надбавок постійного характеру за час вимушеного прогулу за період з 9 січня 2014 року по 17 грудня 2014 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман