Постанова № 59489072, 28.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 138/960/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вітковський С.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

28 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Кирилюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельна інспекції України про скасування постанови №57 від 30.03.2015 року у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Державної архітектурно-будівельна інспекції України про скасування постанови №57 від 30.03.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн.

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 30.03.2016 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 30 березня 2015 року заступником начальника Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, начальником інспекційного відділу по місту Вінниця Малюком О.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП, тобто за наведення недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а саме щодо будівельного паспорта №1 від 14.01.2015 року, оскільки даний паспорт не видавався та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн.

Позивач вважаючи що постанова винесена з грубим порушенням вимог закону, оскільки адміністративна справа розглянута не уповноваженою посадовою особою, а саме посадовою особою Департаменту Держархбудінспекці у Вінницькій області, начальником інспекційного відділу по місту Вінниці Малюком О.О., а не керівником центрального органу Держархбудінспекції України чи його заступником, які наділенні таким повноваженнями згідно Положення від 09.07.2014 року звернулася до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про архітектурну діяльність", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним вимог додатку 1 до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, за порушення яких відповідно до статті 96 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу.

Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стали дії, що полягали в наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, вчинених щодо об'єктів IІ категорії складності.

Таким чином з метою з'ясування правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність самого факту вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи обставини справи та суть правопорушення в даному випадку необхідно встановити чи дійсно мало місце наведення в декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, в даному випадку зазначення в повідомленні про початок виконання будівельних робіт відомостей про будівельний паспорт № 1 від 14.01.2015 року щодо реконструкції житлового будинку з надбудовою та добудовою за адресою АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки перевірка за результатами якої вона була прийнята проводилась на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 21.04.2015 року, яке в свою чергу було визнане протиправним та скасовано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №802/1332/15.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з матеріалами справи, направлення на проведення перевірки за наслідками якої було прийнято оскаржувану постанову було прийняте 10.03.2015 року за № 193-ПП, в той час як предметом розгляду адміністративної справи №802/1332/15 була правомірність прийняття направлення на проведення позапланової перевірки № 457-ПП від 21.04.2015 року.

Таким чином, висновки викладені в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року на які посилається суд першої інстанції жодним чином не стосуються направлення на проведення перевірки за результатами якої прийнято оскаржувану постанову та тим більше питань правомірності прийняття самої постанови.

Крім того, направлення на яке посилається суд першої інстанції було прийняте пізніше у часі ніж фактичне проведення самої перевірки.

Разом з цим, в рішенні від 16.04.2009 року №37 Конституційний Суд України зазначив, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово і після їх реалізації вичерпують свою дію.

Отже, направлення на проведення перевірки є актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію у зв'язку із проведенням перевірки, та не може бути критерієм оцінки правомірності прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками проведення такої перевірки, не зважаючи на факт наявності чи відсутності самого правопорушення, що ще раз підтверджує безпідставність висновків суду першої інстанції про неправомірність постанови у зв'язку із неправомірністю наказу.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП), завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно 96 КУпАП, Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів ІІ категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI ( далі - Закону № 3038-VI).

Відповідно статті 3 Закону № 3038-VI ( якою визначено законодавство у сфері містобудівної діяльності), відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 5 Закону № 3038-VI, вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

В силу статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначений Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 ( далі - Порядок № 466)

Відповідно п. 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності.

Згідно п.13 Порядку № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1, 2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта.

Таким чином, законодавством встановлено обов'язок суб'єкта містобудування подати повідомлення про початок виконання будівельних до відповідного органу, та встановлено відповідальність за подання такого повідомлення із зазначенням у ньому недостовірних даних, що у своїй сукупності й утворює склад адміністративного правопорушення у випадку вчинення таких дій.

В силу стаття 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно статті 280КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з матеріалами справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було всі необхідні обставини справи та встановлено факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, а саме зазначення в повідомленні про початок виконання будівельних робіт відомостей про будівельний паспорт № 1 від 14.01.2015 року щодо реконструкції житлового будинку з надбудовою та добудовою за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім цього, відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене та матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем повністю доведено факт вчинення позивачем згаданого адміністративного правопорушення та як наслідок доведено правомірність прийняття свого рішення про накладення адміністративного стягнення.

В свою чергу, всі доводи позивача носять загальний характер, спрямовані на захист та не спростовують сам факт вчинення а.п., а лише вказують на формальні підстави, які на думку позивача свідчать про порушення закону під час притягнення його до відповідальності (такі як, відсутність підстав для проведення перевірки, неповноважний орган, порушення процедури винесення та оголошення постанови ), позивачем не надано доказів, в обгрунтування своєї позиції , які б могли свідчити про відсутність правопорушення та спростовували матеріали перевірки.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області при винесенні оскаржуваної постанови дія в спосіб та в межах передбачених чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також колегія суддів не бере до уваги твердження позивача стосовно відсутності у відповідача повноважень для перевірки об'єкта будівництва ІІ категорії складності, оскільки встановлення правомірності перевірки позивача не є предметом розгляду даної справи, предметом розгляду якої є правомірність винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів позивача стосовно порушень закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме складення оскаржуваної постанови не повноважною особою, оскільки на думку позивача вказана справа повинна була розглядатися керівником Центрального органу Держархбудінспекції України чи його заступниками.

Колегія суддів із такими доводами позивача погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно п. 7 Положення про Державну архітектурно-будівельні інспекцію України, затвердженому постановою КМУ № 294 від 09.07.2014р., відповідно до якого Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Наказом голови Держархбудінспекції № 220 від 01.10.2014р. затверджено Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції ; Вінницькій області (далі- Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Департамент є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Департамент має власний бланк, печатки та штампи.

Згідно до п.п. 10 п. 4 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення ті накладає штрафи.

Відповідно до п.п..9 п. 6 Положення від імені Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції розглядати справи про правопорушення накладати стягнення має право директор Департаменту та його заступник.

Згідно з матеріалами справи, розгляд справи та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснювався заступником директора Департаменту - начальником інспекційного відділу по місту Вінниця Малюком О.О., який відповідно до зазначеного мав повноваження на розгляд даної справи та винесення відповідної постанови, а тому твердження позивача з цього приводу є безпідставними.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови №57 від 30.03.2015 року у справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області скасування постанови №57 від 30.03.2015 року у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 серпня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.