Постанова № 59488963, 02.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р. Справа № 816/301/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Донець Л.О., Мельнікової Л.В.

при секретарі Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області

третя особа Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправними дії та бездіяльність ТУ ДСА України в Полтавській області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»; зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань; зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди; зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Полтавській області у вигляді не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»; зобов'язано ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням посадового окладу, в тому числі різниці окладу та додаткового посадового окладу, премій всіх видів, доплат за кваліфікаційні класи та всіх видів надбавок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких посилаючись за законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1

Третя особа письмові заперечення на апеляційні скарги не подала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника ТУ ДСА України в Полтавській області № 41 від 02.06.2004 р. ОСОБА_1 зараховано з 02.04.2004 р. на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області відповідно до Указу Президента України № 539/2004 від 13.05.2004 р. з окладом згідно штатного розпису (304,00 грн.), встановлено ОСОБА_1 з 02.06.2004 щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та надбавку у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, відповідно до Указу Президента України № 684/95 від 10.07.1995 р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (а.с. 83).

Також судом першої інстанції встановлено, що згідно розрахункових листів, ОСОБА_1 починаючи з червня 2004 року по вересень 2004 року включно нараховувалася щомісячна надбавка за вислугу років виходячи із суми посадового окладу та надбавки у розмірі 50% посадового окладу (а.с. 41), а 15.10.2004 р. наказом начальника ТУ ДСА України в Полтавській області № 86 на підставі рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу від 17.09.2004 р. ОСОБА_1 з 17.09.2004 р. було встановлено доплату за четвертий кваліфікаційний клас (а.с. 89).

У звязку з цим, ОСОБА_1 починаючи з жовтня 2004 року по травень 2005 року включно щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалася виходячи із суми посадового окладу, президентської надбавки та доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 42-43). З квітня 2005 року щомісячними наказами начальника ТУ ДСА України в Полтавській області суддям місцевих судів Полтавської області встановлювалася надбавка в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за виконання особливо важливої роботи (а.с. 99-100, 102, 106-107, 109, 115), у звязку з чим, починаючи з червня 2005 року по грудень 2005 року включно щомісячна надбавка за вислугу років ОСОБА_1 нараховувалася виходячи із суми посадового окладу, президентської надбавки, надбавки за виконання особливо важливої роботи та доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 44-46). У період з січня 2007 року по грудень 2007 року включно щомісячна надбавка за вислугу років ОСОБА_1 нараховувалася виходячи із загальної суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 47-50).

У звязку зі змінами, внесеними до абз. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», начальником ТУ ДСА України у Полтавській області виданий наказ № 16 від 21.03.2008 р., відповідно до якого з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. виплата суддям місцевих судів Полтавської області щомісячної надбавки за вислугу років має бути у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (а.с. 122) та на підставі цього, ОСОБА_1 починаючи з січня 2008 року по грудень 2010 року включно щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалася виходячи із загальної суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 51-60).

Разом з цим, зі змісту розрахункових листів ОСОБА_1 слідує, що працюючи на посаді судді Оржицького районного суду Полтавської області у періоди з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно, з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно позивач отримував також: - середню заробітну плату для оплати часу щорічної (додаткової) відпустки (серпень 2005 року, липень, серпень, вересень 2007 року, травень, серпень, жовтень 2008 року, травень 2009 року, липень, листопад 2009 року, березень 2010 року, травень, червень жовтень, грудень 2010 року); - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (серпень, вересень 2005 року, липень 2007 року, травень 2008 року, травень 2009 року, березень 2010 року); - допомогу по тимчасовій непрацездатності (березень 2009 року).

Вважаючи, що відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну надбавку за вислугу років відповідно до положень ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а також вірно виплачувати у зв'язку з цим заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що, оскільки, загальна сума щомісячного заробітку судді має визначатись зі складових його заробітної плати, до яких входять посадовий оклад, премії, доплати за кваліфікаційні класи, надбавки за вислугу років та інші надбавки, відповідач протиправно не здійснював нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за періоди з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», а саме, у відсотковому значенні виходячи із загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням посадового окладу, в тому числі різниці окладу та додаткового посадового окладу, премій всіх видів, в тому числі щомісячних та до свят, доплат за кваліфікаційні класи та всіх видів надбавок.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі ОСОБА_2 № 2863), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону № 2863, суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Згідно розрахункових листів ОСОБА_1, які були надані позивачем до суду першої інстанції, за спірні періоди йому нараховувалися такі види виплат як: оклад; надбавка за вислугу років; президентська надбавка, премія щомісячна; різниця окладу; надбавка за клас; премія до свят; 30 % набавка суддям; додатковий посадовий оклад; відпускні; допомога по тимчасовій непрацездатності; матеріальна допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала та обставина, що відповідач нараховував та виплачував ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 15 % при стажі роботи понад 5 років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, та ТУ ДСА у Полтавській області при розрахунку надбавки за вислугу років не враховувалися інші виплати та надбавки, що зазначені в розрахункових листах.

Відповідно до ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 №3235-IV встановлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів", від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в частині виплати суддям щомісячної надбавки за вислугу років не визнавався, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у 2006 році щомісячна надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

В свою чергу, з 01.01.2007 р. вказана вище надбавка мала нараховуватися відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону № 2863.

Положеннями пп. «б» пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VІ змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, проте не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 р. № 19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865, зазначену постанову було доповнено п. 2-2 такого змісту: «Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пп. «б» пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, в даному випадку перевагу мають положення ч. 4 ст. 44 Закону № 2863 над нормами постанов Кабінету Міністрів України в частині визначення бази обчислення надбавки за вислугу років.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. (під час дії ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік») та з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. (з дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Підставою для неврахування ОСОБА_1 при розрахунку суми надбавки за вислугу років загальної суми щомісячного заробітку (з урахуванням інших виплат та надбавок) слугувала та обставина, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство України не містило визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 2 Закону № 2863 гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а також Конституцією України. Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.

Посилання відповідача на невизначення на законодавчому рівні поняття «загальна сума щомісячного заробітку» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки Законі № 2863 будь-яких виключень щодо того, що у складі заробітної плати, яка становила щомісячне грошове утримання судді, не мають враховуватись будь-які премії, отримані таким суддею не передбачено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням посадового окладу, в тому числі різниці окладу, премій всіх видів, доплат за кваліфікаційні класи та всіх видів надбавок.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням посадового окладу, в тому числі різниці окладу та додаткового посадового окладу, премій всіх видів, доплат за кваліфікаційні класи та всіх видів надбавок, суд першої інстанції не врахував того, що протягом цього періоду позивачу вже нараховувалася надбавка за вислугу років з урахуванням посадового окладу та доплати за кваліфікаційні класи, а тому суд першої інстанції, з метою уникнення неоднакового тлумачення резолютивної частини тексту постанови повинен був вказати, що такі нарахування та виплату відповідач повинен провести з урахуванням вже нарахованих та виплачених ОСОБА_1 за цей період сум.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом доповнення третього абзацу резолютивної частини тексту постанови словами наступного змісту: «з урахуванням нарахованих та виплачених ОСОБА_1 за цей період сум» .

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону № 2863 з урахуванням додаткового посадового окладу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону № 2863 суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчисленні заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток (перелічених у вказаній статті), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (у редакції від 30.11.2005 року) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, Нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року. Одержаний результат, перемножується на число календарних днів відпустки (п.7 вказаного Порядку).

Додатковий посадовий оклад та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань були виплачені позивачу при наданні щорічної основної відпустки відповідно до пп. 2 п. 2-1 Постанови про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів № 865 від 03.09.2005 р., а тому зазначені виплати не є складовими заробітної плати в розумінні ч. 1 ст. 44 Закону № 2863, а тому і не повинні були враховуватися відповідачем при визначенні суми надбавки за вислугу років.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди, у звязку з тим, що відпускні, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога по тимчасовій непрацездатності не були визначені у ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в якості складових заробітної плати судді.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зобовязав відповідача врахувати до загального щомісячного заробітку ОСОБА_1 суму виплаченого йому додаткового посадового окладу, передбаченого ч. 5 ст. 44 Закону № 2863, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині із наведених вище мотивів.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III (далі ОСОБА_2 № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Положеннями ст. 2 Закону № 2050 визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Колегія суддів зазначає, дія положень Закону № 2050 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати нарахованих грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, і заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 р. у справі № 21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - ТУ ДСА України в Полтавській області) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 р. (п. 2 Порядку № 159). Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: 1) пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); 2) соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); 3) стипендії; 4) заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку № 159, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

На момент звернення позивача до суду першої інстанції йому не були нараховані суми надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у звязку з порушенням строків їх виплати на підставі Закону № 2050.

Правомірним є також висновок суду першої інстанції з приводу того, що відповідач обґрунтовано не врахував нараховану та виплачену позивачу у складі заробітної плати за спірні періоди суму індексації грошових доходів при здійснені останньому розрахунку надбавки за вислугу років за вказані вище періоди, оскільки сума індексації грошових доходів є додатковою гарантією мінімізації втрат доходу у звязку з ростом індексу споживчих цін та не є складовою щомісячного заробітку судді і не включається до бази нарахування надбавки за вислугу років.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 в частині відмови у задоволенні позовних прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування в цій частині.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 201, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. включно, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. включно в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням додаткового посадового окладу.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 змінити шляхом доповнення третього абзацу резолютивної частини тексту постанови словами наступного змісту: «з урахуванням нарахованих та виплачених ОСОБА_1 за цей період сум».

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 816/301/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.08.2016 року.