Постанова № 59488909, 02.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р. Справа № 820/2366/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання - Ружинської К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2366/16

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

28.04.2016 року Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з ФО-П ОСОБА_1 адміністративно-господарські санкції у розмірі 16323,45 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.06.2016 року відмовив у задоволенні позову.

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає про безпідставність посилання суду на той факт, що відповідачем були виконані вимоги ЗУ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо виконання нормативу, у звязку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача санкцій.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 02.08.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємець, який в своїй діяльності використовує найману працю.

ФО-П ОСОБА_1 було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми 10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємця у 2015 році становила 29 осіб і відповідач відповідно до нормативу повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

На думку позивача, оскільки фактично у ФО-П ОСОБА_1 в 2015 році інваліди не працювали, відповідач до 15.04.2016 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 16255,17 грн. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 16323,45 грн. (у т.ч. пеня 68,28 грн.).

У звязку з тим, що зазначені санкції та пеня не були сплачені відповідачем, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ).

Отже, підприємства зобов'язані не лише створювати робочі місця для інвалідів, а і повинні звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організації у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 2 вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі непрацевлаштування відповідної кількості інвалідів, зобовязані сплачувати адміністративно-господарські санкції відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

Також необхідно зазначити, що зі змісту вказаних вище правових положень вбачається обовязок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та необхідні умови праці.

В свою чергу, обов'язок щодо працевлаштування інвалідів покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії звіту відповідача за 2015 рік в графі "з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)" ФО-П ОСОБА_1 було зазначено - 1 особа. На зворотньому боці звіту міститься інформація про даного працівника, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІІ група інвалідності, прийнятий на роботу 15.10.2015 року (а.с. 9).

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтверження того, що підприємство протягом 2015 року належним чином та своєчасно інформувало центри зайнятості Харківської області про наявність вільних робочих місць для інвалідів на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда.

Отже, відповідач у відповідності до приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не здійснював всіх необхідних заходів для створення у необхідній кількості робочих місць для інвалідів.

За таких обставин, враховуючи проміжок часу, за який у 2015 році на підприємстві відповідача працював інвалід-штатний працівник ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що середньооблікова чисельність штатних працівників у ФО-П ОСОБА_1, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, за 2015 рік становить 0.

Як вже було зазначено вище, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі непрацевлаштування відповідної кількості інвалідів, зобовязані сплачувати адміністративно-господарські санкції відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Враховуючи наведене,за 1 робоче місця, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2016 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 16255,17 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документом звітом за формою 10-ПІ від 22.02.2016 за 2015 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с. 8-9).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, тому він не може бути звільнений від обовязку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 202 КАС України, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2366/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, та пеню в загальній сумі 16323 (шістнадцять тисяч триста двадцять три) грн. 45 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судд ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 05.08.2016 р.