Ухвала суду № 59488900, 02.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р.Справа № 818/580/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. по справі № 818/580/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнароджний інститут компресорного і енергетичного машинобудування» (далі по тексту ТОВ «МІКЕМ») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області, відповідач), в якому просив суд :

-визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення ТОВ «МІКЕМ» надміру сплачених грошових зобовязань в розмірі 187630,00 грн.;

-зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області підготувати та надати на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області висновок про повернення ТОВ «МІКЕМ» надміру сплачених грошових зобовязань в розмірі 187630,00 грн. шляхом перерахування вказаних сум зобовязань за наступними реквізитами : Отримувач ТОВ «МІКЕМ» (400200, м. Суми, проспект Курський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33699090, р/р 26009354909200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 р. по справі № 818/580/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" надміру сплачених грошових зобовязань у розмірі 187630,00 грн.

Зобовязано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" надміру сплачених грошових зобовязань у розмірі 187630,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" 17256 (сімнадцять тисяч двісті пятдесят шість) грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 р. по справі № 818/580/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що за даними інтегрованої картки платника ТОВ «МІКЕМ» з податку на прибуток у позивача обліковується переплата в розмірі 187630,00 грн., однак, ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області не може повернути зайво сплачені кошти з податку на прибуток за заявою позивача, оскільки відсутнє погодження ГУ ДФС у Сумській області. Зазначене погодження є обовязковим для відповідача з огляду на приписи наказу ГУ ДФС у Сумській області «Про індикативні показники доходів на І квартал 2016 року» від 16.01.2016 р. № 31, однак, це не було враховане судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. Крім того, вказує, що підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України позивачу як платнику податків не надано права на відшкодування витрат, понесених на оскарження рішень контролюючого органу як в адміністративному, так і в судовому порядку. Чинним законодавством не визначено порядку відшкодування платнику податків витрат, понесених ним на правову допомогу на оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, а отже, у ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області відсутні правові підстави для сплати грошових коштів в сумі 14500 грн. на користь ТОВ «МІКЕМ» в якості відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в рамках даної справи. Надані до суду документи не є належними доказами для підтвердження витрат, понесених позивачем на правову допомогу, а тому судом першої інстанції стягнуто вказану вище суму за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу за ведення справи в Харківському апеляційному адміністративному суді в розмірі 5 000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2016 р. ТОВ "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" подало до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (а.с.7-9).

У рядку 16 ЗП Декларації позивачем визначено суму податку на прибуток за звітний (податковий) період (2015 рік) в розмірі "187630,00 грн.", з урахуванням сплати вказаної суми у вигляді авансових внесків з податку на прибуток протягом 2015 року, грошові кошти в розмірі 187630,00 грн. є надміру сплаченими грошовими зобовязаннями.

Враховуючи надмірну сплату податку на прибуток, 15.03.2016 р. позивачем було подано до ДПІ у м. Сумах заяву про повернення надміру сплачених сум грошового зобовязання (а.с.10).

Листом від 04.04.2016 р. позивача з посиланням на Наказ ГУ ДФС у Сумській області від 16.01.2016 р. № 31 «Про індикативні показники доходів на І квартал 2016 року» повідомлено, що повернення надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобовязань за податками здійснюється за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового управління ГУ ДФС у Сумській області, (а.с.11).

Не погодившись з такими діями відповідача, ТОВ «МІКЕМ» звернулось до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій для повернення позивачеві надмірно сплачених коштів у розмірі 187630,00 грн. та зобовязання ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області підготувати та надати на виконання до ГУ ДКСУ в Сумській області висновок про повернення ТОВ «МІКЕМ» надмірно сплачених сум грошового зобовязання у вказаному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як платник податків має право на повернення надміру сплаченого грошового зобовязання з податку на прибуток, яке він фактично сплатив за 2015 р. на підставі даних податкової декларації за звітний податковий період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2016 року) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.43.4 ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Отже, для повернення надміру сплачених коштів платником податків має бути виконано дві обовязкові вимоги: 1) відсутність у платника податків податкового боргу; 2) подання таким платником податків заяви про повернення сум грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2016 р. ТОВ "МІКЕМ " подало до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік. У рядку 04 Декларації позивачем був вказаний обєкт оподаткування у звітному періоді в розмірі "- 1 878 477,00 грн.", у звязку з чим податок на прибуток за звітний (податковий) період склав "- 187630,00 грн.".

Таким чином, у позивача виникло право на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за результатами роботи в 2015 році в розмірі 187630,00 грн., у звязку з чим позивачем разом з Декларацією було подано відповідачу Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Декларації, в якому зазначено суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в розмірі 187630,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.03.2016 р. позивачем подано до ДПІ у м. Сумах заяву про повернення суми надміру сплачених коштів у розмірі 187630,00 грн. шляхом перерахування такої суми на розрахунковий рахунок ТОВ "Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування" в банку.

За приписами п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, підставами для перерахування надмірно сплачених грошових зобов'язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є наявність переплати по податку та відсутність податкового боргу у платника податків, що в даному випадку встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що, у свою чергу, зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

Оскільки в рядку 16 ЗП Декларації позивачем визначено суму податку на прибуток за звітний (податковий) період (2015 рік) в розмірі "- 187630,00 грн.", враховуючи сплату вказаної суми у вигляді авансових внесків з податку на прибуток протягом 2015 року, що підтверджується відповідними платіжними документами, грошові кошти в розмірі 187630,00 грн. є надміру сплаченими грошовими зобовязаннями, у звязку з чим підлягають поверненню в порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України.

Однак, всупереч вищенаведеним нормам відповідач не вчинив дії, спрямовані на повернення позивачу надміру сплачених сум грошових зобовязань.

У даному випадку фактична надмірна сплата позивачем суми податку на прибуток у звітному (податковому) періоді (2015 рік) здійснена у вигляді авансових внесків з податку на прибуток протягом 2015 року, що підтверджується відповідними платіжними документами та не заперечується відповідачем.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не встановлено невідповідності суми надміру сплаченого грошового зобовязання з податку на прибуток (яка зазначається у заяві про повернення коштів) сумі, заявленій в податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує наявності у ТОВ «МІКЕМ» права на повернення надміру сплаченого грошового зобовязання з податку на прибуток, яке він фактично сплатив за 2015 рік, на підставі даних податкової декларації за звітний податковий період.

В обґрунтування підстав для невчинення дій, направлених на повернення позивачеві спірної суми коштів, ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області посилається виключно на наказ ГУ ДФС у Сумській області "Про індикативні показники доходів за I квартал 2016 року" від 16.01.2016 р. № 31, відповідно до якого повернення надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобовязань за податками здійснюється за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового управління ГУ ДФС у Сумській області.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що нормами ст.43 ПК України не передбачено підстав для відмови у поверненні коштів у випадку, якщо платник податків виконав усі передбачені законом дії для здійснення такого повернення, не має податкового боргу і сума надміру сплачених грошових зобовязань, заявлена до повернення, підтверджується даними податкової звітності такого платника.

Статтею 43 ПК України не передбачено надання погодження вищестоящим органом Державної фіскальної служби на повернення платнику надміру сплачених сум податку.

Отже, ненадання ГУ ДФС у Сумській області такого погодження не є належною підставою для не вчинення певних дій ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області щодо повернення ТОВ «МІКЕМ» надміру сплачених коштів.

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України встановлені граничні строки вчинення відповідачем дій, спрямованих на повернення коштів (підготовки та надання висновку), які повинні бути дотримані контролюючим органом за будь-яких умов, у т.ч. у разі наявності внутрішніх розпорядчих документів.

А відтак, доводи відповідача про правомірність дій, вчинених ним під час розгляду заяви ТОВ «МІКЕМ» про повернення надміру сплачених сум грошових зобовязань, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів належним чином правомірності своїх дій (бездіяльності) у спірних відносинах щодо повернення ТОВ «МІКЕМ» надміру сплачених коштів у розмірі 187630,00 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області щодо невчинення дій, направлених на повернення позивачеві надміру сплачених грошових зобовязань у вказаному розмірі та зобовязання відповідача підготувати та надати на виконання до ГУ ДКСУ в Сумській області висновок про повернення ТОВ «МІКЕМ» зазначеної суми коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу доводів відповідача про необґрунтоване стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Витрати на правову допомогу відносяться до витрат, повязаних з розглядом справи.

Зі змісту ч.1 ст.90 КАС України вбачається, що витрати на правову допомогу це витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 статті 90 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вказаною нормою КАС України закріплено механізм відшкодування витрат, зокрема, і витрат на правову допомогу, за рахунок субєкта владних повноважень, якщо рішення по справі винесено не на його користь.

З огляду на наведені норми, доводи апелянта про відсутність у відповідача обовязку відшкодовувати витрати ТОВ «МІКЕМ» на правову допомогу, оскільки Податковим кодексом України не передбачено права платника податків на відшкодування контролюючим органом таких витрат, колегія суддів вважає недоречними.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат позивачем до адміністративного позову були додані копії Договору про надання правової допомоги N7- 2016 від 01 квітня 2016 року, укладеного з адвокатом (а.с.12-13) , Додаток до договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2016 року (а.с. 22), банківська виписка по особовому рахунку адвоката та Проміжний акт приймання-передачі наданих послуг (а.с.24, 25). Зміст поданих документів свідчить, що вартість послуг за договором становить сума 30000грн., до якої включено вартість робіт виконаних помічником адвоката.

Виходячи із кількості витраченого часу адвокатом на підготовку позову (25 годин) та розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду справи (1450 грн.) розмір компенсації за правову допомогу складає 14500 грн. (1450 грн. х 40% х 25 год).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 14500,00 грн.

Разом з тим, з приводу доводів представника позивача про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області додатково коштів у розмірі 5000 грн. як відшкодування витрат на правову допомогу на стадії апеляційного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту від 02.08.2016 року приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 01.04.2016 року № 7-2016, станом на 02.08.2016 року адвокатом ОСОБА_2 надано наступні юридичні послуги : вивчення апеляційної скарги відповідача (2 години, загальна вартість послуги 1000,00 грн.), підготовка заперечень на апеляційну скаргу 500,00 грн. (7 годин, загальна вартість послуги 3500,00 грн.), участь в судовому засіданні 500,00 грн.

При цьому, у вказаному акті зазначено, що вартість наданих послуг сплачена клієнтом 26.05.2016 року, що підтверджується квитанцією банку (а.с.24). Слід відмітити, що вказаний розрахунковий документ було надано представником позивача до суду першої інстанції, як доказ понесених витрат на правову допомогу до прийняття судом першої інстанції рішення по справі. При цьому, зазначено, що кошти в розмірі 30000 грн. сплачені на підставі проміжного акту приймання-передачі від 01.04.2016 року (а.с.25).

Як вбачається зі змісту акту від 01.04.2016 року приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 01.04.2016 року № 7-2016, станом на 19.05.2016 року адвокатом ОСОБА_2 надано наступні юридичні послуги : визначення завдання адвоката та переговори з клієнтом (загальна вартість послуги 1100,00 грн.), вивчення нормативног-правових актів (загальна вартість послуги 8900,00 грн.), вивчення судової практики (загальна вартість послуги - 6350 грн.), збирання доказів (загальна вартість послуги 1500,00 грн.), проведення опитування посадових осіб клієнта (загальна вартість послуги 1000,00 грн.), підготовка проекту адміністративного позову (загальна вартість послуги 9800,00 грн.), обговорення проекту адміністративного позову, внесення виправлень та доповнень за бажанням клієнта (загальна вартість послуги 1100,00 грн.), подання адміністративного позову до суду (загальна вартість послуги 250,00 грн.).

Всього за сукупність вказаних видів послуг було визначено 30 000 грн.

Цю суму було сплачено ТОВ «МІКЕМ» на користь ОСОБА_2 26.05.2016 року згідно з квитанцією № 7063.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини додаткових пояснень до позову саме кошти у розмірі 30 000 грн., як судові витрати на правову допомогу, представник позивача просив суд першої інстанції стягнути з відповідача (а.с.20).

Вказане питання було вирішено судом першої інстанції при прийнятті постанови від 09.06.2016 року шляхом визначення розміру компенсації на правову допомогу у розмірі 14500 грн. та стягнення вказаної суми з відповідача.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що апеляційне провадження по даній справі відкрито 27.07.2016 року, про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «МІКЕМ» повідомлено 27.07.2016 року, апеляційна скарга ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області надіслана позивачеві 28.07.2016 року (а.с.76), послуги адвоката вивчення апеляційної скарги відповідача, підготовка заперечень на неї та участь у судовому засіданні, призначеному на 02.08.2016 року не могли бути оплачені 26.05.2016 року.

Доказів додаткової сплати коштів у сумі 5000 грн. позивач до суду не надав. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування на користь позивача коштів у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. по справі № 818/580/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (код ЄДРПОУ 39563287) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 3031,60 грн. на користь Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.08.2016 р.