Постанова № 59488895, 02.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р. Справа № 641/3049/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1, представників сторін: позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_5 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016р. по справі № 641/3049/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України третя особа ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1Є.) звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту відповідач, МО України), третя особа: ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат (далі по тексту ОСОБА_5 ОВК), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 13 Протоколу № 1 від 07 травня 2014 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності;

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 20-ти місячного грошового забезпечення, встановленого Постановою КМ України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" від 28 травня 2008 року №499 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 25.07.2011 року, виходячи із щомісячного розміру грошового забезпечення на дату встановлення ОСОБА_1 ОСОБА_5 обласною медико-соціальною експертизою 3 групи інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, що мало місце в період проходження військової служби, а саме на 10 лютого 2009 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та надісланням і виплатою через ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат;

- зобовязати Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення після спливу двохмісячного терміну з моменту набрання рішенням законної сили.

- вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звертається.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 по справі № 641/3049/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 13 Протоколу № 1 від 07 травня 2014 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності.

Зобов'язано Міністерство оброни України здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 20-місячного грошового забезпечення, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2005 року за №499 із змінами, внесеними Постановою КМ №815 від 25.07.2011 року, виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення на дату встановлення ОСОБА_1 ОСОБА_5 обласною медико-соціальною експертизою 3 групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, а саме на 10 лютого 2009 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та надісланням і виплатою через ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 по справі № 641/3049/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, посилаючись на положення абз. 5 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 499, зазначає, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років. Таким чином, стверджує, що грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з інвалідністю повинно визначатися на день її звільнення - 10.12.2003 року, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а не на час встановлення їй інвалідності. Крім того, зазначає, що позивачка без поважних причин пропустила строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга задоволенню.

Позивач, у надісланих запереченнях, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 по справі № 641/3049/16-а залишити без змін.

Зазначає, що з 21.04.1994 року по 10.12.2003 року проходила військову службу в ЗС України по контракту. На підставі довідки в/ч А 3306 №145/4293 від 04.08.2003 року її здоровя було визначено як обмежено придатної до військової служби. 08.12.2003 року наказом № 38-МП начальника Генерального штабу ЗС України ОСОБА_1 звільнено в запас за п. 63 підпунктом «в» (за станом здоровя). Із списків частини виключена 10.12.2003 року наказом начальника ОСОБА_5 зонального відділу Військової служби правопорядку №130 від 10.12.2003року. На підставі довідки МСЕК №0327707 від 29.12.2003 року ОСОБА_1 визначена ступінь втрати професійної працездатності з 10.12.2003 року - 15 %. На підставі цієї довідки позивачка в 2003 році отримала страхову виплату в сумі 1200,00 грн. На підставі акту МСЕК з 10.02.2009 року їй встановлено 3 групу інвалідності від захворювання, отриманого внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. Вважає протиправними дії відповідача, які полягають в неправильному нарахуванні суми одноразової грошової допомоги, яку вона отримала за постановою ОСОБА_5 окружного адміністративного суду. Стверджує, що грошова допомога повинна обчислюватися з розміру її грошового забезпечення на момент встановлення їй групи інвалідності, а саме 10.02.2009 року, а не з розміру грошового забезпечення на момент звільнення, а саме 10.12.2003 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 21.04.1994 року по 10.12.2003 року ОСОБА_1 проходила військову службу в ЗС України по контракту.

На підставі довідки в/ч А 3306 № 145/4293 від 04.08.2003 року її здоровя було визначено як обмежено придатної до військової служби.

Наказом № 38- МП від 08.12.2003 року начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_1 звільнено в запас відповідно до пункту 63, підпункту «в» (за станом здоров'я) та наказом начальника ОСОБА_5 зонального відділу Військової служби правопорядку № 130 від 10.12.2003 року виключено зі списків частини.

На підставі довідки МСЕК № 0327707 від 29.12.2003 року «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого», позивачці була визначена ступінь втрати професійної працездатності з 10.12.2003 року - 15 %. На підставі вказаної довідки та ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» остання отримала в 2003 році від ВАТ НАСК «Оранта» страхову виплату в сумі 1200 грн.

Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2009 року № 98 встановлено, що захворювання, за якими позивач згідно зазначеної вище довідки була визнана обмежено придатною до військової служби і які в подальшому призвели до розвитку певних захворювань, пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби. На підставі Довідки до акту огляду МСЕК від 13.02.09 року ОСОБА_6 Хар-07 №009435 ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3-ої групи від захворювання, отриманого внаслідок Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби.

На підставі довідки МСЕК ОСОБА_6 ХАР-05 № 001194 від 13.02.2009 року «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого», позивачці встановлена ступінь втрати професійної працездатності - 50 %.

Позивачка звернулася до ОСОБА_5 обласного військового комісаріату з заявою про виплату страхової суми. 10 березня 2009 року останній було відмовлено у звязку з припиненням ліцензування діяльності НАСК «Оранта».

22.05.2009 ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до Військового комісаріату Харківської області стосовно виплати їй одноразової грошової допомоги на підставі ст.16 п.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", проте Військовим комісаром ОСОБА_5 ОВК було відмовлено у виплаті позивачу допомоги.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.09.2010 року по справі № 2-а-3825/2009 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України та ОСОБА_5 обласного військового комісаріату щодо відмови в виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зобов'язано Міністерство оборони України провести нарахування позивачу місячного грошового забезпечення згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розділ II стаття 9 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Зобов'язано Міністерство оборони України провести виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням в розмірі 36 місячного грошового забезпечення відповідно підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» в сумі 20745, 60 грн. та забезпечити її виплату з 22.05.2009 р., та з надісланням його до ОСОБА_5 обласного військового комісаріату. Зобов'язано ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат з отриманням коштів на ім'я позивача від Міністерства оборони України провести їх виплату на користь позивача.

Постановою ОСОБА_5 апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-2378/10/2020 , за апеляційною скаргою ОСОБА_5 обласного комісаріату, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії ОСОБА_5 обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби. Зобов'язано ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 та Методичних рекомендацій щодо порядку оформлення фінансування та виплати одноразової грошової допомоги.

Зі змісту вказаної вище постанови, встановлено що суд апеляційної інстанції вважає відмову у виплаті позивачу допомоги неправомірною, оскільки ст.16 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Постанова та Порядок пов'язують право на отримання вказаної допомоги з часом настання підстав (в даному випадку - інвалідності) для отримання допомоги, та жодним чином не повязують таке право з часом звільнення з військової служби.

Також, судом апеляційної інстанції доведено наявність у ОСОБА_7 права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки позивачеві інвалідність встановлено після 01 січня 2007 року, внаслідок захворювання, повязаного з проходженням військової служби.

Статтею 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встанволено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, колегією суддів встановлено, що листом від 31.01.2012 року ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом повідомлено ОСОБА_1 про те, що документи стосовно виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" оформлені ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом та надіслані Департаменту фінансів МО України для вирішення питання виплати зазначеної допомоги.

Під час розгляду справи встановлено, що на запит Департаменту фінансів Міністерства оборони України ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом було надіслано копії постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.09.2010 та копію постанови ОСОБА_5 апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011.

Проте, 22.05.2013 Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення у вигляді протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яким відповідно до п.57 протоколу №5 від 22.05.2013 року, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги старшому прапорщику у запасі ОСОБА_1.

Постановою ОСОБА_5 окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі № 820/5527/13-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій незаконними задоволено частково. Скасовано пункт 57 протоколу №5 від 22 травня 2013 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині що стосується старшого прапорщика у запасі ОСОБА_1 Зобовязано Міністерство оборони України вчинити дії щодо нарахування та виплати старшому прапорщику у запасі ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в звязку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби в розмірі 20 місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб". У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

08.12.2013 року ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат листом від 05.12.2013 року №ФХ119562/207/2ЮГД повідомив ОСОБА_1, що документи стосовно виплати одноразової грошової допомоги на виконання постанови ОСОБА_5 окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року по справі №820/5527/13-а та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 "Про порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" оформлені ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом та надіслані на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання виплати зазначеної допомоги.

Також, ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України довідку про розмір місячного грошового забезпечення за останньою посадою на дату звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України, тобто станом на 10.12.2003 року , що складає - 609 грн.60 коп.

06.05.2014 року ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат листом від 04.06.2014 року №507/ВСЗ повідомив ОСОБА_1, що згідно рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.05.2014 року № 1 п.13, ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом на банківський рахунок позивача була перерахована одноразова грошова допомога у сумі 11820 грн. 80 коп. (Одинадцять тисяч вісімсот двадцять грн.80 коп.) платіжне доручення № 379 від 30 травня 2014 року.

Вважаючи протиправним п.13 Протоколу № 1 від 07.05.2014 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності, позивачка звернулась до суду з даним позовом про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо строку звернення з даним адміністративним позовом до суду, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати дня або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що зі змістом оскаржуваного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №1 від 07.05.2014 ОСОБА_1 була ознайомлена при отриманні останнього лише в березні 2016 року.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду у квітні 2016 року, то колегія суддів вважає, що позивачем не порушено установлений законом шестимісячний строк звернення до суду.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту Закон № 2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (статті 1 Закону № 2011-XII).

За змістом частини другої статті 16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України постановою № 499 від 28 травня 2008 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Слід зазначити, що пунктом 2 Порядку встановлено підстави для виплати одноразової грошової допомоги та порядок визначення розміру грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги застосовується розмір грошового забезпечення: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена з військової служби 10.12.2003 року та на підставі довідки до акту огляду МСЕК від 13.02.09 року ОСОБА_6 Хар-07 №009435 стала інвалідом 3-ої групи від захворювання, отриманого внаслідок Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, тобто після звільнення з військової служби.

З огляду на викладене та положення підпункту 4 пункту 2 Порядку, колегія суддів приходить до висновку, що в разі встановлення особі інвалідності в наслідок захворювання , що мале місце в період проходження військової служби, одноразова грошова допомога, відповідно до п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499, обчислюється виходячи із розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення. Зміни у грошовому забезпеченні, які відбулися вже після звільнення такої особи з військової служби, до моменту встановлення інвалідності, при обчисленні цієї допомоги не враховуються.

З матеріалів справи вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою, яку вона займала на день звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу становив 609,60 грн. із розрахунку: посадовий оклад - 120 грн.; оклад за військовим званням - 65грн.; надбавка за вислугу років - 37 грн.; премія 147 грн. 85 коп., надбавка за безперервну службу 17 грн. 75 коп., 100% надбавка 222 грн., всього 609 (шістсот) грн. 60 коп., що підтверджується архівною довідкою Міністерства оборони України від 25.03.2009 № 1777 (а.с. 28).

06.05.2014 року ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат листом від 04.06.2014 року №507/ВСЗ повідомив ОСОБА_1, що згідно рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.05.2014 № 1 п.13, ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом на банківський рахунок позивача була перерахована одноразова грошова допомога у сумі 11820 грн. 80 коп. (Одинадцять тисяч вісімсот двадцять грн.80 коп.) платіжне доручення № 379 від 30 травня 2014 року.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що всі складові грошового забезпечення, яке позивач отримував на день звільнення, враховані відповідачем при обчисленні грошової допомоги в сумі 11820 грн. 80 коп.

Саме із зазначеного розміру і складових грошового забезпечення ОСОБА_1, яке вона отримувала на день звільнення з військової служби, була призначена та виплачена вказана одноразова грошова допомога в сумі 11820 грн. 80 коп.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правильно обчислив розмір одноразової грошової допомоги в сумі 11820, 80 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке отримувала ОСОБА_1 за останньою посадою на день її звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, при визначенні розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством та Конституцією України.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 13 Протоколу № 1 від 07 травня 2014 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності; зобов'язання Міністерства оброни України здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги, виходячи із щомісячного розміру грошового забезпечення на дату встановлення ОСОБА_1 ОСОБА_5 обласною медико-соціальною експертизою 3 групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, а саме на 10 лютого 2009 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та надісланням і виплатою через ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат., є необґрунтованими, а відтак в даній частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 по справі № 641/3049/16-а, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню в частині задоволення позову, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2016р. по справі № 641/3049/16-а скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_6Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст постанови виготовлений 04.08.2016 р.