Постанова № 59488498, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Губської Л.В.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» до Фонду державного майна України про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач) про:

- визнання дій відповідача щодо витребування документів від позивача для проведення оцінки державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства незаконними;

- визнання незаконними (протиправними) та скасування наказів відповідача від 30 червня 2015 року № 955 «Про утворення інвентаризаційної комісії ПрАТ «Президент-Готель», від 16 листопада 2015 року № 1718 «Про затвердження вартості державного пакета акцій приватного акціонерного товариства «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства», від 04 жовтня 2013 року № 2659 «Про внесення змін до переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках», від 07 жовтня 2013 року № 2660 «Про прийняття рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» та від 15 червня 2015 року № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» задоволено частково. Визнано протиправними дії Фонду державного майна України щодо витребування документів від товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» для проведення оцінки державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 30 червня 2015 року № 955 «Про утворення інвентаризаційної комісії ПрАТ «Президент-Готель». Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 16 листопада 2015 року № 1718 «Про затвердження вартості державного пакета акцій приватного акціонерного товариства «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства». Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 04 жовтня 2013 року № 2659 «Про внесення змін до переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках» в частині включення до Доповнення до Переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках за участю центрального апарату Фонду державного майна України, відомостей про приватне акціонерне товариство «Президент-Готель». Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 07 жовтня 2013 року № 2660 «Про прийняття рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель». Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 15 червня 2015 року № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках» в частині включення до Переліку об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках за участю Фонду державного майна України, відомостей про приватне акціонерне товариство «Президент-Готель». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 04 жовтня 2013 року Фондом державного майна України прийнято наказ №2659, яким доповнено Перелік об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках, затверджений наказом відповідача від 15 травня 2013 року № 629, шляхом включення до такого переліку, в тому числі, ПрАТ «Президент-Готель».

07 жовтня 2013 року Фондом державного майна України прийнято наказ №2660 яким прийнято рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства. Зазначене рішення було прийнято згідно з наказом відповідача від 15 травня 2013 року № 629 «Про затвердження Переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках».

15 червня 2015 року Фондом державного майна України було прийнято наказ №857, яким було затверджено Переліки об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках, до якого було включено і ПрАТ «Президент-Готель».

30 червня 2015 року відповідачем прийнято наказ № 955, яким утворено інвентаризаційну комісію ПрАТ «Президент-Готель» та встановлено дату оцінки державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» станом на 30 червня 2015 року.

У листопаді 2015 року ПрАТ «Президент-Готель» було перенаправлено на адресу позивача електронне звернення оціночної компанії з метою сприяння позивачем в оцінці пакету акцій ПрАТ «Президент-Готель» шляхом надання необхідної інформації та документів для визначення вартості державного пакету акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства. Дане звернення було направлено позивачу у зв'язку з повідомленням відповідачем ПрАТ «Президент-Готель» про включення державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства до Переліку об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках та підставі листа Фонду державного майна України від 05 серпня 2015 року № 10-27-13998 щодо визначення вартості пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель».

16 листопада 2015 року Фондом державного майна України прийнято наказ №1718, яким було затверджено висновок про вартість пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Грант Торнтон» станом на 30 червня 2015 року.

Вважаючи необґрунтованими дії та рішень Фонду державного майна України з огляду на наявні порушення вимог законодавства про приватизацію державного майна, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, наявності підстав для звернення до суду та задоволення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач повинен вказати в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас, право на звернення до адміністративного суду з позовом відповідно до вказаної норми закону є можливістю фізичних та юридичних осіб ініціювати судове провадження в адміністративній справі з метою судового захисту їх прав, свобод чи інтересів, порушених суб'єктом владних повноважень у сфері публічно правових відносин. Суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, яка дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно - правових відносинах.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно - правових відносин.

В контексті наведеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року2 за правилами ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в своїй постанові від 10.04.2012 року у справі за № 21-1115- во10 Верховний Суд України зазначив, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушено цим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі № 21-34а15.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, предметом даного адміністративного позову є визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України, які спрямовані на здійснення приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель».

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження порушення прав, свобод та інтересів приватизацією пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» та яким чином скасування спірних наказів призведе до відновлення таких прав, свобод та інтересів.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані накази, не регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем, оскаржувані дії та накази відповідача стосуються лише питання розпорядження пакетом акцій та не впливають на права та обов'язки позивача, відтак не порушують його прав, свобод та інтересів, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Зазначаючи те, що оскаржувані рішення та дії впливають на права, обов'язки та інтереси ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» суд першої інстанції послався на укладений позивачем договір оренди майна ПрАТ «Президент-Готель» від 17 квітня 2009 року строком на 25 років та прийшов до висновку, що в майбутньому можуть бути порушені права позивача як орендаря майна ПрАТ «Президент-Готель».

Однак колегія суддів вважає такі твердження суду першої інстанції необґрунтованими, з огляду на те, що в адміністративному судочинстві у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 КАС України захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірне порушення права у майбутньому.

Крім того, твердження суду першої інстанції, що після закінчення п'ятирічного строку дії договору купівлі-продажу, укладеного за наслідком проведеного аукціону з продажу державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель», можлива зміна профілю діяльності ПрАТ «Президент-Готель» за рішенням власника статутного капіталу такого товариства може зумовити необхідність використання майна товариства в інший спосіб, аніж шляхом передачі його в оренду, що може визнаватись істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору оренди, і тягнути за собою наслідки, наведені у зазначеному положенні Цивільного кодексу України, судова колегія вважає безпідставними, оскільки згідно з положеннями статті 17 КАС розгляд цих питань не належить до компетенції адміністративних судів.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що накази Фонду державного майна України та його дії направлені виключно на здійснення приватизації пакету акцій, а не майна, яке орендується позивачем, а отже не обмежує ТОВ «БК Квадр» у використанні цим майном.

Таким чином, відсутність у ТОВ «БК Квадр» прав чи обов'язків у зв'язку із виданням відповідачем оскаржуваних наказів не породжує для нього і права на захист.

Отже доводи викладені в апеляційні скарзі щодо відсутності у позивача порушеного права знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Разом з тим, посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом до суду, а також неналежність справи до юрисдикції адміністративного суду колегія суддів необґрунтованими, з огляду на вирішення вказаних питань судом першої інстанції. При цьому, ухвали Окружного адміністративного суду за результатами розгляду зазначених питань відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно та неправильно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» до Фонду державного майна України про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ісаєнко Ю.А.