Ухвала суду № 59488489, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/743/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-2, ЧОВК), в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Міністерства оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 проходив строкову військову службу в 1984-1986 роках у військовій частині 2066, що входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР та був звільнений з цієї частини у запас, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 (а.с.10-15), і приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан з 14.12.1984 по 27.05.1986, що підтверджується довідкою від 01.07.2015 №223 (а.с.16).

Під час бойових дій на території республіки Афганістан, позивачем було отримано осколочне поранення. У зв'язку з плином часу та розвитком хвороби він був змушений звернутися із заявою до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи задля подальшого встановлення йому інвалідності.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 17.06.2014, спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом 1 категорії Щепкіною О.І., зі стажем роботи за фахом 13 років, було складено висновок відносно позивача, в якому вона зокрема зазначила, що описані рубці на задній поверхні правої вушної раковини, в правій щічній ділянці, на тильній поверхні лівої кисті у проекції основної фаланги 2 пальця, на передній поверхні правого колінного суглобу є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1985 році.

Як вбачається з витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18.06.2014 № 1658, враховуючи висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи, медичну картку амбулаторного хворого, медичні висновки лікувальних закладів за 2008-2014 роки, встановлено, що поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку, захворювання, перелік яких наведений у вказаному витягу, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.18).

В подальшому, позивачу безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА від 25.06.2015 № 018087 (а.с.19).

В зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, за результатами розгляду якої, позивачу було повідомлено, що питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати, на думку Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерство оборони України (а.с. 21-22).

Після отримання відповіді від Адміністрації Державної прикордонної служби, позивач звернувся із заявою до Чернігівського обласного військового комісаріату (а.с.34), до якої були додані документи згідно переліку наведеного в заяві.

Чернігівський ОВК, листом від 15.01.2016 № 157 направив заяву позивача разом із доданими документами на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.36). В свою чергу, Департаментом фінансів Міністерства оборони України, листом від 29.02.2016 № 248/3/6/999, на адресу Чернігівського ОВК надіслано відповідь, згідно якої, документи на 11 арк. повернуто без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю, та зазначено, що особам які звільнились з Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.

В зв'язку з отриманням вказаної відповіді, Чернігівський ОВК листом від 11.03.2016 №5/1004с повідомив позивача про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги та повідомив про причини останньої, надіславши йому копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.02.2016 № 248/3/6/999 (а.с.38).

Вважаючи, що рішення щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги прийняте з порушенням процедури розгляду та незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII).

Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

З метою виконання Міністром оборони України положень ст.162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 наказом Міністерства оборони України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби" від 12.04.2007 № 168 (далі - Наказ) призначена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії входить заступник Міністра оборони України та 8 керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України.

Тобто, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міністерстві оборони України розглядається та приймається комісією.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодних рішень щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби відповідачем-1 не приймалось, документи, що були подані позивачем - розглянуті одноособово начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а отже, в порушення норм чинного законодавства.

Таким чином, оскільки в спірних правовідносинах саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивача у зв'язку із встановленням останньому ІII групи інвалідності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби належить задовольнити.

При цьому, абзацом 9 пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

З аналізу вказаної норми права слідує, що для призначення військовослужбовцям пенсії до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба у прикордонних військах колишнього СРСР.

Вказана обставина, у свою чергу, свідчить про те, що у питаннях соціального захисту військовослужбовці прикордонних військ колишнього СРСР (у даному випадку Прикордонних військ КДБ СРСР) прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.

Водночас, колегія суддів враховує те, що на спростування позиції щодо неналежності відповідача, позивачем надано суду лист Чернігівського обласного військового комісаріату від 23.02.2016 № 798 за підписом військового комісару Чернігівського ОВК полковника Криворучко О.В., з якого вбачається, що одноразова грошова допомога призначена та виплачена двом особам, які проходили військову службу в Прикордонних військах Збройних Сил колишнього СРСР на території республіки Афганістан, відповідно до протоколів засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.10.2014 № 13 та від 16.12.2014 № 31.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд першої інстанції обґрунтовано не врахував, оскільки вказана обставина не була причиною відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зокрема, не покладена в основу спірної відповіді начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Предметом даного адміністративного позову є порушення встановленої законом процедури розгляду заяви та документів позивача, під час якої наявність або відсутність певних документів відповідачем навіть не досліджувалась.

Поряд з цим, враховуючи ту обставину, що після повернення документів від Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Чернігівський ОВК надіслав позивачу лише копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України, про що зазначив у своєму листі, є всі підстави вважати, що документи позивача знаходяться в Чернігівському обласному військовому комісаріаті. Будь-яких доказів на спростування вказаної обставини, відповідачами суду не надано. А тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби підлягає задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.