Ухвала суду № 59488479, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11073/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сітронікс Телеком Солюшнс України» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 березня 2015 року №0004581501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) позивача за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 16.02.2015 року №555/26-56-15-01-18/33332092 (далі - акт перевірки), згідно з яким, встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що є порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми податкового кредиту, заявленого у податковій декларації за грудень 2014 року на суму 1057847,28 грн.

На підставі акту перевірки, 04.03.2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1057847,28 грн. за основним платежем та у розмірі 528923,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до змісту п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з абз. 5 п. 3 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затверджених наказом ДПС України 15.05.2012 року №420, у разі недотримання платником вимог абзацу одинадцятого п. 201.10 ст. 201 Кодексу (подання Заяви без документів або після встановленого Кодексом терміну) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН, не виникає.

Проаналізувавши зміст вищевикладених правових норм суд першої інстанції вірно зазначив, що у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної у ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право додати з податковою декларацією за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Право подачі такої заяви зберігається за покупцем протягом 60-ти календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) періоду якому відбулося порушення.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ПрАТ «Енвіжн-Україна», ТОВ «ТехноСерв Україна» та ТОВ «Ньютест» укладено договори поставки та договори про надання послуг, в яких позивач виступав в якості замовника та покупця.

На підтвердження виконання договору поставки №011014 від 01.10.2014 року, укладеного між позивачем та ПрАТ «Енвіжн-Україна», у матеріалах справи містяться: податкова накладна №19 від 19.12.2014 року на загальну суму 69,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 11,60 грн., видаткова накладна №837 від 19.12.2014 року та рахунок на оплату №185 від 18.12.2014 року; податкова накладна №42 від 31.12.2014 року на загальну суму 1415762,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 235960,47 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №880 від 31.12.2014 року, рахунок на оплату №211 від 31.12.2014 року; податкова накладна №12 від 12.12.2014 року на загальну суму 3310254,00 грн., в тому числі ПДВ 551709,00 грн., видаткова накладна №835 від 12.12.2014 року та рахунок на оплату №183 від 11.12.2014 року; податкова накладна №11 від 12.12.2014 року на загальну суму 20756,38 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3459,40 грн., видаткова накладна №834 від 12.12.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №834 від 12.12.2014 року та рахунок на оплату №182 від 11.12.2014 року; податкова накладна №10 від 12.12.2014 року на загальну суму 36495,70 грн., в тому числі ПДВ 6082,62 грн., видаткова накладна №833 від 12.12.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №833 від 12.12.2014 року та рахунок на оплату №181 від 11.12.2014 року; податкова накладна №23 від 25.12.2014 року на загальну суму 9,60 грн., в тому числі ПДВ 1,60 грн., видаткова накладна №841 від 25.12.2014 року та рахунок на оплату №190 від 25.12.2014 року.

На підтвердження виконання договору поставки №875 від 03.12.2014 року, укладеного між позивачем та ПрАТ «Енвіжн-Україна», у матеріалах справи містяться податкова накладна №29 від 03.12.2014 року на загальну суму 45099,96 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 7516,66 грн., видаткова накладна №871 від 03.12.2014 року та рахунок на оплату №210 від 01.12.2014 року.

На підтвердження виконання договору поставки №707-51.14 від 07.10.2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ТехноСерв Україна», у матеріалах справи містяться податкова накладна №126 від 29.12.2014 року на загальну суму 10166079,30 грн. та акт приймання-передачі програмного забезпечення від 29.12.2014 року №707-51.14/6/1 до додаткової угоди №6 від 23.12.2014 року до договору від 07.10.2014 року №707-51.14, рахунок-фактура №ТС-0001089 від 29.12.2014 року.

На підтвердження виконання договору про надання послуг №01/10/2014 від 01.10.2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Ньютест», у матеріалах справи містяться: податкова накладна №3 від 31.10.2014 року на загальну суму 1393071,05 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 232178,51 грн., акт приймання етапу І послуг від 31.10.2014 року; податкова накладна №1 від 25.12.2014 року на загальну суму 125564,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 20927,42 грн., акт виконання ІІ етапу послуг (робіт) від 25.12.2014 року.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем включено до складу податкового кредиту вище наведені податкові накладні, які не зареєстровано у ЄРПН.

Позивачем 20.01.2015 року засобами електронного зв'язку в електронній формі подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року та додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації у ЄРПН), що підтверджується квитанцією №2 реєстраційний номер документа 907885983. А також 22.01.2015 року позивачем подано копії первинних документів, а саме: податкові та видаткові накладні та акту приймання-передачі робіт (надання послуг), складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», що підтверджують факт отримання товарів/послуг за незареєстрованими постачальниками податковими накладними.

В наведеній заяві, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, заявлено про порушення контрагентами позивача порядку заповнення та/або порядку реєстрації у ЄРПН. При цьому, така заява подана позивачем у строк встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України оскільки право подавати заяву зберігається протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну.

Так, згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, тобто граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період - грудень 2014 року є 20.01.2015 року, у такому випадку, заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації у ЄРПН) (Д8) можна подати до 21.03.2015 року, натомість позивач подав таку заяву 20.01.2015 року, а первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів/послуг позивачем подано 22.01.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що у позивача на законних підставах виникає право включити суми податку з незареєстрованих у ЄРПН до складу податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 1057847,28 грн., заявленого у податковій декларації за грудень 2014 року, а тому висновки відповідача про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, є необґрунтованими.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.