Ухвала суду № 59487955, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху

"06" липня 2016 р.

справа № П/811/357/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року в адміністративній справі № П/811/357/16 (суддя І інстанції Притула К.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестагропром" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.

Згідно з ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення останньому сплати судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору. При цьому належних та допустимих доказів відсутності коштів для сплати судового збору, а саме кошторис або ж довідку про залишок коштів на рахунку Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, останній не надав, а відтак суд не має можливості об'єктивно оцінити скрутне матеріальне становище апелянта.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 364-VI «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи доходів і зборів, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Вказані зміни до Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов’язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб’єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення від сплати судового збору.

Щодо посилання апелянта на ухвали Верховного суду України від 30.11.2015 та 04.12.2015 суд зазначає наступне.

У вказаних справах суд дійшов висновку про можливість звільнення заявника від сплати судового збору зважаючи на його майновий стан. Проте вказані судові рішення прийнято при вирішенні питання про допуск конкретної справи до свого провадження, а не при прийнятті рішення по суті заяви з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права, у зв’язку з чим на вказане рішення не розповсюджуються вимоги статті 244? КАС України щодо обов’язкового врахування правової позиції ВСУ в судовій практиці.

Крім того, після прийняття ВСУ рішень від 30.11.2015 року та 04.12.2015 року про звільнення особи від сплати судового збору, практика суду з цього питання змінилась і в подальшому ВСУ приймались ухвали про відмову у такому звільненні.

До того відстрочення сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", зі змінами, що набрали чинності з 01.09.2015 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду – 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень.

Нормами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема юридичною особою ставка судового боргу складає - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- скасувати рішення відповідача від 03.03.2016 року № 13546/10/11-23-08-01 про відмову у реєстрації ТОВ "Вестагропром" платником податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву форми 1-РС від 01.03.2016 року та внести до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ТОВ"Вестагропром" відповідно напрямків господарської діяльності, згідно класифікації видів економічної діяльності визначених у заяві форми 1-РС від 01.03.2016 року.

Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 3031,6 грн. (1378*2*110%=3031,6 грн.) за вимоги немайнового характеру.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області необхідно залишити без руху та встановити їй десятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі №П/811/357/16 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя : С.Ю. Чумак