Рішення № 59487813, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 753/18957/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/9669/2016Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі:Юрченко А.С.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 27жовтня 2009 року з нього на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти на утримання їх спільної доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісяця до її повноліття. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 червня 2014 року в зв'язку зі зміною сімейного стану розмір аліментів, який підлягає стягненню, було зменшено з 1/3 частини до 1/4 частини. 28 липня 2012 року позивач ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_7 і ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_8 У зв'язку з тим, що позивач зобов'язаний утримувати всіх своїх малолітніх і неповнолітніх дітей, а також надавати матеріальну допомогу своїм батькам пенсіонерам ОСОБА_9, 1944 року народження та ОСОБА_10, 1944 року народження, просивзменшити розмір аліментів, які стягуються на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/8 частини від всіх доходів позивача.

В свою чергу ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що спільна донька сторін - ОСОБА_6 навчається у коледжі Київського національного університету технологій та дизайну за спеціальністю «Дизайн». Термін навчання триває до 30 червня 2017 року, при цьому вартість освітніх послуг становить 36 000 грн. згідно з договором про навчання №17/13 від 10 серпня 2013 юку, з яких 9000 грн. вже було сплачено ОСОБА_5 у 2015 році. На підставі ст.185 СК України просила стягнути половину від вказаної суми як додаткові витрати на утримання дитини разом з 890 грн. як частиною суми від 1780 грн., які вона сплатила за ремонт ноутбука та придбання клавіатури і адаптера для ноутбука, які донька використовує для потреб у навчанні, а також 2765 грн. від загальної суми 5530 грн., яка є вартістю квитків за маршрутом Київ-Хельсінки-Київ, куди літала ОСОБА_6 літом 2015 року для відпочинку та отримання англомовної практики у фінській родині.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину - задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8155 грн. в рахунок стягнення додаткових витрат на неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, 551 грн. 20 коп. судового збору, в всього 8 706 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги про зменшення розміру аліментів, та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В апеляційній скарзі послалася на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_5 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, надала письмові заперечення, в яких просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що сторони з 27 жовтня 1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 жовтня 2009 року.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.34).

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 27 жовтня 2009 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 1 / 3 частини з усіх видів заробітку ( доходу) ( а.с.4).

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 5 червня 2014 року в зв'язку зі зміною сімейного стану розмір аліментів, який підлягає стягненню, було зменшено з 1 / 3 частини до 1 /4 частини з усіх видів заробітку ( а.с.5-8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 виповнилося 18 років, у зв'язку з чим стягнення аліментів за рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 5 червня 2014 року було припинено.

ОСОБА_6 є студенткою третього курсу коледжу «Київського національного університету технологій та дизайну», термін навчання до 30 червня 2017 року ( а.с.30).

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1 /8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 7 березня 2016 року і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2017 року ( а.с.65).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 - дочка сторін досягла повноліття, стягнення аліментів на неї як неповнолітню дитину припинено, а відтак відсутні правові підстави для зменшення розміру аліментів.

Рішення суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_5 посилалась на те, що вартість навчання дочки ОСОБА_6 у коледжі «Київського національного університету технологій та дизайну» в сумі 9000 грн., ремонт ноутбуку на суму 1780 грн., вартість квитків до Фінляндії, де дочка проживала у англомовній фінській родині і набувала досвіду з англійської мови, в сумі 5530 грн., є додатковими витратами, половину суми яких має нести відповідач.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, виходив із того, що зазначені витрати є додатковими витратами на неповнолітню дитину, оскільки вони були сплачені в її неповнолітньому віці і на її потреби, та пов'язані з її духовним розвитком та навчанням, відпочинком та оздоровленням.

Проте в цій частині погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим - рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Відповідно до ст.185 СК України, той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Зі змісту додаткових витрат, визначених статтею 185 СК України, такі витрати мають бути викликані особливими обставинами.

Отже, навчання ОСОБА_6 у коледжі, на утримання якої на час навчання з ОСОБА_4 стягнуті аліменти, ремонт ноутбука, придбання квитків для поїздки у Фінляндію, не можуть вважатися додатковими витратами в розумінні ст.185 СК України.

Відтак, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих вимог.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 16 травня 2016 року - в частині задоволення зустрічних позовних вимог скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: