Ухвала суду № 59487793, 26.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №757/5668/14-ц Головуючий у 1 інстанції Литвинова І.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/9068/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_6 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2014, позовні вимоги банку задоволені частково, з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрінбанк» стягнуто 4813813,51грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 03 липня 2014 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог банку відмовлено.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 у період з 30.05.2002 по 24.02.2010 працював на посаді голови правління ПАТ «Укрінбанк».

В обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 4912878,36грн позивач посилався на те, що ОСОБА_6 отримав їх безпідставно протягом лютого-грудня 2006 року та протягом червня 2009 року - січня 2010 року на підставі документів, складених ним особисто як головою правління банку без погодження зі Спостережною Радою АТ «Укрінбанк» та під час дії заборони таких виплат відповідно до постанови Національного Банку України від 22.07.2009 №421.

Виходячи з недоведеності позивачем того факту, що 4912878,36грн як персональна надбавка до заробітної плати за спірний період була нарахована відповідачу без достатніх правових підстав, враховуючи, що вказана сума була виплачена відповідачу юридичною особою добровільно, без встановлення факту недобросовісності відповідача, адже відповідно до п.7.27.10 Статуту ПАТ «Укрінбанк» (в редакції 08.09.2005 та 29.12.2006) встановлення посадових окладів, надбавок, застосування заходів матеріального заохочення віднесено до компетенції голови правління банку, - суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог банку, у зв'язку з чим відмовив у їх задоволенні.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду представник позивача не з'явився, заяв та клопотань не надіслав, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Представники відповідача просили апеляційну скаргу відхилити і залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції у даній справі.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення за ст.1212 ЦК України безпідставно отриманих відповідачем коштів у вигляді надбавки до заробітної плати за період роботи головою правління банку.

За загальними положеннями про зобов'язання особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, а також і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, зобов'язана відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України повернути це майно потерпілому.

Відповідно до змісту ст.1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише у випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-122цс14 24.09.2014).

Крім того, статтею 1215 ЦК України прямо передбачено, що заробітна плата (а, відповідно, і надбавки до неї як складові заробітної плати) не підлягають поверненню навіть якщо безпідставно набуті, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Оскільки предметом спору є грошові кошти у вигляді надбавки до заробітної плати голови правління банку, а також оскільки встановлено судом і не заперечується доводами апеляційної скарги, що спірні кошти виплачені відповідачу юридичною особою (банком) добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку відповідача як набувача цих коштів, - правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог банку.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які позивач посилався в обгрунтування своїх вимог за позовом, а відповідач, заперечуючи проти них; суд належним чином у передбаченому ст.212 ЦПК України порядку дослідив і дав оцінку наданим сторонами доказам, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають, адже позивач не заперечує природу грошових коштів - предмет спору - як надбавку до заробітної плати відповідача. За таких обставин не грунтуються на вимогах закону посилання позивача про застосування ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин. Крім того, обставини, на які посилається позивач в обгрунтування апеляційної скарги, в силу ст.303 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, адже такі обставини не були предметом розгляду суду першої інстанції, на такі обставини позивач не посилався в обгрунтування позову.

За таких обставин передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко

Судді А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна