Ухвала суду № 59487709, 02.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2018/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Білоцерківець О.А.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.,

суддів Дзюбіна В.В., Єфімової О.І.,

за участю прокурора Швець Т.О.,

секретаря судового засідання Сологуб В.І.,

представника власника майна ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури м. Києва Швеця Т.О. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Ликова О.В., погодженого із прокурором відділу прокуратури м. Києва Швець Т.О. про арешт майна.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, з урахуванням строків розгляду клопотання про арешт майна звертає увагу на те, що дане клопотання направлено до суду через поштове відділення, що в свою чергу, на думку слідчого судді, порушує строки, регламентовані ч. 1 ст. 172 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді, викладені в ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вилучені в кабінетах № 430, № 421, № 303, будівлі Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996), яка фактично знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будівля № 11-Г, предмети, речі та документи, відповідно до вказаного переліку.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, які мали місце під час розгляду клопотання слідчого, зокрема прокурор наголошує на тому, що встановлені кримінальним процесуальним законом строки для звернення до слідчого судді з клопотання про арешт тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування не пропущені, так, як клопотання було подано через засоби поштового зв'язку на наступний день після проведення обшуку, що підтверджується фіскальним чеком від 13.05.2016 р. про сплату послуг КМД УДППЗ «Укрпошта» із зазначеним номером ідентифікатора внутрішнього поштового відправлення, виданий оператором поштового зв'язку.

Також, прокурор звертає увагу суду, на те, що станом на 03.06.2016 р. до органів прокуратури м. Києва та особисто прокурору чи слідчому інформація про місце та час розгляду клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна від 13.05.2016 р. не надходили, так само, стоном на 03.06.2016 р. до прокуратури м. Києва Печерським районним судом не надано інформацію про результати розгляду клопотання слідчого та копію ухвали слідчого судді від 18.05.2016 р., що на думку апелянта свідчить про порушення слідчим суддею вимог ч. 2 ст. 172 КПК України під час розгляду клопотання слідчого, оскільки слідчий суддя не мав жодних законних підстав не викликати слідчого та прокурора для участі у судовому засіданні.

Крім того, на думку прокурора, слідчим суддею, при вирішенні питання про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, взагалі не взято до уваги наявність правових підстав та мети застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема підставою накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку, як вважає орган досудового розслідування є те, що вказане майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та визнане речовим доказам в рамках даного кримінального провадження, а метою накладення арешту є необхідність встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, осіб, причинених до його вчинення, забезпечення виконання санкції ч. 3 ст. 368 КК України, усунення ризиків втрати або знищення, перепродажу відповідного майна або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити його апеляційні вимоги, представника власника майна, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №42016100000000045 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

28.04.2016 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку будівлі Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996), яка фактично знаходиться за адресою: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будівля 11-г.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку в будівлі Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996), яка фактично знаходиться за адресою: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будівля 11-г,за результатами якого вилучено майно, перелік якого наведено в клопотанні слідчого.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно вилучене під час проведення обшуку, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. ст. 170, 173 КПК України та вказав, що додані до клопотання матеріали з кримінального провадження свідчать, що клопотання слідчого про арешт майна подано до суду з пропуском процесуального строку, при цьому мотивування пропуску такого строку на думку слідчого судді нічим не підтверджується.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Разом з цим жодних об'єктивних підстав вважати, що слідчий подав клопотання вчасно на протязі 48 годин після вилучення майна, як того вимагає закон за матеріалами справи не вбачається.

При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими можливо поновити пропущений процесуальний строк, крім того слідчий відповідне клопотання не ініціював.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Ликова О.В., погодженого із прокурором відділу прокуратури м. Києва Швець Т.О. про арешт майна - залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури м.Києва Швеця Т.О. - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Єфімова О.І.