Ухвала суду № 59487676, 01.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

01 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Поливач Л.Д., Прокопчук Н.О.,

секретаря: Калініної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву і Київській області АТ «Ощадбанк», ОСОБА_2, про визнання висновку незалежної оцінки майна таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування та за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання прилюдних електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, Відділ) про визнання висновку незалежної оцінки майна таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що висновок з незалежної оцінки майна - квартири АДРЕСА_1, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» (далі - ТОВ «УЕГ»), є незаконним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» вона не була повідомлена про проведення оцінки майна від ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві. Також їй не надходило повідомлення про результати оцінки, чим порушено її право на подання заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

30 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим в подальшому, до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр» МЮУ) про визнання прилюдних електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позову зазначила, що при проведенні електронних торгів 30.03.2015 порушено встановлені законодавством правила проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року вищевказані позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року в задоволенні позовів відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як на підставу скасування рішення суду зазначила, що їй не було повідомлено про проведення оцінки майна від ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, а також про її результати, чим порушено право на подання заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Про існування висновку стало відомо вже після оголошення про проведення прилюдних електронних торгів з реалізації квартири за ціну, визначену на підставі оцінки. Вказані обставини не враховані судом першої інстанції при розгляді справи.

Крім того, вказувала на те, що згідно технічного паспорту загальна площа спірної квартири складає 50 кв.м., а у висновку з незалежної оцінки експертного майна вказано 51,8 кв.м., що є підставою для рецензування висновку про проведення оцінки майна. Проте, судом не враховано дані обставини при вирішенні спору.

Судом також не здійснено перевірки достовірності інформації, вказаної у висновку з незалежної оцінки майна, чим порушено вимоги статті 212 ЦПК України.

Також вважає необґрунтованими висновки суду щодо відмови в задоволенні позову про визнання прилюдних електронних торгів та протоколу про прилюдні електронні торги недійсними, скасування державної реєстрації права власності.

За вказаних обставин, просила рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав наведених в ній.

Представник ПАТ «Ощадбанк» - Василюк Н.І. проти апеляційної скарги заперечував, просив відхилити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував, просив відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 червня 2008 року між ОСОБА_1 та «Державний ощадний банк України» укладено Кредитний договір № 2019, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США, строком на 120 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5%.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 508 799 грн. 21 коп.

На виконання рішення суду 26 травня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-456/10 про стягнення з позивачки вищевказаної суми, який направлено для виконання до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.

Постановою державного виконавця № 19614512 від 09 червня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-456/10 від 26.05.2010 року.

В ході здійснення виконавчого провадження було описано та оцінено для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, майно боржника ОСОБА_1 - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м., про що складено акт.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання висновку незалежної оцінки таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як вбачається із звіту з незалежної оцінки майна від 27.10.2014 оцінювач ТОВ «Українська експертна група» зробив висновок про вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1. Відповідно до висновку ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних тогах (аукціоні)) нерухомого майна - двокімнатної квартири № 26, загальною площею 51,8 кв.м., станом на 27.10.2014, становить 828 748 грн. 00 коп. (а.с. 88-126, том 1).

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згоді з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем 26.11.2014 було направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_1, копію першої сторінки висновку з незалежної оцінки нерухомого майна від 27.10.2014, в якому зазначено вартість арештованого нерухомого майна, однак лист повернувся за закінченням встановленого терміну зберігання.

За вказаних обставин та наведених норм, судова колегія вважає, що є вірними висновки суду першої інстанції про належне повідомлення боржника ОСОБА_1 про результати визначення вартості чи оцінки майна, а доводи останньої необґрунтованими.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про проведення оцінки арештованого нерухомого майна, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актом опису й арешту майна від 24.07.2013, в якому зазначено, що вартість майна буде визначено експертом і описане майно передане для реалізації не раніше 01.08.2013. Майно прийняла на відповідальне зберігання сама ОСОБА_1 і отримала копію акта опису й арешту майна (а.с. 76-77, том 1).

Ураховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання висновку незалежної оцінки майна таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування є необгрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання прилюдних електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5 та зареєстрованого в МЮУ 16.04.2016 за № 427/25204 із змінами і доповненнями (далі - Тимчасовий порядок), який діяв на момент проведення електронних торгів.

Пунктом 1 розділу І Тимчасового порядку електронні торги - це прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в системі.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 розділу 2 Тимчасового порядку державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, для проведення реалізації майна, відповідні документи.

Керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до закнодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна повертаються на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Пунктами 1, 5, 6, 7 розділу 5 Тимчасового порядку передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів, а частинами 3, 4, 5 Розділу 3 Тимчасового порядку установлено, що організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему.

Інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів.

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймі в двох місцевих газетах (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають бути зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу.

При цьому, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей,

Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові № 6-2988цс15 від 13.04.2016.

Судом встановлено, що на виконання вимог закону ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України опублікувало в двох місцевих друкованих засобах масової інформації, а саме: в газеті «Avizo» № 19 від 13.03.2015 та в газеті «Експрес об'ява» № 9 від 13.03.2015 (том 1 а.с. 172, 173 на звороті).

Організатор торгів 16.03.2015 направив також письмове повідомлення про проведення електронних торгів державному виконавцю, іпотекодавцю та іпотекодержателю (том 1, а.с. 174).

Згідно з актом державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про проведені електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна та протоколом № 67298 електронні торги відбулися 30 березня 2015 року, на яких було реалізовано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1; переможцем торгів став учасник під № 22 - ОСОБА_2, який вніс суму коштів за придбане майно у сумі 828 748 грн. 00 коп. (том 2, а.с. 89).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не зазначено обставин, які б свідчили про істотне порушення його прав при реалізації майна з прилюдних електронних торгів та не надано доказів, які б підтверджували порушення процедури проведення торгів, у зв'язку з чим правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів за їх недоведеністю.

Оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності переможця торгів є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення таких вимог.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального права не є такими, з якими закон пов'язує обов'язкове скасування судового рішення.

Не заслуговують також на увагу судової колегії доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції у своєму рішенні не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема висновку з визначення вартості чи оцінки майна, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всі висновки суду першої інстанції повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (том 1, а.с. 224-230).

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 756/4068/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9374/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.