Ухвала суду № 59487670, 01.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

01 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.,

секретаря: Калініної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Блюз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-житлобуд-2», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Вищий адміністративний суд України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення, вселення, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Стиль-блюз», ТОВ «Транспортний Ассістанс», треті особи - ТОВ «Явір-Житлобуд-2», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Вищий адміністративний суд України, про встановлення факту, що має юридичне значення, вселення, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.

В судовому засіданні 30 березня 2016 року Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України, як третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подано позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2016 року відмовлено Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради у відкритті провадження за вказаним позовом, роз'яснено третій особі право звернення з даним позовом до відповідного господарського суду згідно правил ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій зазначав, що вказана ухвала є незаконною, прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам.

Вказував, що заявлені у справі за первісним позовом вимоги нерозривно пов'язані між собою і від вирішення першої залежить вирішення вимоги, щодо якої існує матеріально-правова заінтересованість Департаменту будівництва та житлового забезпечення.

Просив, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) - Рожко Ю.П. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав наведених в ній.

Представники ТОВ «Транспортний Ассістанс» - Кацідим В.О., Гаврилюк М.В. проти апеляційної скарги заперечували, просили відхилити.

Інші особи про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються вимоги ст. 123, 124, 119, 120 ЦПК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК.

Відповідно до ст. 125 ЦПК України положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Нормами ст. 123 та 124 ЦПК України врегульовані питання подання та прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Як встановлено ст. 123 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно положень ст. 124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Виходячи із вищенаведених положень закону слідує, що у разі надходження позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у справі, у якій відкрито провадження, суд вирішує питання про прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднання в одне провадження.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що юридична особа - Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради звернулась до суду з позовом до юридичних осіб - до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-блюз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс» оспорює договір купівлі - продажу майнових прав, який укладений між юридичними особами.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ураховуючи суб'єктивний склад сторін, та виниклі правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір, повинен бути предметом розгляду у порядку господарського судочинства.

Разом з цим, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), судом першої інстанції не враховано положення ст. 123, 124, 125 ЦПК України.

За змістом вказаних норм, вирішуючи питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, суд вирішує питання про об'єднання (чи не об'єднання) позовної заяви в одне провадження з первісним позовом.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних обставин та норм закону не врахував та постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, чим порушив порядок встановлений для вирішення цього питання.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року - скасувати, передати питання про об'єднання позовів на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/3119/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11162/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Лукяненко Л.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.