Ухвала суду № 59487636, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Білич І.М.

при секретарі: Литвиненко Р.С.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової Ірини Олександрівни

на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року

в с т а н о в и л а:

Заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року частково задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Стягнуто на користь ПАТ «КБ «Надра» солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за договором від 03.08.2006 року у сумі 1613818,99 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на незаконність ухваленого судом рішення, порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зазначило, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені не відповідає вимогам закону. Судом не надано належної правової оцінки розрахунку заборгованості, який міститься у матеріалах справи, а також без належного обґрунтування зменшено суму пені.

Справа №712/5696/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796//7894/2016Головуючий у суді першої інстанції Є.І. ВовкДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачВ суді апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у відповідності до вимог закону. Колегія суддів, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із обов'язковості виконання визначених договорами зобов'язань та встановлення факту невиконання відповідачами зобов'язань за договорами про надання кредитних коштів та договором поруки, застосувавши при цьому строк позовної давності в один рік щодо стягнення пені, зменшивши при цьому її розмір.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є вірними, відповідають наявним в матеріалах справи доказам, ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 серпня 2006 року між ВАТ «Комерційний Банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №5/П/56/2006-840, зобов'язання за яким Банк виконав повністю - надав відповідачу кредит на суму 134000 доларів США, зокрема, за умови його повернення щомісячними платежами зі сплатою 9,5% річних та комісії.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала належним чином не сплатила на користь позивача заборгованість, яка відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку станом на 18.09.2013 року становить суму 201904 доларів США 04 центи, яка за курсом НБУ - 799,30 грн. за 100 доларів США станом на 18.09.2013 року становить 1613818 грн. 99 коп., що складається з сум заборгованості: за непогашеним кредитом - 120693,04 доларів США; за несплаченими відсотками - 18028,69 доларів США; за несплаченою комісією - 9400,3 доларів США, а також з штрафу в сумі 13400 доларів США за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу та з пені в сумі 40382,01 доларів США за період прострочення з 10.04.2013 року по 17.09.2013 року.

Крім того, 03 серпня 2006 року між ВАТ «Комерційний Банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед Банком за неналежне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором№5/П/56/2006-840.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до положень ст.554 ЦК України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.610 ПК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом було достовірно встановлено, що відповідачами не виконано зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом у строки, визначені кредитним договором, внаслідок чого заборгованість, яка утворилася підлягає стягненню з відповідачів у розмірі 1613818 грн. 99 коп.

Доводи апеляційної скарги про ненадання належної оцінки розрахунку заборгованості наданого позивачем, не беруться колегіє суддів до уваги, оскільки зменшуючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів, судом першої інстанції було враховано п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

У свою чергу, позивач доказів, які б спростовували правильність зазначеного судом розрахунку, судовій колегії не надав, як і не надав доказів того, що судом неправомірно застосовано п.1 ч.2 ст.258 ЦК України при визначенні розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідачів через неналежне виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимим доказами.

Твердження щодо безпідставного зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідачів колегіє суддів відхиляються з огляду на таке.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, у матеріалах справи наявна заява відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності.

Вірним є висновок щодо застосування спеціального строку позовної давності в один рік щодо позовних вимог про стягнення пені за період нарахування з 18.09.2012 року по 17.09.2013 року. Підлягає стягненню пеня лише за період з 10.04.2013 року по 17.09.2013 року, оскільки за вимогою про стягнення пені за період з 18.09.2012 року по 10.04.2013 року пропущено позовну давність, а тому розмір пені - 40382,01 дол. США суд визначив вірно (а.с.10 розрахунок пені).

Доводи скарги про те, що судом при винесені рішення не були досліджені позовні вимоги, колегія суддів оцінює критично, так як вказані доводи є лише однобічними твердженнями ПАТ «Комерційний банк «Надра» і жодними доказами не підтверджені, а з матеріалів справи вбачається, що суд при розгляді справи дослідив позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, твердження ПАТ «Комерційний банк «Надра» про незаконність ухваленого судом рішення, порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які вона посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової Ірини Олександрівни відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: