Ухвала суду № 59487628, 25.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 754/3228/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Лісовська О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5140/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Музичко С.Г.

суддів: Барановської Л. В., Рейнарт І.М.

при секретарі: Ігнатьєву Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА» - Лебідь ЛюдмилиМиколаївни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3до Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА» про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_3 з посади головного випускового головної редакції телепрограм Державного підприємства "Парламентський телеканал "РАДА" з 31 березня 2014 року на день фактичної видачі трудової книжки.

Стягнуто з Державного підприємства "Парламентський телеканал "РАДА" на користь ОСОБА_3невиплачену заробітну плату за період з 03 березня 2014 року по 13 березня 2014 року включно у сумі 642,18 грн., невиплачену грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 157, 80 грн., середній заробіток за час затримки виплати всіх належних сум та за час затримки видачі трудової книжки за період з 01 квітня 2014 року по 12.06.2015 року включно у розмірі 14 746, 68 грн.

Зобов'язано Державне підприємство "Парламентський телеканал "РАДА" здійснити оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання по листках непрацездатності за періоди з 14.03.2014 року та з 28.03.2014 року.

Зобов'язано Державне підприємство "Парламентський телеканал "РАДА" видати ОСОБА_3трудову книжку.

Стягнуто з Державного підприємства "Парламентський телеканал "РАДА" на користь ОСОБА_3витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Парламентський телеканал "РАДА" на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача Лебідь Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що для позивача не було обмежено доступу до державного підприємства, її прізвище було у списках осіб, які мають право на безперешкодне потрапляння на територію телеканалу «Рада». Листки непрацездатності позивач мала можливість пред'явити у будь-який день. Стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, є не обґрунтованим, оскільки ОСОБА_3 не зверталась до відповідача щодо отримання трудової книжки.

Представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Позивач та її представник в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду належно повідомлені.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивача правомірно звільнено із займаної посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Разом з тим при затримці видачі трудової книжки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки та стягується середній заробіток за весь час затримки розрахунку та видачі трудової книжки. Також суд стягнув на користь позивача нараховану та невиплачену заробітну плату за відпрацьований час та грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 03.03.2014 року працювала на посаді головного випускового головної редакції телепрограм ДП "Парламентський телеканал "РАДА". На дану посаду вона була прийнята на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника, що підтверджується відповідним розпорядженням № 32-к від 03.03.2014 року (а.с.46).

З 14.03.2014 року позивачу ОСОБА_3був відкритий листок непрацездатності, який закритий 27.03.2014 року та з 28.03.2014 року ОСОБА_3повинна була приступити до роботи(а.с.15).

Однак, з 28.03.2014 року ОСОБА_3був відкритий другий листок непрацездатності (а.с. 16).

28.03.2014 року головним випусковим ОСОБА_4 (основний працівник, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною) була подана заява про те, що з 01.04.2014 року вона приступає до роботи за своєю посадою (а.с. 51).

28.03.2014 року директором ДП "Парламентський телеканал "РАДА" було видано Розпорядження № 58-К (а.с.50) про звільнення ОСОБА_3 з посади головного випускового головної редакції телепрограм з 31.03.2014 року у зв'язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України. Також у Розпорядженні було зазначено про сплату ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 3 календарні дні.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним органом зобов'язаний видати працівникові його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці у видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки працівника.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Згідно листів непрацездатності з 14.03.2014 року до 05.07.2014 року включно позивач ОСОБА_3 хворіла.

07.07.2016 року позивач зۥявилася на роботу, але через відсутність її прізвища у списках працівників телеканалу, які підлягають пропуску позивач не змогла потрапити до приміщення телеканалу.

Доводи представника відповідача, що позивач мала можливість потрапити до підприємства, для отримання турової книжки, в силу ст. 60 ЦПК України свого підтвердження не знайшли, оскільки відповідачем не надано суду списки працівників які підлягали пропуску до підприємства за липень 2014 року.

Доводи апеляційної скарги, що позивач навмисно не отримувала трудову книжку, проте мала таку можливість, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Згідно з положенням ч.4 ст. 235 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, при затримці видачі трудової книжки з вини власника працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за № 58, власник або уповноважений ним орган зобов"язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно із п. 4.2 вказаної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

31.03.2014 року, ОСОБА_3 по телефону було повідомлено, про те, що вона звільнення у зв'язку з закінченням строку трудового договору згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України. Оскільки з 01.04.2014 року працівник, який перебувала у відпустці по догляду за дитиною, приступає до роботи за своєю посадою, а тому саме 31.03.2014 р., є днем звільненняпозивача з займаної посади.

На підтвердження надіслання відповідного поштового повідомлення було надано лист від 14.05.2014 року, адресований ОСОБА_3 (а.с.54), про її звільнення та необхідність отримання трудової книжки. Проте жодних належних доказів отримання нею цього листа, представником відповідача надано суду не було, як і не надано доказі про надання позивачем згоди на пересилання трудової книжки поштою.

Відповідно до Статтею 233. КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. На час звернення до суду копію наказу про звільнення, трудову книжку позивачу не вручено.

Як було встановлено, станом на день звернення до суду з позовом ДП "Парламентський телеканал "РАДА" розрахунку з ОСОБА_3 проведено не було, а тому, посилання апелянта на те, що вимоги про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були заявлені ОСОБА_3 з пропуском строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, є безпідставними..

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноваженим ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з Довідкою № 19 від 22.05.2015 року (а.с. 110), наданої представником відповідача, позивачці ОСОБА_3 була нарахована та не виплачена заробітна плата за відпрацьований період з 03.03.2014 року по 13.03.2014 року у сумі 642, 18 грн. та грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку у сумі 157, 80 грн.

Враховуючи те, що вказані суми були нараховані, але не виплачені позивачу, суд дійшов вірного висновку про стягнення вказаних сум з відповідача на користь позивача.

Позивача ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади з 31.03.2014 року, проте на час розгляду справи судом першої інстанції трудову книжку видано не було. Даний факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і не заперечувався стороною відповідача.

На виконання рішення суду, ОСОБА_3 отримала трудову книжку 08.10.2015 року, що підтверджується відповідною розпискою.(т. 2 а.с. 97)

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розмір заробітної плати ОСОБА_3 становить 1529, 00 грн. на місяць. (а.с.106-109)

Відповідно до п. 1. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року за № 100, цей Порядок застосовується в тому числі у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов"язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 4 Порядку в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Враховуючи те, що відповідач на час розгляду справи судом не провів з позивачем розрахунок, не здійснив виплату всіх належних сум, не видав трудову книжку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь Мазур С,Г. підлягає стягненню середній заробіток за час затримки.

При проведенні розрахунку коштів, що підлягають виплаті позивачці, суд вірно виходив із її середньомісячної заробітної плати у розмірі 1529, 00 грн., з урахуванням вимог п. 4 Порядку.

Період затримки розрахунку становить з 01.04.2014 року по 12.06.2015 року включно - 299 днів.

Середня заробітна плата за 1 день позивачки становить 49, 32 грн. (1529, 00 грн. : 31 день). Кількість робочих днів за цей період становить 299 днів.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 14746, 68 грн. (49, 32 грн. х 299).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (який діяв в період тимчасової втрати позивачкою працездатності) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2 Порядку оплати перших п"яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов"язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 року за № 439 оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особи провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години), згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності (п. З Порядку).

Враховуючи те, що за період з 14.03.2014 року по 31.03.2014 року позивачці було відкрито 2 листка непрацездатності, суд вірно вважав обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача оплатити 2 листка непрацездатності в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Отже, при вирішенні спору, судом з`ясовано всі обставини справи, надано вірну оцінку доказам, підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА» - Лебідь ЛюдмилиМиколаївнивідхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: