Постанова № 59487566, 04.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2016 року письмове провадження № 826/27261/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради

про зобов'язання прийняти рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Л.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради в якому просить зобов'язати Київську міську раду розглянути проект землеустрою (справа №А-12865) щодо відведення громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. Окремо просив зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку він протягом 2014 - 2015 року розробив відповідний Проект землеустрою, погодив його належним чином та подав на затвердження Відповідачу.

Станом на 26.11.2015 року, через відсутність будь-якої інформації від Відповідача про результати розгляду ним поданого Позивачем Проекту землеустрою, Позивач через свого представника письмово звернувся до Київської міської ради з запитом про стан розгляду його Проекту землеустрою. На час звернення до суду позивач не отримав жодної відповіді.

В судове засідання 24.03.2016 року представники сторін не з'явилися. Позивач просив розглядати справу без участі його представника. Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 21.03.2006 року звернувся до Київської міської ради із заявою про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га. для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Пізніше позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою передачею зазначеної земельної ділянки йому у власність.

На замовлення Позивача землевпорядною організацією у 2018-2013 роках розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

16.09.2015 року позивач звернувся до Київської міської ради із проектом землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготував проект рішення (ПР-8189 від 11.12.2015) «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1

Вказаний проект рішення було розглянуто на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 09.02.2016.

Згідно листа постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 22.03.2016 року № 08/281-984, під час обговорення на засіданні комісії вказаного питання депутати - члени комісії ухвалили відхилити цей проект рішення, у зв'язку із відсутністю детального плану та плану зонування території, затвердженого відповідно до чинного законодавства України, а також повернути представлені матеріали до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки проекту рішення про відмову у передачі земельної ділянки, оскільки відповідно до пункту 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 09.02.2016 (№ 08/281-97к) матеріали кадастрової справи А-12685 з проектом рішення (ПР-8189 від 11.12.2015) було передано супровідним листом від 12.02.2016 № 08/232-68 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Основним нормативно-правовим актом з регулювання земельних правовідносин є Земельний кодекс України. Завданням Кодексу, разом з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, є забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 118 Земельного кодексу України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. За частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва; будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Згідно із приписами статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється на пленарних засіданнях міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого органу.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Отже, надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у ст. 118 Земельного кодексу України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Аналіз матеріалів справи вказує на те, що відповідачем не було розглянуто на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки у власність.

За вказаних обставин, суд вказує на наявність протиправної бездіяльності відповідача, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви позивача протягом строку, встановленого статтею 118 Земельного кодексу України, та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, в порушення вищевказаних вимог закону рішення про затвердження проекту землеустрою, або відмову у затвердженні такого проекту у передбачений законом строк та станом на час розгляду справи, відповідачем не прийнято, у зв'язку із чим обґрунтованими є позовні вимоги позивача про зобов'язання Київську міську раду розглянути проект землеустрою (справа №А-12865).

Виходячи з аналізу наведених норм слід зазначити, що надання земельної ділянки у власність або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК в установленому законом порядку.

Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати вчиняти дії, які він повинен вчинити відповідно до закону. При цьому, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні проект землеустрою (справа №А-12685) щодо відведення громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 в межах законодавства України.

Стягнути судові витрати в сумі 487, 20 грн. на користь ОСОБА_1 шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради (адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141).

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій