Постанова № 59487394, 29.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2016 року № 826/24136/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Міністерства внутрішніх справ України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Міністерства внутрішніх справ України в особі міністра, в якій просив визнати протиправною бездіяльності відповідача з розгляду звернення позивача від 31.07.2015 р., зобов"язати відповідача розглянути звернення позивача від 31.07.2015 р. і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2016 р. здійснено заміну відповідача Міністерства внутрішніх справ України в особі міністра на належного відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що упродовж 60 днів з дня отримання його звернення відповідачем відповіді за вказаним зверненням не надано. Також, на переконання позивача, відповідач умисно вчиняє протиправну бездіяльність, яка полягає у відмові розглядати звернення позивача у встановлений законом термін, чим порушується конституційне право позивача на своєчасне отримання обґрунтованої відповіді. При цьому, як йдеться у позовній заяві, направлення звернення позивача для розгляду Головним управлінням МВС України у Львівській області здійснено з порушенням ч. 4 ст. 7 закону України «Про звернення громадян».

У справі наявне клопотання Міністерства внутрішніх справ України про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління МВС України у Львівській області, в задоволенні якого судом відмовлено, разом з тим заперечень по суті позовних вимог відповідачем до суду не надано, з огляду на що суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Так, за результатами судового засідання 26.04.2016 р. суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем на ім'я Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. скеровано заяву від 31.07.2015 р., в якій ОСОБА_1 просив:

- розглянути вказану заяву центральним апаратом МВС України;

- призначити службове розслідування відносно першого заступника начальника ГУ МВС України у Львівській області Самарчука М.В.,

- Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відсторонити його від виконання службових обов»язків на час розслідування;

- у разі підтвердження викладених в ухвалі суду та заяві позивача фактів звільнити вказаного працівника міліції з органів внутрішніх справ за порушення присяги;

- провести повторну службову перевірку відносно першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу відділення Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Ставрука А.В. та слідчого зазначеного райвідділу Білого Б.Б.;

- про результати службового розслідування повідомити позивача у встановлений законом строк.

Зазначене звернення відповідачем отримано 05.08.2015 р., доказом чого є наявна у справі копія поштового повідомлення №0208103190380.

У заяві від 05.10.2015 р., оформленої на ім»я міністра МВС України, позивачем зазначено, що 05.08.2015 р. МВС України отримано заяву позивача від 31.07.2015 р., не отримавши відповіді на яку, позивач просив надіслати або надати йому відповідь на згадану заяву.

Звернення від 05.10.2015 р. відповідачем отримано 08.10.2015 р., доказом чого є наявна у справі копія поштового повідомлення №0208103536073.

Листом від 13.10.2015 р. №18/1935 Головним управлінням МВС України у Львівській області у відповідь на звернення позивача від 12.08.2015 р. щодо неналежного виконання службових обов»язків зі сторони працівників Галицького РВ ЛМУ повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що факти порушень, повідомлених позивачем, мали місце та стали можливими внаслідок неналежного виконання службових обов»язків зі сторони першого заступника начальника - начальника СВ Галицького РВ ЛмУ підполковника міліції Ставрука А.В.

Також зазначено, що за вказані прорахунки у роботі Ставрук А.В. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, однак, враховуючи його звільнення з ОВС наказом від 28.09.2015 р., обмежились прийнятим рішенням.

У справі наявна копія контрольної картки ДРСДЗ МВС України щодо реєстрації 12.08.2015 р. за №О-15517 звернення ОСОБА_1, розгляд якого доручено ГУМВС України у Львівській області, резолюція: ОСОБА_7, забезпечити розгляд та проведення об»єктивної перевірки викладеного у звернення, за наявності передбачених законом підстав вжити належних заходів реагування; у встановлений законом строк надати ґрунтовну відповідь автору. 31.08.2015 р.

Також у справі наявна копія контрольної картки ДРСДЗ МВС України щодо реєстрації 29.10.2015 р. за №О-22224 звернення ОСОБА_1, розгляд якого доручено ГУМВС України у Львівській області, резолюція: ОСОБА_8, ОСОБА_7, розглянути та вжити заходи реагування відповідно до вимог чинного законодавства; про результати та вжиті заходи поінформувати автора у встановлений законодавством строк, 26.10.2015 р.

Однак, вважаючи протиправною передачу звернення, а також стверджуючи про ненадання відповідачем повної, обґрунтованої та своєчасної відповіді за його зверненням, позивач за захистом порушених прав та інтересів звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представників сторін та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Водночас скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із ст. 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Між тим, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до положень ст. 16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Водночас наказом МВС України від 10.10.2004 р. №1177 затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №1177), яким установлено єдиний для органів внутрішніх справ України, внутрішніх військ МВС України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України (далі - органи внутрішніх справ) порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Так, відповідно до норм п.п. 2.1.-2.2 вказаного Положення, письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів внутрішніх справ або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Перші керівники органів внутрішніх справ особисто розглядають звернення і в першу чергу приймають Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни. Особлива увага приділяється розв'язанню проблем, порушених у зверненнях ветеранів війни та праці, інвалідів, непрацездатних осіб та тих, хто постраждав унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів, інших осіб, які потребують соціального захисту та підтримки.

Відповідно до п. 4.1 Положення керівники органів внутрішніх справ та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників органів внутрішніх справ на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Безпосередні виконавці при здійсненні перевірок за зверненнями обов'язково спілкуються з їх авторами, з'ясовують усі порушені питання та обставини, детально вникають в їх суть, вживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства.

За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання (додаток 9) (п. 4.3).

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян (п. 4.4).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів внутрішніх справ, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" (п. 4.5).

В свою чергу відповідно до ст. 18 названого закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

У відповідності до п. 5.1 Положення №1177 термін розгляду звернень обчислюється з дня їх надходження та реєстрації в органі внутрішніх справ до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день.

Згідно п. 5.2 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: 5.2.1. прийняти до свого провадження; 5.2.2. передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу внутрішніх справ; 5.2.3. надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора; 5.2.4. залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".

У разі направлення звернення для перевірки й прийняття рішення до підвідомчих органів внутрішніх справ термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу внутрішніх справ вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом внутрішніх справ, який його розглядав по суті. В інших випадках термін розгляду звернень громадян обчислюється від дня їхньої реєстрації. Про пересилання звернення до іншого органу внутрішніх справ необхідно обов'язково інформувати автора звернення (п. 5.3).

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (п. 5.4).

Пунктом 7.2 Положення №1177 встановлено, що скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії працівників органів внутрішніх справ проводиться в порядку, передбаченому цим Положенням (п. 7.3).

За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі органів внутрішніх справ або скаржаться на дії працівників ОВС, проводиться ретельна перевірка викладених фактів органом внутрішніх справ, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові органу внутрішніх справ або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням) (п. 7.4).

Відповідно до п. 7.5 Положення №1177 рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу внутрішніх справ (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга.

Посадова особа, визнавши скаргу громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити повноту і своєчасність її розгляду, прийняти рішення відповідно до законодавства і негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадянина. Рішення вищого органу внутрішніх справ щодо розгляду скарги в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржене в суді у термін, передбачений законодавством України (п. 7.6).

В свою чергу згідно до вимог п. 7.7 Положення №1177 забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам внутрішніх справ або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду або керівники яких приймали рішення з викладених у зверненні доказів.

У разі необхідності підпорядкованому органу внутрішніх справ може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено судом, обставини, викладені у заяві від 31.07.2015 р., стосуються серед іншого протиправних дій першого заступника начальника ГУ МВС України у Львівській області Самарчука М.В., а відтак, перенаправлення МВС України звернення позивача для розгляду ГУ МВС України у Львівській області в даному випадку не узгоджується із вимогами п. 7.7 Положення №1177 та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Разом з тим суд зауважує, що позивач не належить до визначених абз. 4 п. 2.2 Положення №1177 категорій громадян, відтак, його звернення не підлягає розгляду першим керівником органів внутрішніх справ особисто.

На переконання суду, стосовно звернення позивача відповідачем не пізніше, ніж у п'ятиденний термін повинно було бути прийнятим одне з рішень, передбачених п. 5.2. Положення №1177, однак врахуванню при цьому обов"язковими є вимоги п. 7.7 Положення №1177 та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», чого, як встановлено під час судового розгляду справи відповідачем дотримано не було.

Таким чином, враховуючи наведене, а також виходячи із наявних у справі наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України стосовно розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.07.2015 р.

3. Зобов»язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути звернення ОСОБА_1 від 31.07.2015 р. і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 974,40 грн. (дев»ясот сімдесят чотири грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя Я.І. Добрянська

Судді: В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук