Постанова № 59487310, 01.08.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року справа № 823/814/16

16 год. 40 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І.,

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача ОСОБА_2 (згідно з довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

30.06.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2016:

№3/НОМЕР_1 про застосування штрафу в сумі 17000,00грн. за порушення законодавства про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

№2/НОМЕР_2 про застосування штрафу в сумі 1,00грн. про порушення законодавства щодо патентування, норм регулювання та обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті за наслідками фактичної податкової перевірки, проведеної в магазині за адресою здійснення господарської діяльності позивача, що наданий іншій особі в оренду. Оскільки перевірку проведено без участі позивача та за порушення, допущені третьою особою, позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням процедури та відсутності факту допущення позивачем податкових правопорушень.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті за допущення податкових порушень позивача відповідно до результатів фактичної перевірки за участі його продавця.

Заслухавши пояснення, доводи тат міркування представників сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Суд встановив, що позивач з 03.03.1998 до 01.03.2016 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем та здійснювала господарську діяльність з роздрібної торгівлі у магазині «Сонечко» за адресою: Черкаська обл., Золотоніський район, с.Гельмязів, вул.Леніна, буд.44.

05.02.2016 службові особи відповідача відповідно до наказу від 04.02.2016 №45 на підставі направлень від 04.02.2016 №34 і №35 здійснили фактичну перевірку позивача, як підприємця, за вищевказаною адресою, про що склали акт від 05.02.2016 №18/23-00-21-0255/НОМЕР_3.

В акті зафіксовано факт продажу двох пляшок пива «Балтика №7» за ціною 11,00грн. кожна без наявності відповідної ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями та без проведення цієї операції через реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) з видачею фіскального чека, чим порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон №481/95-ВР) та пункти 1-2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР) відповідно.

На підставі акту відповідач прийняв оскаржувані рішення: №3/НОМЕР_1 за реалізацію пива, як алкогольної продукції, без ліцензії на торгівельну діяльність алкогольними напоями і №2/НОМЕР_2 за невидачу фіскального чека за продаж такого товару.

Суд звернув увагу, що згідно з даними акту податкова перевірка здійснена в присутності продавця позивача ОСОБА_4, яка не працювала офіційно, без відома позивача.

Для вирішення спору суд врахував, що спірні відносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), Законами №481/95-ВР та №265/95-ВР.

Відповідно до підп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст.80 ПК України. Зокрема, вона здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених в п.80.2 ст.80 ПК України обставин.

Згідно з п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Оскільки підстави та процедура перевірки позивачем не визначена предметом спору, суд на підставі ст.11 КАС України доводи позивача щодо допущених, на його думку, порушень щод підстав і процедури проведення перевірки не врахував. Разом з тим, аналіз вказаної норми ПК України свідчить, що для проведення фактичної перевірки достатньо вручення направлення особі, яка фактично здійснює розрахункові операції. Тобто законодавство не вимагає обовязкової присутності платника або безумовної наявності трудових відносин його з продавцем.

З направлень службових осіб відповідача на перевірку суд встановив, що фактична перевірка позивача проведена з відома її продавця ОСОБА_4, про що в них наявні її підписи. Акт перевірки також вона підписала.

Під час допиту вказаного продавця та службових осіб відповідача, що безпосередньо проводили перевірку, суд зясував, ними визнається факт купівлі-продажу двох пляшок пива без проведення цієї операції через РРО, а також відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Крім цього під час перевірки було складено акт від 05.02.2016 зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та вилучено товар: пиво у кількості 48 пляшок на загальну суму 482,70грн., - яке відповідно до товарно-транспортної накладної від 29.01.2016 №7984 цей поставлено ТОВ «Транс Логістік» саме для позивача.

Суд звернув увагу, що магазин «Сонечко», в якому здійснена вищевказана перевірка позивача наданий в оренду ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно з договором оренди з правом викупу від 23.07.2014 б/н.

Суд врахував, що згідно з даними ЄДРПОУ (а.с.60) ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 29.02.2016, тобто після здійснення вищевказаної перевірки. Врахувавши дату внесення запису до ЄДРПОУ відомостей про припинення підприємницької діяльності позивача (01.03.2016) та про реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд дійшов висновку, що остання була допущена до товарно-матеріальних цінностей позивача, здійснювала купівлю-продаж її товару та не діяла як самостійний субєкт підприємницької діяльності. Крім того, дозвіл на торгівлю продовольчими товарами у вищевказаному магазині наданий саме позивачу рішенням Гельмязівської сільської ради від 20.08.2004 №105. Тому наявність договору оренди приміщення не спростовує доводи відповідача, а твердження про допущення податкового порушення іншим, ніж позивач, суб'єктом господарювання не відповідає дійсним обставинам справи.

Опитана у судовому засіданні під кримінальну відповідальність, як свідок, ОСОБА_4 повідомила суду, що здійснювала на час податкової перевірки продаж залишків товару позивача, а продане пиво придбавалося нею за власні кошти для її особистих потреб. Такі покази судом не враховані, оскільки вони не спростовують визнаного нею факту продажу такого товару від імені позивача та не підтверджуюються письмовими доказами. Згідно з її письмовими поясненнями від 05.02.2016 (а.с.45) невидачу чеку під час продажу пива пояснила тим, що не встигла зареєструвати касовий апарат, а відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями тією ж причиною.

Отже описані в акті податкової перевірки порушення підтверджені належними доказами.

Пунктами 1-2 ст.3 Закону №265/95-ВР визначений обовязок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Абз.2 п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР встановлено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки вчиненого вперше факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривні.

Ч.12 ст.15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзацом 9 ст.1 Закону №481/95-ВР пиво віднесено до алкогольних напоїв.

У разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Тому відсутні підстави задоволення позовних вимог та присудження на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст.94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2016 №3/НОМЕР_1 та №2/НОМЕР_2 Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 05.08.2016