Постанова № 59487295, 19.07.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/654/16

19 липня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Косюк О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чорнописька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_3 до Підволочиське відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом до Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зміну предмета позову в якій просить Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 року № 0000961300 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області яким збільшено сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями на суму 11996,92 грн., та за штрафними санкціями на суму 2999,23 грн. Визнати протиправною та скасувати Вимогу від 14.06.2016 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001201300. Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2016 № ф-37615-19Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області. Визнати нечинним та скасувати Рішення №0000951300 від 12.05.2016р. Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 5642,49 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000931300 від 12.05.2016 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області, яким було застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. Позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в період з 25 березня 2016 року по 14 квітня 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків із зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 рр.

За результатами проведення даної документальної планової виїзної перевірки Підволочиським відділенням Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області складений Акт документальної планової виїзної перевірки від 21.04.2016 р. № 219/13/2898718370 у якому зазначено, наступні порушення: п.178.2 п.178.3 ст.178, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 15646,32 грн., порушення пункту 178.6 ст.178 ПК України в частині здійснення записів в Книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, порушення позивачем вимог абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.9 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 40033,92 грн., порушення позивачем п.119.2 ст.119 ПК України щодо неподання податкового розрахунку форми №1 - ДФ за невідображення сум доходів, нарахованих фізичним особам - підприємцям за закуплені ТМЦ за ознакою « 157» та за ознаками « 114», « 112», « 104», « 105»

Проте, винесені відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення, Вимога та рішення про застосування штрафних санкцій на підставі вище вказаних порушень підлягають скасуванню з наступних підстав.

Згідно п. 2.1.2 Акту документальної планової виїзної перевірки від 21.04.2016 № 219/12/2898718370 «Визначення загального оподаткованого доходу, документально підтверджених витрат пов'язаних з діяльністю, чистого оподаткованого доходу» зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи встановлено завищення витрат на суму 115 371,51 грн., у тому числі за 2011 рік на 11 065,06 грн., за 2012 рік на 24327, 02 грн., за 2013 рік на 12 622,68 грн., за 2014 рік на 67 356,75 грн.

У зв'язку із наведеним, контролюючим органом встановлено заниження оподаткованого (чистого) доходу на суму 115 371, 51 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму на 11 065,06 грн., за 2012 рік на 24327, 02 грн., за 2013 рік на 12 622,68 грн., за 2014 рік на 67 356,75 грн. та винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 13.05.2016 року № 0000961300, яким збільшено сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями на суму 11996,92 грн., та за штрафними санкціями на суму 2999,23 грн.

Відповідно до Акту документальної планової виїзної перевірки від 21.04.2016 № 219/12/2898718370, позивачем до складу витрат включено витрати, не пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності а також витрати, сплата по яких не підтверджені відповідними первинними документами, або використання будівельних матеріалів за адресою робочого місця нотаріуса. Зокрема, Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи встановлено завищення витрат на суму 115 371,51 гри., у т.ч. за 2011 рік на 11 065,06 за 2012 рік на 24 327,02 гри., за 2013 рік на 12 622,68 грн., за 2014 рік на 67 356,75 грн., а саме до складу витрат включено витрати, не пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності а також витрати, сплата по яких не підтверджені відповідними первинними документами, або використання будівельних матеріалів за адресою робочого місця нотаріуса :

-Витрати за придбання засобів гігієни, побутової хімії, побутової техніки, особистих речей усього на суму 16 504,68 грн. у.т.ч. у 2011 році на суму 8 048,06 грн. (видаткова накладна № 2 від 15.03.2011; фіск, чек № 70 від 19.03.2011; не фіск, чек б/н від 06.04.2011; не фіск, чек б/н від 05.05.2011; товарний чек б/н від 12.07.2011; товарний чек № 66883 від 05.11.2011); у 2012 році на суму 187,02 грн. (не фіск, чек б/н від 25.04.2012; не фіск, чек б/н від 19.04.2012; товарний чек

№ 19 від 18.06.2012; не фіск, чек б/н від 13.06.2012; не фіск, чек б/н від 18.06.2012; не фіск, чек б/н від 03.07.2012; не фіск, чек б/н від 07.08.2012; не фіск, чек б/н від 13.09.2012; не фіск, чек б/н від

-у 2013 році на суму 2 498,68 грн. ( не фіск, чек б/н від 28.01.2013; не фіск, чек б/н від 06.03.2013; фіск, чек № 118 від 22.06.2013; не фіск, чек б/н від 05.06.2013; фіск, чек № 23 від 13.07.2013; фіск, чек № 83 від 13.07.2013; не фіск, чек б/н від 16.07.2013; не фіск, чек б/н від 31.07.2013; не фіск, чек б/н від 18.07.2013; не фіск, чек б/н від 27.08.2013; фіск, чек № 18 від 03.09.2013; фіск, чек № 180 від 21.09.2013; не фіск, чек б/н від 09.09.2013; не фіск, чек б/н від 08.09.2013; не фіск, чек б/н від 02.09.2013; фіск, чек № 136 від 20.11.2013; не фіск, чек б/н від 06.11.2013; не фіск, чек б/н від 03.12.2013; не фіск, чек б/н від 04.12.2013; не фіск, чек б/н від;

у 2014 році на суму 5770, 92 грн. (не фіск, чек б/н від 27.04.2014; не фіск, чек б/н від 29.04.2014; чек № 10753 від 20.05.2014; не фіск, чек б/н від 25.06.2014; не фіск, чек б/н від 27.06.2014; замовлення (рез мережу Іпіетеї б/н від 24.08.2014; фіск, чек № 1488 від 25.08.2014; фіск, чек № 52 від 24.08.2014; фіск, чек № 173 від 23.09.2014; не фіск, чек б/н від 11.09.2014; фіск, чек № 232 від 11.10.2014; фіск, чек № 128 від 20.11.2014; не фіск, чек б/н від 27.11.2014; не фіск, чек б/н від 18.11.2014; не фіск, чек б/н від 11.11.2014).

-включення до складу витрат у 2013 році суми 1 800,0 грн. сплати членських внесків за 2013 рік до Асоціації приватних нотаріусів Тернопільської області не підтверджену розрахунковим документом (довідка Асоціації приватних нотаріусів Тернопільської області від 19.12.2013);

-включення до складу витрат канцелярських товарів (папір) на підставі видаткових накладних по яких не підтверджена сплата готівкових коштів відповідними розрахунковими документами у 2013 році на суму 4 204,0 грн. (видаткова накладна № 600 від 01.07.2013; видаткова накладна №793 від 30.08.3013);

-включення до витрат від проведення незалежної професійної діяльності сум сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування усього на суму 14 017,0 грн., у т.ч. за 2011 рік на суму 3 017,0 грн. (п/д № 42459 від 30.03.2011), за 2012 рік на суму 2720,0 грн. (п/д № 23 від 30.03.2012), за 2013 рік на суму 4 120,0 грн. (п/д № 19 від 25.04.2013), за 2014 рік на суму 4 160,0 грн. (п/д № 99 від 30.04.2014);

-Витрати на придбання будівельних матеріалів за готівкові кошти згідно видаткових накладних, по яких не підтверджена сплата готівкових коштів відповідними розрахунковими документами,та без підтвердженя їх використання, у разі проведення, при ремонтних роботах за адресою робочого місця нотаріуса, усього на суму 78 135,0 гри., у т.ч. у 2012 році на суму 21 420,0 грн. (видаткова накладна від 06.04.2012 № 2); у 2014 році на суму 56 715,0 грн. (видаткова накладна від 14.07.2014 № ЗПП 0000150; видаткова накладна від 07.07.2014 № ЗПП 0000054; видаткова накладна від 17.07.2014 № ЗПП 0000074).

Перелік документів, згідно яких сформовані витрати за перевіряємий період, щодо грошових потоків та призначення платежів, здійснених самозайнятою особою - приватним нотаріусом ОСОБА_3 за перевіряємий період у додатках № 1-8 до акту перевірки.

В силу ст. 32 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Ставки податку визначені у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України).

Листом Міністерства юстиції України від 02.02.2006 року № 31-35/20 передбачено, що при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період необхідно враховувати документально підтверджені обов'язкові витрати, пов'язані з організацією їх роботи, зокрема, користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»).

В силу Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України 24.12.2012 року № 1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: - оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів; - страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; - технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування: а) охоронна та пожежна сигналізація; б) металеві двері або металеві ролети; в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; г) металеві шафи; д) вогнестійкий сейф; е) інформаційна вивіска; є) обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; з) телекомунікаційні послуги; и) меблі; - програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; - встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; - виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів; - витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; - витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); - витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; - проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); - оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); - сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; - відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); - витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові угоди, відповідно, при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) нотаріус має право на купівлю необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

З огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.

Дане стверджується судовою практикою відображеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015р. у справі №К/800/29541/15 та від 14.03.2016р. у справі №К/800/42681/15.

Здійсненні Позивачем витрати безпідставно не визнано витратами, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, оскільки придбані товарно-матеріальні цінності у повній мірі були використанні з метою забезпечення належного здійснення Позивачем своєї незалежної професійної діяльності, здійснення ремонту приміщення нотаріальної контори з метою підтримання в належному санітарно-гігієнічному та естетичному вигляді приміщення нотаріальної контори, нормальній організації робочого місця Позивача та забезпечення його базовою побутовою технікою та канцелярськими товарами, участь у незалежному професійному об'єднання - Асоціації приватних нотаріусів Тернопільської області, статутна діяльність якої має на меті об'єднання на професійній основі зусиль приватних нотаріусів для задоволення та захисту їх законних соціальних та інших спільних інтересів, сприяння підвищенню їх професійного рівня, наукової розробки засад розвитку приватного нотаріату в Україні, створення умов для активної діяльності членів Асоціації та реалізації їх прав.

Окрім цього, висновки контролюючого органу про відсутність підтвердження сплати вищенаведених витрат первинними документами не відповідають дійсності а також фактичним обставинам проведеної Відповідачем документальної планової виїзної перевірки.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до листа ВАСУ від 01.11.2011 р. МІ936/11/13- 11, наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю були.

Тобто, із зазначеної вище інформації слідує, що підтверджуватися витрати нотаріуса мають на підставі документів, що містять ознаки первинних. Визначити їх конкретний перелік доволі складно, адже нотаріус може здійснювати різноманітні зобов'язальні операції, вступати у правовідносини з різними контрагентами.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

Вищенаведені операції, в рамках проведення яких Позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності, та які були включені в обсяг витрат були оформлені відповідними товарними чеками та видатковими накладними.

В п.2.3.2. Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 21.04.2016 року № 219/13/2898718370 щодо відображення в звітності сум, на які нараховуються та з яких утримується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначено, що в резульаті перевірки правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу встановлено заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 34,7 % на загальну суму 115 371,51 грн.

У зв'язку із наведеним, контролюючим органом було встановлено заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у результаті чого визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40033,92 грн., в тому числі за 2011 рік на суму 3839,58 грн., за 2012 рік на суму 8441,48 грн., за 2013 рік на суму 4380,07 грн., за 2014 рік на суму 23372,79 грн.

На підставі виявлених порушень, відповідачем була сформавані та направлені Вимога про сплату боргу (недоїмки) про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40033,92 грн., а також Рішення №0000951300 від 12.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 5642,49 грн.

Дана Вимога про сплату боргу (недоїмки) про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40033,92 грн., а також Рішення №0000951300 від 12.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 5642,49 грн. підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ (далі по тексту - Закон № 2464-УІ). Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-УІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини І статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац 4 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Згідно з підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).Аналогічні правові норми щодо порядку ведення Книги обліку доходів і витрат містяться у наказі Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за N 1686/24218, який є чинним на даний час.

Суд приходить до висновку, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

На підставі статті 6 Закону № 2464-УІ було видано наказ Міністерства доходів та зборів України від 09.09.2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Порядок № 454).

Пунктом 3.4 зазначеного Порядку № 454 передбачено: «Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454».

Аналогічне положення міститься в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309, яка діяла до 03.12.2013 року.

Законом України від 04.07.2013 року № 406-УІІ внесено зміни до Закону № 2464-УІ, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону № 2464-УТ Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.2013 21052/5/99-99-17- 03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка № 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

З огляду на вищезазначені норми права, суд вважає, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Відповідно до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 базою нарахування єдиного внеску, так само, як і податку на доходи фізичних осіб, є різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса. Чистий дохід, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, і який є базою нарахування єдиного внеску, визначається за підсумками календарного року та на підставі податкової декларації.

Слід зазначити, що оспорювані висновки за результатами проведення документальної виїзної планової перевірки Позивача та оскаржувані рішення Відповідача не ґрунтуються на безумовних та однозначних нормах закону, а тому втручання до майнових прав позивача не можна визнати правомірним і обґрунтованим, що відповідає також позиції Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у п. 49 рішення у справі «Щокін проти України», згідно з якою за Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини таке втручання у майнові права особи (у т.ч. шляхом збільшення податковим органом зобов'язання з податку) може бути визнано правомірним тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 року № 0000961300 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області яким збільшено сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями на суму 11996,92 грн., та за штрафними санкціями на суму 2999,23 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати Вимогу від 14.06.2016 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001201300.

4. Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2016 № ф-37615-19Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області

5. Визнати нечинним та скасувати Рішення №0000951300 від 12.05.2016 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 5642,49 грн.

6.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000931300 від 12.05.2016 Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області, яким було застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Підволочиського відділення Збаразького ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області на користь ФОП ОСОБА_3, (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 611,83 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25.07.2016рю

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.