Постанова № 59487154, 28.07.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/609/16

28 липня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Косюк О.П.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області (далі - Держпродспоживслужба, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

06 квітня 2016 року ОСОБА_3 в порядку Закону України «Про звернення громадян» надіслала на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області (правонаступник - Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області) скаргу на неправомірні дії ПАТ «Альфа Банк». Проте листом від 13.04.2016р. № 135, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області (надалі - Інспекція) повідомила про те, що скарга перенаправлена до Національного банку України.

З такими діями Інспекції позивач не погоджується, вважає їх протиправними та таким що порушує її права як споживача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях та просив задовольнити в повному обсязі.

В своїх запереченнях Держпродспоживслужба вказала, що під час розгляду скарги позивача діяла в межах наданих повноважень, та у відповідності до норм чинного законодавства України. Оскільки, відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача та третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності та на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань:

06 квітня 2016 року ОСОБА_3 в порядку Закону України «Про звернення громадян» надіслала на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області (правонаступник - Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області) скаргу на неправомірні дії ПАТ «Альфа Банк», в якій просила:

1. Провести перевірку перелічених мною в даній скарзі фактів порушення моїх конституційних прав громадянина України та чинного законодавства України зі сторони ПАТ «Альфа Банк», для чого відібрати письмові пояснення від керівництва банку з приводу подій, викладених мною в даній скарзі, підкріплені відповідними письмовими доказами.

2. Зобов'язати ПАТ «Альфа Банк» видати мені негайно, після завершення перевірки даної юридичної особи за моєю скаргою, належним чином засвідчені копії документів, які являються доказами переходу до ПАТ «Альфа Банк» права вимоги за споживчий кредитним договором від 20.03.2008 року, укладеним між много, ОСОБА_3, та ПАТ «Сведбанк», та перелік яких містить моя «Вимога Боржника щодо надання доказів переходу до Нового Кредитора прав у зобов 'язаині» від 22 грудня 2014 року, а також: копії актів приймання-передач документів, які стосуються укладення та виконання такого кредитного договору.

Проте, Інспекцією листом від 13.04.2016 року №135 повідомлено ОСОБА_3 про те, що дану скаргу перенаправлено для подальшого розгляду до Національного банку України, оскільки підняті в ній питання не відносяться до компетенції Інспекції.

Позивач з такими діями Інспекції не погоджується, вважає їх протиправними та таким що порушує її права як споживача, відтак звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи вище викладене та дослідивши обставини справи суд звертає увагу на наступне:

Нормативно-правовим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, є Закон України «Про звернення громадян».

У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Приписами статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не розглянута та не надана відповідь на скаргу ОСОБА_3 позивача лише повідомлено листом про перенаправлення скарги до Національного банку України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області щодо відмови у розглядуі скарги ОСОБА_3 від 06.04.2016р.

3. Зобов'язати Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області розглянути скаргу ОСОБА_3 від 06.04.2016р.

4. Стягнути за рахунов бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Тернопільській області на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 02.08.2016р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.